Рішення № 45279619, 15.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3948/14-ц Головуючий у 1-й інст. Романюк Ю. Г.

Категорія 47 Доповідач Зарицька Г. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Новоград-Волинської міської ради, третя особа Новоград-Волинське земельно-кадастрове бюро, про скасування рішень та визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року

встановила:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Новоград-Волинської міської ради та просили визнати незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради від 14.03.2014 р. в частині передачі ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,0863 га, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Новограді-Волинському; визнати недійсним видане ОСОБА_3 на підставі вказаного рішення свідоцтво про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0863 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському; визнати незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.10.2013 р. № 477 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 01.04.2014 р., видане на ім'я ОСОБА_4 В обґрунтування вимог зазначали, що їм на праві спільної часткової власності належить 60/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському з відповідною часткою господарських будівель. Решта 40/100 частин житлового будинку належить відповідачці ОСОБА_3 Про наявність рішення сесії міської ради щодо встановлення меж і розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування зазначеного житлового будинку їм невідомо. Рішенням Новоград-Волинської міської ради передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0863 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Вважають, що без поділу в натурі житлового будинку та без їх підписів у акті погодження меж передача земельної ділянки у власність одному із трьох власників була незаконною. Крім того, винесено рішення міської ради № 477 від 24.10.2013 р. про передачу у власність з цієї ж земельної ділянки 640 кв.м. члену сім'ї ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка не є співвласником будинку. На переданій у власність ОСОБА_4 земельній ділянці знаходяться господарські будівлі, які є спільною власністю позивачів. Після приватизації земельної ділянки відповідач ОСОБА_3 розпочала встановлювати огорожу, яка створює перешкоди у користуванні господарськими будівлями. Звернення до органів місцевого самоврядування не дали жодних результатів по врегулюванню спору, а тому просять позов задовольнити.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради від 20.03.2014 року № 557 в частині передачі ОСОБА_3 на праві власності земельних ділянок по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському: площею 0,0736 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею 0,0112 га, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 0,0015 га, кадастровий номер НОМЕР_4.

Визнано недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: площею 0,0736 га, площею 0,0112 га та площею 0,0015 га, видані ОСОБА_3 від 01.04.2014 року.

Визнано незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.10.2013 року № 477 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у власність за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 в м. Новоград-Волинському, орієнтовною площею 0,0580 га.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 в м. Новоград-Волинському площею 0,064 га від 01.04.2014 року, видане ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Новоград-Волинської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 487 гривень 20 копійок: по 162 гривні 40 копійок з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги про визнання незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському та про визнання недійсними свідоцтв про право власності на вказане нерухоме майно, видане на імя ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру земельної ділянки, яка може бути передана у власність відповідачу, були грубо порушені правила співмірності розміру її частки у вартості будинку. Вважав, що ОСОБА_3, маючи на праві власності 40/100 ідеальних частин житлового будинку, отримала у власність земельну ділянку, що знаходилась у користуванні трьох співвласників будинку, на 0,0463 га більше.

Задовольняючи вимоги про визнання незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.10.2013 року № 477 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у власність за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 в м. Новоград-Волинському та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на імя ОСОБА_4, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 не являється співвласником житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, землі запасу, з яких надано землю відповідачу не сформовані, у фонд запасу не передавались. Окрім того, на переданій ОСОБА_4 земельній ділянці знаходяться господарські споруди, які являються обєктом спільної сумісної власності позивачів та відповідача ОСОБА_3

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За положеннями ч.ч.1, 2, 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пунктом г) частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Як видно з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 серпня 2014 року позивач ОСОБА_1, є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5, а саме: 25/100 ідеальних часток житлового будинку по АДРЕСА_1 в Новоград-Волинському Житомирської області (а.с.6-8 т.1).

Позивач ОСОБА_2 є власником 35/100 частин вказаного будинку з відповідною частиною надвірних будівель на підставі договору дарування від 23 жовтня 1975 року (а.с.9 т.1).

Відповідачці ОСОБА_3 належить 40/100 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському Житомирської області з відповідною частиною надвірних будівель, з яких: 20/100 ід. частин - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.1999 р., 20/100 ід. частин - на підставі договору дарування від 25.01.2006 р. (а.с.30, 31-33 т.1).

Судом встановлено, що між сторонами (ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3.) фактично встановлено порядок користування житловим будинком з обладнанням окремих входів.

Рішенням двадцятої сесії шостого скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 06.12.2013 р. № 498 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,1000 га, для передачі їх у власність (а.с.45 т.1).

Рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 20.03.2014 р. №557 „Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_3 земельні ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0015 га, площею 0,0112 га та площею 0,0736 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.129 т.1).

На передачу ділянки загальною площею 1021,00 кв.м. в приватну власність ОСОБА_3 співвласники житлового будинку ОСОБА_5 (попередній співвласник) та ОСОБА_2 31.03.2007 р. дали письмову згоду, яка посвідчена приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Плюйко В.П. (а.с.43 зв.).

01.04.2014 р. ОСОБА_3 видано три свідоцтва про право власності на вказані земельні ділянки серії НОМЕР_5, серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 (а.с. 47, 51, 55 т.1).

Право власності на вказане нерухоме майно відповідач зареєструвала у встановленому законом порядку (а.с.48, 52, 56 т.1).

Рішенням девятнадцятої сесії шостого скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 24.10.2013 р. №477 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,0580 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, межі якої не встановлено в натурі (на місцевості) з метою передачі її у власність за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (а.с.118 т.1).

01.04.2014 р. ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,064 га по АДРЕСА_2 (а.с.117 т.1).

За вимогами ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що згідно з загальним планом зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському за вказаним домоволодінням рахується земельна ділянка площею 0,2503 га (а.с.12, 43 т.1). Такий же розмір зазначено в іншому плані вказаної земельної ділянки (а.с.11 т.1).

Відповідно до викопіровки із плану будівельного кварталу №5 на присадибну ділянку АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинському за будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 2997,45 кв.м. (а.с.79 т.1).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (рішення, державний акт про право власності чи користування земельною ділянкою) про розмір та межі земельної ділянки, яка виділялася для будівництва і обслуговування вищезазначеного житлового будинку.

В судовому засіданні апеляційним судом сторонам було розяснено про наслідки надання чи ненадання належних та допустимих доказів щодо виділення в користування чи передачі у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Новоград-Волинському Житомирської області, однак відповідних клопотань до суду сторони не заявляли.

Що стосується доводів позивачів про порушення правил співмірності при виділенні земельних ділянок ОСОБА_3, то навіть за наявності належних доказів про те, що за домоволодінням закріплена земельна ділянка у розмірі 0,2530 га, доля відповідачки у праві на земельну ділянку могла б становити 0,1012 га, тобто більше ніж фактично передано у власність (0,0863 га).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.212 ЦПК України, не дав належної оцінки зібраним доказам та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вимог.

Та обставина, що ОСОБА_4 не являється співвласником житлового будинку, не свідчить про порушення прав позивачів, оскільки земельна ділянка виділена відповідачу за рахунок інших земель - земель запасу житлової та громадської забудови. Сама ж по собі наявність господарських будівель позивачів на земельній ділянці ОСОБА_4 не є підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку.

З огляду на вищенаведене, рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Новоград-Волинської міської ради, ОСОБА_4 про скасування рішень та визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: