Рішення № 4527410, 02.02.2009, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
02.02.2009
Номер справи
16/2-39
Номер документу
4527410
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2009 р.

Справа № 16/2-39

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вАДРЕСА_1

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії 1, м. Кременець, Тернопільська область

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 -підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, державна реєстрація 15.01.2008 року, видане 13.11.2008 року (дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію ), паспорт НОМЕР_2, виданий 04.01.1999 року Луцьким МВ УМВС у Волинській області

Відповідача: Кучмак В.З. -представник, доручення № без номера, строком з 23.01.2009р. по 23.01.2010р.

Суть справи: У судовому засіданні 26.01.2009 року, керуючись ч.3 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, було оголошено перерву до 02.02.2009 року до 10 год. 00 хв.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії 1, м. Кременець, Тернопільська область про cтягнення 137000 грн. боргу, 6165 грн. - 18% річних від простроченої суми, 8631 грн. - пені.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо сплати за поставлений товар згідно договору поставки №1 від 15.02.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю. Також представник позивача до матеріалів справи в судовому засіданні 26.01.2009 року подав заяву, згідно якої юридичною адресою позивача слід вважати АДРЕСА_1, згідно довідки ЄДРПОУ. Суд розглядає справу з врахуванням поданої заяви, оскільки воно не суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Від відповідача до матеріалів справи поступив відзив №1 від 23.01.2009 року на позовну заяву про стягнення боргу, в якому зазначене наступне. Враховуючи важкий фінансовий стан підприємства, що є наслідком фінансової кризи, який суттєво погіршився в жовтні - листопаді 2008 року, внаслідок чого адміністрацією підприємства для подолання кризових явищ вжито наступні заходи: працівники підприємства переведені на режим роботи зі скороченим робочим днем і робочим тижнем до 01.06.2009 року; у зв'язку з специфікацією коньюктури Українського ринку цукру, сезонністю переробки цукрового буряка, в сезон переробки пропозиція продажу на ринку цукру переважає попит, що призводить до формування мінімальних цін на цукор; в умовах світової кризи відповідач зазнав значного утиску з сторони постачальників природного газу, що є монополістами, які в односторонньому порядку збільшили ціну на газ, що є вагомою складовою витрат підприємства. Враховуючи вище наведене, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій і пені, заявлених до стягнення у зв'язку з тим, що відповідач провів 50% виконання зобов'язання, причиною не проведення оплати в установлені строки є важкий фінансовий стан відповідача, відсутність обігових коштів.

Також до матеріалів справи від відповідача поступила заява №5 від 02.02.2009 року, згідно якої у відповідності до ст.121 ГПК України, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення, роблять його виконання неможливим, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами на 3 місяці. На обґрунтування заяви наводить наступні обставини: відсутність коштів на розрахунковому рахунку відповідача; важким фінансовим станом підприємства, що спричинений економічною і фінансово-банківською кризою (у відповідності до ст.35 ГПК України відповідач просить суд визнати обставину загальновідомою). З досвіду здійснення продажів об'єктивно обґрунтована ціна, що покриває затрати виробництва складається на ринку цукру в лютому - березні поточного року. Залишків готової продукції на складах відповідача достатньо для задоволення вимог кредиторів.

Представникам сторін в розпочатому судовому засіданні 26.01.2009р. було роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

15 лютого 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - "Постачальник", що діяв на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію, з однієї сторони, та ЗАТ "Кременецьцукор" - "Покупець", в особі генерального директора ОСОБА_2, що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено договір поставки №1, згідно пунктів 1.1., 1.3. та 1.4. розділу 1 якого відповідно "Постачальник" зобов'язувався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - "Покупцеві" товар, а "Покупець" зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму; предметом поставки є електротехнічне обладнання з найменуванням, зазначеним у специфікації; загальна сума Товару, який продає на умовах цього договору "Постачальник" - "Покупцю" становить 273 000 грн. без ПДВ. Між сторонами також був підписаний 15.02.2008 року Додаток №1 до Договору поставки №1 від 15.02.2008 року - "Специфікація №1".

Пунктами 2.1., 2.3. розділу 2 укладеного Договору сторони відповідно передбачили, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS) ФРАНКО - склад, місце поставки - склад "Постачальника", розташований за адресою : АДРЕСА_1; право власності на поставлені товари переходить до "Покупця" з моменту повного розрахунку з "Постачальником" (перевізником) за видатково-прибутковою накладною.

Договір поставки вступає в дію з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань. Передача товару від "Постачальника" "Покупцю" здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. "Постачальник" зобов'язаний дати "Покупцю" не пізніше ніж за п'ять днів до дати поставки достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення надається шляхом телефонного чи факсимільного зв'язку. Заявка надсилається "Покупцем" на адресу "Постачальника" не пізніше ніж за 10 днів до дати поставки партії товару за допомогою поштового зв'язку на адресу "Постачальника", вказану в цьому договорі. "Постачальник" повинен не пізніше 3-ох днів з дати отримання заявки "Покупця" надіслати останньому підтвердження заявки за допомогою поштового зв'язку на адресу "Покупця", вказану в цьому договорі, чи шляхом телефонного або факсимільного зв'язку. Поставка партії товару вважається виконаною "Постачальником" в момент передачі партії товару перевізнику (першому перевізнику в разі змішаного перевезення) (п.п.3.1., 3.2., 3.4., 3.5., 3.6. розділу 3 Договору).

Згідно п.п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. розділу 6 Договору сторони визначать, що ціни на товари, визначені в специфікації, є дійсними на дату укладення даного договору, погоджені сторонами і можуть змінюватись за погодженням між ними в залежності від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо); ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару; сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених "Постачальником" на протязі строку дії цього договору; ціни встановлюються у національній валюті України.

У відповідності до п.7.1. та п.7.2. розділу 7 Договору сторони відповідно передбачили, що "Покупець" повинен сплатити поставлений товар не пізніше 10 робочих днів з дати поставки товару "Постачальником"; оплата здійснюється на умовах:

- передоплата 50% від суми договору з моменту пред'явлення рахунку-фактури до 05 травня 2008 року;

- решту 50% неоплаченої поставки товару в термін до 01 жовтня 2008 року, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок "Постачальника", вказаний у реквізитах "Постачальника" в цьому договорі.

Оплата здійснюється "Покупцем" на підставі цього договору. При здійснення платежу "Покупець" обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалась, та номер і дату рахунку-фактури (п.7.3. розділу 7 Договору).

Згідно п.10.1. розділу 10 Договору цей Договір вступає в дію з дати його укладання обома Сторонами і діє на протязі одного року, а в частині виконання зобов'язань до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі зобов'язання по договору були виконані у повній мірі. Так, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 273000 грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 01.08.2008 року; довіреністю серії НОМЕР_2 від 01.08.2008 року, видана ОСОБА_3, довіреність дійсна до 10.08.2008 року; актом прийому-передачі технологічного обладнання до Договору №1 від 15.02.2008 року (належним чином засвідчені копії видаткової накладної, довіреності, акту прийому-передачі технологічного обладнання знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач свій обов'язок по оплаті за поставлений товар виконав не в повній мірі і допустив заборгованість, яка перед позивачем становить 137000 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 137000 грн. за поставлений товар слід задоволити в повній мірі як обґрунтовано заявлені, визнані відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

З врахуванням умов укладеного договору поставки №1 від 15.02.2008 року, а саме п.7.4. розділу 7 Договору: в разі прострочення "Покупцем" оплати товару "Постачальник" має право вимагати, а "Покупець" зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18% річних, які нараховуються на суму заборгованості "Покупця" за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати "Постачальнику", відповідачу нараховано 6165 грн. -18% річних від простроченої суми (період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року). Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18% річних слід задоволити лише в частині стягнення 6131 грн. 31 коп., а в частині стягнення 33 грн. 69 коп. 18% річних слід відмовити як необґрунтовано заявлені.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до пункту 13 Роз'яснення Вищого арбітражного (нині -господарського) суду України № 02-5/293 від 29.04.94 року з наступними змінами „пеня, що підлягає стягненню з боржника за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ..., зазначається позивачем у позовній заяві у твердій сумі на день звернення з позовом  і підлягає оплаті державним митом”.

Пунктом 8.4. розділу 8 Договору сторони відповідно передбачили, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання, а тому позивачем нараховано відповідачу 8631 грн. пені (період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року). За результатами перерахунку суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 8175 грн. 08 коп. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення 455 грн. 92 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені та такі, що суперечать чинному законодавству.

У відзиві №1 від 23.01.2009 року на позовну заяву про стягнення боргу відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій і пені, заявлених до стягнення у зв'язку з тим, що відповідач провів 50% виконання зобов'язання, причиною не проведення оплати в установлені строки є важкий фінансовий стан відповідача, відсутність обігових коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Позивач на підставі п. 8.4 розділу 8 Договору заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 8631 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених судом фактів, суд прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість зменшення суми нарахованої позивачем до стягнення з відповідача пені.

У заяві №5 від 02.02.2009 року відповідач просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами на 3 місяці у відповідності до ст.121 ГПК України, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення, роблять його виконання неможливим.

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, суд на підставі статті 121 ГПК має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочку виконання рішення законодавець визначив як - виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В Роз'ясненнях Президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, звернуто увагу на те, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Закрите акціонерне товариство "Кременецьцукор" у заяві №5 від 02.02.2009 року стверджує, що обставинами для розстрочки виконання рішення є відсутність коштів на розрахунковому рахунку відповідача та важкий фінансовим станом підприємства, що спричинений економічною і фінансово-банківською кризою (у відповідності до ст.35 ГПК України відповідач просить суд визнати обставину загальновідомою).

Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2009 року не заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення. А тому, дані обставини суд розглядає як достатню підставу для надання розстрочки виконання рішення.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509,526,549,551 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 137000 грн. боргу, 6131 грн. 31 коп. -18% річних від простроченої суми, 8175 грн. 08 коп. -пені, що в загальному становить 151306 грн. 39 коп. шляхом розстрочення виконання на три місяці рівними частинами:

- лютий -50435 грн. 46 коп.;

- березень -50435 грн. 46 коп.;

- квітень -50435 грн. 46 коп. підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, визнані відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кременецьцукор” вул. 107 Кременецької дивізії 1, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917397, на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 -137000 грн. боргу, 6131 грн. 31 коп. -18% річних від простроченої суми, 8175 грн. 08 коп. -пені, що в загальному становить 151306 грн. 39 коп. шляхом розстрочення виконання на три місяці рівними частинами:

- лютий -50435 грн. 46 коп.;

- березень -50435 грн. 46 коп.;

- квітень -50435 грн. 46 коп.

Видати наказ.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кременецьцукор” вул. 107 Кременецької дивізії 1, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917397, на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 - 1513 грн. 10 коп. державного мита та 117 грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 33 грн. 69 коп. -18% річних від простроченої суми, 455 грн. 92 коп. - пені відмовити.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: "06" лютого 2009 р.

 

Суддя С.О. Хома

Часті запитання

Який тип судового документу № 4527410 ?

Документ № 4527410 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 4527410 ?

Дата ухвалення - 02.02.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4527410 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4527410 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4527410, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 4527410, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 02.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 4527410 відноситься до справи № 16/2-39

Це рішення відноситься до справи № 16/2-39. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4527351
Наступний документ : 4527452