Рішення № 4527118, 09.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2009 р. Справа № 61/35-08

вх. № 7933/4-61

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Бринцев О.В.

суддя Мамалуй О.О.

при секретарі судового засідання Овдієнко Л.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Бартош Р.Г. (посвідчення № 197 від 29.09.2008р.)

позивача - Попудренко Є.О. (довіреність № 02-25/190 від 02.02.2009р.)

третьої особи на стороні позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області м. Лозова в інтересах держави в особіЛозівська районна державна адміністрація Харківської області м. Лозова 3-я особа ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області , м.Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.КіннеЛозівського району Харківської області 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Лозівський кінний завод № 124, с.Кінне Лозівського району Харківської області

про стягнення 47308,56 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до судуз позовною заявою в інтересах держави в особі Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області) до ФОП ОСОБА_1., в якій просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 60 га та стягнути з відповідача шкоду в сумі 47308,56 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 60 га за межами населеного пункту земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області. Також прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2008 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Лозівський кінний завод № 124.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13.01.2009 року відхилено заяву відповідача про відвід судді Рильової В.В. у справі № 61/35-08.

Ухвалою голови господарського суду Харківської області від 26.01.2009 року відхилено заяву відповідача про відвід судді Рильової В.В. у справі № 61/35-08 та призначено для розгляду справи № 61/35-08 судову колегію у складі: головуючий суддя Рильова В.В., судді Бринцев О.В. та Мамалуй О.О.

В судовому засіданні 03.02.2009 року представник відповідача повідомив суд про те,що ним на ім'я голови Харківського апеляційного господарського суду подано заяву про відвід голови господарського суду Харківської області, а в його особі всьому господарському суду Харківської області.

З наявного в справі листа Харківського апеляційного господарського суду (від 09.02.09р. № 001143) вбачається, що вищевказану заяву відповідача про відвід голові суду було повернуто листом № 001121 від 07.02.09р. заявнику.

Присутній в судовому засіданні 09 лютого 2009 року прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 09 лютого 2009 року позовні вимоги прокурора підтримав повністю та просив їх задовольнити та зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 60 га та стягнути з відповідача шкоду в сумі 47308,56 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки.

Присутній в судовому засіданні 09 лютого 2009 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області позовні вимоги прокурора підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09 лютого 2009 року та у письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог прокурора заперечує, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка використовувалась ним не самовільно, а на підставі договору на спільний обробіток землі сільськогосподарського призначення від 30.05.2006 року, укладеного з Лозівським кінним заводом № 124. На підставі вказаного відповідач просить в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Лозівський кінний завод № 124 в судове засідання 09 лютого 2009 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, третьої особи на стороні позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

01.04.2008 року начальник Балаклійського міжрайонного відділу Харківської облдержземінспекції - старшим державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області - Мезіним С.С. за участю представника Лозівського МВГУМВСУ у Харківській області лейтенанта міліції Терехова І.С., Кінненського сільського голови Лаптєва В.П. та в присутності ФОП ОСОБА_1. було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.04.2008р., з якого вбачається, що при проведенні перевірки було виявлено, що ФОП ОСОБА_1. використовує земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 150 га на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області без правовстановлюючих документів, що посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На вказаній земельній ділянці проведено осінньо-польовий обробіток землі на площі орієнтовно 150 га, з них на орієнтовній площі 60,0 га посіяно озиму пшеницю («Подолянка» - зі слів ФОП ОСОБА_1.). Відповідач вказану земельну ділянку використовував у 2007 році на підставі договору б/н на спільний обробіток землі сільськогосподарського призначення від 30.05.2006 року, на термін до 01.10.2007 року.

09.04.2008 року начальником Балаклійського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 003611, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1. використовує земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 150 га на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області без правовстановлюючих документів, що посвідчують право на земельну ділянку, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На вказаній земельній ділянці проведено осінньо-польовий обробіток землі на площі орієнтовно 150 га, з них на орієнтовній площі 60,0 га посіяно озиму пшеницю.

Згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття ґрунтовного покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 Балаклійським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1., яка дорівнює 47308,56 грн.

Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на порушення відповідачем приписів ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, у відповідності до яких приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, а також на те, що своїми діями відповідач порушує права власника - держави в особі Лозівської районної державної адміністрації Харківської області.

На підставі вказаного, прокурор просить стягнути з ФОП ОСОБА_1. 47308,56 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 60,0 га на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області та зобов'язати відповідача звільнити вказану земельну ділянку.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що відповідно до постанови Відділу земельних ресурсів у Лозівському районі № 05 від 25.04.2008 року справу про скоєне ним адміністративне правопорушення закрито, а постановою від 03.04.2008 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1. щодо шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки. Однак, постановою Лозівського міськрайонного суду у справі № 4-162-2008 від 10.10.08р., яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області, вказану постанову про порушення кримінальної справи від 03.04.2008 року скасовано, в порушенні кримінальної справи - відмовлено. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що даними судовими актами встановлено відсутність факту самовільного зайняття ним земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями відповідача, оскільки вказаними судовими рішеннями не вирішувалось питання скоєння відповідачем адміністративного правопорушення у вигляді порушення норм земельного законодавства, а лише вирішувалось питання законності порушення кримінальної справи та виявлено порушення слідчим норм процесуального права, що і стало підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Доказів щодо оскарження дій посадових осіб при проведенні перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства або матеріалів перевірки відповідачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні, отже на момент розгляду справи вони є чинними.

Заперечуючи проти позовних вимог прокурора, відповідач стверджує, що ним використовувалась земельна ділянка площею 26 га, а не 60 га, як вказується в позові, на підтвердження чого відповідачем надано суду акт від 05.12.2008 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель державний контроль здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи. Відповідно до п.5.1 вказаного порядку за результатами перевірки складається акт.

Акт, наданий відповідачем, в обґрунтування своєї позиції у справі не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки він складний особами, за якими законодавством не закріплено повноважень на складання відповідних актів, доказів на підтвердження посадового становища зазначених осіб не надано.

Також, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог прокурора, посилається на те, що 30.05.2006 року між ним та Лозівським кінним заводом № 124 було укладено договір на спільний обробіток землі сільськогосподарського призначення, відповідно до пункту 1 якого відповідач виконував роботи по обробітку землі сільськогосподарського призначення на площі 200 га, що перебуває у користуванні Лозівського кінного заводу № 124, відповідно до державного акту користування землею. Договір було укладено до 01.10.2007 року. На цій підставі відповідач стверджує, що він на законних підставах обробляв та використовував земельну ділянку орієнтовною площею 60,0 га на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки, по-перше, з даного договору не вбачається де саме розташовані, землі, які надаються відповідачу, договір не відповідає типовому договору оренди землі. По-друге, вказаний договір укладено без достатньої правової підстави, оскільки ні відповідачем, ні третьою особою на стороні відповідача, суду не надано доказів на підтвердження права користування спірною землею, зареєстрованого за Лозівським кінним заводом № 124. В матеріалах справи акт користування землею, на який є посилання в договорі відсутній, ні відповідачем ні Лозівським кінним заводом № 124 суду даний документ не надавався.

До того, ж з матеріалів справи, а саме з листа директора ДП «Кінзавод-124» (арк. спр. 87) вбачається, що підприємство до теперішнього часу державного акта на земельну ділянку, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 4536,00 га не отримало.

Відповідно до листа Управління держкомзему у Лозівському районі Харківської області документи , що посвідчують право користування земельною ділянкою, розташованою на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області загальною площею 4536,00 га ДП «Лозівський кінний завод № 124» відсутні. З письмових пояснень, наданих суду Харківською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» вбачається, що право власності чи право постійного користування спірною земельною ділянкою за відповідачем або третьою особою на стороні відповідача не зареєстровано.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є державний акт на користування землею або договір оренди земельної ділянки.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження наявності в нього документів, які посвідчують право на земельну ділянку, визначених ст.126 Земельного кодексу України. Не надано суду і доказів, які б підтверджували наявність вказаних документів у третьої особи на стороні відповідача - Лозівського кінного заводу № 124.

Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення» до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватні власність , здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З урахуванням вказаного та на підставі приписів ст. 80 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка належить державі в особі Лозівської районної державної адміністрації.

Відповідно до п.12 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки, чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Лозівська районна державна адміністрація, яка є позивачем по даній справі.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про плату за землю ” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є таким, що самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею 60,0 га на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області, що свідчить про протиправність та винність його дій, якими спричинено , шкоду державі, розрахунок якої здійснено у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття ґрунтовного покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963. Матеріалами справи підтверджується наявність прямого причинного зв'язку між самовільним зайняттям відповідачем спірної земельної ділянки та шкодою, завданою державі.

Відповідно до п.3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

 Отже, в силу приписів статті 212 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка підлягає звільненню.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вказаного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 60 га та стягнути з відповідача шкоду в сумі 47308,56 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 60 га за межами населеного пункту земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. За таких обставин з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито у розмірі 558,08 грн. та 118,00 грн. витрат зі слати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) , статтями 15, 116, 125, 126, 152, 156, 212 Земельного кодексу України, статтями 11, 16, 22, 1192, 1166 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , ст.. 174 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.

Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 60 га.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (64601, Харківська область, м.Лозова, вул. Лозовського, буд.10-а, код 04058746, р/р 33214815700357 , одержувач: Лозівське УДК у Харківській області, МФО 851011, банк: ГУДКУ у Харківській області , код 24134414) шкоду в сумі 47308,56 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 60 га за межами населеного пункту земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 558,08 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код одержувача 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10 лютого 2009 року.

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Бринцев О.В.

суддя Мамалуй О.О.