Ухвала суду № 45258650, 08.06.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 2-4855/11

Провадження № 2-во/520/103/15

УХВАЛА

08.06.2015 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі Камінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі заяву начальника першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про роз'яснення рішення, суд,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2011 року рішенням Київського райсуду м.Одеси позовні вимоги ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом задоволені. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання недійсним і розірвання договору залишений без задоволення.

24 квітня 2015 року начальник першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до суду з заявою про роз'яснення зазначеного рішення, оскільки на день виконання рішення Київського райсуду м.Одеси від 21 грудня 2011 року змінився курс долара США, який встановлений СБУ та не зрозуміло яку суму заборгованості та в якій валюті слід стягувати для припинення зобовязання.

Представник першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник ПАТ «МАРФІН БАНК» також просив заяву задовольнити.

ОСОБА_3 до судового засідання не зявилась, повідомлялась, про причини неявки суд не сповістила.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 21 грудня 2011 року рішенням Київського райсуду м.Одеси задоволені позовні вимоги ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання недійсним і розірвання договору залишений без задоволення.

У відповідності до ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №1.5- 93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення ч.2 ст. 533 ЦК України зазначають про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (пункт 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14).

ПАТ „Марфін Банк" має ліцензію на право здійснення банківських операцій в іноземній валюті, а також відповідні дозволи з додатками на проведення операцій з валютними цінностями.

Із матеріалів справи також вбачається, що за договором від 27 березня 2008 року, укладеним між позивачем («банк») та ОСОБА_1 («позичальник»), останньому банком був наданий кредит в іноземній валюті. Позивач у даній справі просив, зокрема, стягнути суму основної заборгованості по кредиту та заборгованості по відсоткам за користування ним саме в іноземній валюті.

Суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Саме таку правову позицію викладено в постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення по цивільній справі».

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті. Зокрема, пунктом З зазначеної статті встановлено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

При здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання рішенням Київського райсуду м.Одеси від 21 грудня 2011 року у справі №2-4855/11 державний виконавець зобов'язаний керуватися нормами цієї статті.

При таких обставинах, суд вважає заяву начальника першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.221 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву начальника першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити.

Не змінюючи змісту рішення Київського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2011 року по справі №2-4855/11 за позовом ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «МАРФІН БАНК» про визнання недійсним і розірвання договору поруки, розяснити його резолютивну частину наступним чином: стягненню з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, солідарно, а з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах вартості наданого нею в іпотеку нерухомого майна, на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (68003 Одеська область м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 МФО 328168, кор. Рахунок №32003100300 в Управління НБУ в Одеській області МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) підлягає заборгованість за кредитним договором №00927/RО в розмірі 63431 (шістдесят три тисячі чотириста тридцять один) долар 50 центів США та заборгованість за пенею та штрафом в розмірі 22097 (двадцять дві тисячі девяносто сім) тисяч 74 копійки, з яких:

- заборгованість за кредитом - 59700,16 доларів США;

- заборгованість за відсотками - 3731,34 долари США;

- заборгованість за пенею - 19460 (девятнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 03 копійки;

- заборгованість за штрафом - 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 71 копійка.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.