Ухвала суду № 45241681, 11.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. КиївК/800/58357/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, в якому просило суд:

- визнати рішення №7925709 від 14.11.2013 р. відповідача нечинним;

- зобовязати відповідача вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу;

- зобовязати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області № 7925709 від 14.11.2013 р., зобовязано реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області вчинити дії щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за субєктом ОСОБА_3, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №11014 від 28.10.2003 р., зобовязано реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області вчинити дії щодо видачі ПАТ КБ «ПриватБанк» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.10.2007 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № ZPMWGI0000000822 (далі-іпотечний договір), умовами якого передбачено, що ОСОБА_3 зобовязується повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 131300,00 грн. у строки та на умовах, зазначених у договорі про іпотечний кредит та сплатити іпотекодержателю відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00 % річних, у строки та на умовах, визначених у договорі про іпотечний кредит, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязання передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: 2-кімнатна квартира зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 49,80 кв.м., житловою площею 27,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - предмет іпотеки) та належить іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. від 28.10.2003 року за реєстровим номером 11014 (зазначене підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за номером 15552514, виданим Комунальним підприємством «Мелітопольське міжміське бюро технічною інвентаризації» від 11.08.2007 р.)

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012р. у справі №815/869/2012, яке набрало законної сили 26.09.2012 р., позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки задоволено повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру загальною площею 48,50 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» від власного імені за договором купівлі-продажу в порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» права отримати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отримати матеріали технічної інвентаризації, технічний паспорт, дублікат правовстановлюючого документу, витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, витяги з Державного реєстру іпотек, витяги з Державного реєстру правочинів та інших прав, необхідних для здійснення продажу.

28.10.2013 р. позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції з письмовою заявою для реєстрації прав на предмет іпотеки за ОСОБА_3 для подальшого продажу предмета іпотеки.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції №7925709 від 14.11.2013 р. відмовлено позивачу в державній реєстрації прав власності на предмет іпотеки.

Зазначене рішення є предметом оскарження у цій справі.

У державній реєстрації права власності на 2-кімнатну квартиру (предмет іпотеки) за ОСОБА_3 було відмовлено з огляду на те, що така реєстрація, відповідно до вимог п. 7 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відбувається на підставі заяви власника або особи яка діє від його імені (уповноваженої особи).

Позивач зазначає, що його звернення до відповідача з письмовою заявою для реєстрації прав на предмет іпотеки за ОСОБА_3 обумовлено заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012р. у справі №815/869/2012, яке набрало законної сили 26.09.2012 р., яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надано право вчиняти певні дії необхідні для звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки.

Проте, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012 р. позивачу у даній адміністративній справі не було надано право на звернення за здійсненням державної реєстрації речового права на нерухоме майно предмет іпотеки за іпотекодавцем ОСОБА_3

Відповідно до ч.7 та ч. 11 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

Оскільки позивачу, як іпотекодержателю, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2012р. у справі №815/869/2012, яке набрало законної сили 26.09.2012 р. не було надано право на звернення за здійсненням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем ОСОБА_3, і під час звернення до відповідача позивачем не було надано відповідного документу, яким ОСОБА_3 уповноважує ПАТ КБ «Приватбанк» діяти від її імені та в її інтересах під час здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, то відповідач під час прийняття рішення №7925709 від 14.11.2013р. про відмову позивачу в державній реєстрації прав власності на предмет іпотеки за ОСОБА_3 діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: