Ухвала суду № 45241533, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. м.Київ К/800/43207/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання Загородня М.О.,

за участю представників:

позивача Кліменченка С.В.,

відповідача-1 Борисової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі за позовом Приватного виробничого підприємства «Вибір» до Сумської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Приватне виробниче підприємство «Вибір» звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, у яком просило визнати протиправним рішення Сумської митниці Міндоходів про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр, висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету в розмірі 29468,27 грн., в тому числі: мито 6093,06 грн. та ПДВ 23375,21 грн., оформлене листом від 09 квітня 2014 року №03.01/1.2-09/1884; стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені податки митні та інші платежі в розмірі 29468,27 грн., в тому числі: мито 6093,06 грн. та ПДВ 23375,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставну відмову відповідача у здійсненні дій щодо повернення надмірно сплачених платежів з мотивів ненадання довідки, що підтверджує відсутність податкового боргу, оскільки ані Податковим кодексом України, ані Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, не передбачено надання такої довідки при направленні такого виду заяви. Вказує, що дану заяву повинна отримувати від податкової служби саме митниця.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправним рішення Сумської митниці Міндоходів про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр, висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету в розмірі 29468,27 грн., в тому числі: мито 6093,06 грн. та ПДВ 23375,21 грн., оформлене листом від 09 квітня 2014 року №03.01/1.2-09/1884; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства «Вибір» надміру сплачені податки, митні та інші платежі в розмірі 29468,27 грн., в тому числі: мито 6093,06 грн. та ПДВ 23375,21 грн.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із обґрунтованості позовних вимог та протиправності оскаржуваного рішення митниці.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Сумська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на ст.43 Податкового кодексу України, зазначає, що підтвердження відсутності податкового боргу є обовязковим для здійснення процедури повернення коштів, тому відсутні підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним. При прийнятті рішення митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи.

Приватне виробниче підприємство «Вибір» у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Приватне виробниче підприємство «Вибір», здійснюючи у грудні 2013 року митне декларування «пальмітової кислоти ПАЛЬМАК 8-16» подало до Сумської митниці Міндоходів 16 грудня 2013 року вантажну митну декларацію №805130000/2013/016114.

16 грудня 2013 року Сумською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2013/000204/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/0013, на підставі яких позивач здійснив митне оформлення товару зі сплатою мита та ПДВ, виходячи з ціни товару, визначеної митним органом, що підтверджується платіжним дорученням від 16 грудня 2013 року №498.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі № 818/9040/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року, визнані протиправними та скасовані рішення Сумської митницею Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 16 грудня 2013 року № 805130000/2013/000204/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/0013.

01 квітня 2014 року Приватне виробниче підприємство «Вибір» звернулося до Сумської митниці Міндоходів із заявою №117 про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету згідно Податкового кодексу України, Митного кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженому наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618.

За результатами розгляду заяви ПВП «Вибір» Сумською митницею Міндоходів листом від 09 квітня 2014 року №03-01/1.2-09/1884 повідомлено про відмову у поверненні коштів у звязку з тим, що підприємством не надано доказів відсутності податкового боргу. Також, зазначено, що митниця не має можливості своєчасно отримати таку інформацію в компетентних органах для вжиття вказаних у заяві дій протягом визначеного законодавством терміну.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером субєкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Задовольняючи позовні вимоги щодо оскарження рішення митниці про відмову у повернені коштів та стягнення з Державного бюджету сум надмірно сплачених податків, митних та інших платежів, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем до митного органу в межах встановлених строків та за встановленою формою подано письмову заяву про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, до якої додано всі необхідні документи, передбачені п.1 розділу ІІІ Порядку № 618. При цьому судами відзначено, що обовязок платника податків надавати разом із заявою про повернення надмірно сплачених податків довідку про відсутність податкового боргу не передбачена чинним законодавством, а тому посилання митниці на те, що позивачем по справі не було надано доказів відсутності податкового боргу як на підставі для відмови у поверненні коштів, є необґрунтованими.

Разом з цим, судами не враховано, що відповідно до п.п.43.1 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобовязання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обовязковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобовязання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобовязання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобовяже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14.

Відповідно до положень ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що судами при розгляді справи та винесенні рішень по суті спору порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, підлягають обовязковому зясуванню та врахуванню при вирішенні спору обставини щодо підтвердження факту перерахування митних та інших платежів до Державного бюджету України та наявності переплати, зазначений заявником у заяві про повернення надмірно сплачених податків, митних та інших платежів напрям перерахування коштів, факту наявності/відсутності у позивача на час виникнення спірних відносин непогашеного грошового зобовязання перед бюджетом (податкового боргу).

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді