Вирок № 45238377, 12.02.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/412/13-к

1-КП/415/55/13

12.02.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.,

за участю:

секретаря Литвиненко Л.О.,

прокурора Сєднєвої Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий:

1) 21.05.1998 р. Лисичанським міським судом за ст. 229-1, 229-6 ч. 2 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі, звільнений 20.08.2001 р. за постановою Свердловського міського суду Луганської області на невідбутий термін 2 роки, згідно ЗУ Про амністію;

2) 07.06.2002 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України (2001 р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частково, у виді 6 місяців, невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 21.05.1998 р., остаточно 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 05.11.2004 р. за постановою Брянковського міського суду від 29.10.2004 р., згідно ст. 81 КК України, умовно-достроково на невідбутий термін 1 місяць 9 днів;

3)19.12.2005 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України (2001р.) до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням 2 роки,

4)21.05.2007 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 15, ст. 185 ч. 2, ч. 2 ст. 185 КК України (2001 р.) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Лисичанського міського суду від 19.12.2005 р. у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі, остаточно 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений 16.05.2011 р. з Чернухинської ВК по закінченню терміну,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

11 жовтня 2012 року, в утрішній час, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання, перевезення і зберігання наркотичного засобу без мети збуту, знаходячись в районі Центрального ринку м. Сєвєродонецька, діючи повторно, будучи особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України, незаконно придбав в невстановленої особи наркотичний засіб ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,08 грам, яке на маршрутному таксі, рухом Сєвєродонецьк-Лисичанськ, незаконно перевіз в м. Лисичанськ і незаконно зберігав при собі.

Цього ж дня, в період часу з 15 години 15 хвилин до 15 години 40 хвилин, в ході огляду місця події в районі будинку 23/1 по вулиці Гарібальді м. Лисичанська, працівниками міліції виявлено та вилучено наркотичний засіб, зворот якого заборонений ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0,08 грам, яке ОСОБА_1 незаконно зберігав, і побачивши співробітників міліції викинув в даному районі.

Епізод № 2.

11 жовтня 2012 року, в утрішній час, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення і зберігання прекурсору з метою виготовлення наркотичного засобу ацетильованого опію, без мети збуту, знаходячись в районі Центрального ринку м. Сєвєродонецька, незаконно придбав в невстановленої особи ацетильований ангідрид масою 1,512 грам, яке на маршрутному таксі, рухом Сєвєродонецьк-Лисичанськ, незаконно перевіз в м. Лисичанськ і незаконно зберігав при собі.

Цього ж дня, в період часу з 15 години 15 хвилин до 15 годин 40 хвилин, в ході огляду місця події в районі будинку 23/1 по вулиці Гарібальді міста Лисичанська, працівниками міліції виялено та вилучено прекурсор оцетовий ангідрид масою 1,512 грам, який ОСОБА_1 незаконно зберігав, і побачивши співробітників міліції викинув в даному районі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, в часності: час, місце та спосіб скоєння ним злочинів, в обвинувальному акті викладені вірно. Він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 по епізоду № 1 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинені повторно, особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України, по епізоду № 2 у незаконному придбанні та зберіганні прекурсора, з метою використання для виробництва наркотичного засобу, доведено та кваліфікує його дії ч. 1 ст. 311 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які по епізодам № 1, № 2 відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК Українидо правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, разом з тим, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, перебуває на обліку в протитуберкульозному диспансері, у скоєному щиро розкаявся, вину визнав.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309, та обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 311 КК України, разом з тим, враховуючи ряд обставин, що пом'якшують його покарання, а також стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Те, що ОСОБА_1 раніше судимий, враховуючи вищевказані дані про його особу, обставини справи, не є перешкодою для застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у звязку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк ТРИ роки;

за ч. 1 ст. 311 КК України у виді обмеження волі на строк ДВА роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк ТРИ роки.

На підставі ст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд, обраний відповідно до КПК України 1960 р., після набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави:

352 (триста пятдесят дві) гривень 80 копійок за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів:

(отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Луганській області, банк УДКСУ в м. Луганськ, ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 25574305, рахунок 31252272210167, экспертные услуги по коду 00-10626, код платежа 25010100).

Речові докази:

- шприц одноразового використання градуйований на 2 мл, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій в перерахунку на суху речовину 0,08 грам, після проведення експертизи маса ацетильованого опію складає 0,055 грам, шприц одноразового використання градуйований на 5мл, що містить прекурсор, обіг якого обмежений і відносно якого встановлюються заходи контролю - ангідрид оцтової кислоти в перерахунку на суху речовину 1,512 грам, після проведення експертизи маса ангідриду оцтової кислоти складає 1,296 грам, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України,якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В.Горбатенко