Вирок № 45238353, 16.01.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1214/8711/2012

1-КП/415/7/13

16.01.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.,

за участю:

секретаря Литвиненко Л.О.,

прокурора Сичова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судимий:

1)27.02.1997 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 206 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 р.) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2)13.05.1998 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК україни (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 03.10.2000 р. за постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.200 р., на підставі ст. 52 КК України (1960 р.) умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 1 місяць 10 днів;

3)15.07.2002 р. Лисичанським міським судом за ст. ст. 15-115 ч. 1, 15-185 ч. 2, ст. 70 КК України (2001р.) до 8 років позбавлення волі, 18.08.2008 року звільнений за постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 06.08.208 р., на підставі ст. 81 КК України (2001 р.) умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 11 місяців 9 днів;

4)29.12.2012 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покаранння з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці жовтня 2012 року о 14 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у лісосмузі, в районі вулиці Енергетиків міста Лисичанська знайшов кастет, який лежав на землі, який є холодною зброєю, ударно-роздроблюючої дії, після чого, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, залишив його собі та носив у своєму одязі без передбаченого законом дозволу до 10 листопада 2012 року.

10 листопада 2012 року, в період часу з 9 години 10 хвилин до 9 години 50 хвилин в ході огляду ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного спяніння, здійсненого в службовому кабінеті № 3 1-го МВМ Лисичанського ГУМВС України за адресою: м. Лисичанськ, вулиця Червона, 30, співробітниками міліції в одязі останнього виявлено та вилечено вищевказаний кастет.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ч. 2 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що дійсно наприкінці жовтня 2012 року знайшов кістень в лісосмузі в районі вулиці Енергетиків в місті Лисичанську, після чого взяв його собі та носив в кармані. В середині листопада 2012 року робітниками міліції в ході його огляду було виявлено та вилучено вказаний кістень. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватістьОСОБА_1 у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України.

При призначенніОСОБА_1 покарання суд враховує: тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Разом з тим, враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 263 КК України, разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Те, що ОСОБА_1 раніше судимий, наявність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи вищевказані дані про його особу, обставини справи не є перешкодою для застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у звязку з проведенням експертизи холодної зброї.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк ДВА роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 УК Украины, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного по даному вироку більш суворим за вироком Лисичанського міського суду від 29.12.2012 року, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк ПЯТЬ років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком ДВА роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд, обраний відповідно до КПК України 1960 р., після набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

352 (триста пятдесят дві) гривні 80 копійок за проведення експертизи холодної зброї:

( отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Луганській області, банк УДКСУ в м. Луганськ, ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 25574305, рахунок 31252272210167, экспертные услуги по коду 00-10709).

Речовий доказ по справі кастет, який передано на зберігання в дозвільну систему Лисичанського МВ УМВС України знищити.

Вирокнабирає законної сили після закінчення строкуподання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо такускаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В.Горбатенко