Вирок № 45235287, 07.08.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1 - КП/415/350/13 УН 415/3924/13

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.13 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганськоїобласті під головуванням

суддіДядько Л.І.

за участю секретарівЛобастової О.О., Соловйової А.І.,

прокурора Бушуевої Т.М.,

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3,законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянці України, учні школи №12 м. Лисичанську, проживаючої за адресою: м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолуАДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

5 квітня 2013 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, неповнолітня ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в роздягальні, розташованій на першому поверсі дитячого садку «Чайка», за адресою: АДРЕСА_2 років Перемоги, буд. № 35, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung GT-C3530» вартістю 512 грн., який належить потерпілій ОСОБА_2, спричинив останній майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою провину за ст.185 ч.1 КК України визнала повністю і пояснила, що 5 квітня 2013 року вони з подругою ОСОБА_5 гуляли на території дитячого садочку «Чайка». Вона зайшла в приміщення садочку і побачила у коридорі на шафі мобільний телефон «Самсунг» і викрала його. Потім телефон віддала своєму другові і більш його не бачила. Шкоду потерпілої відшкодували. У скоєному розкаюється.

Крім визнання обвинуваченої своєї вини у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, винуватість останньої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що 5 квітня 2013 року вона знаходилася на роботі в дитячому садочку « Чайка». Коли пішла будити дітей, телефон залишила в коридорі на шафі. Пізніше побачила, що телефону не має. Оскілки шкода їй відшкодована, вона претензій до ОСОБА_3 не має.

Законний представник ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що вчинок дочки для неї був несподіваним. Про крадіжку їй стало відоме від працівників міліції. Шкоду потерпілий вона відшкодувала у сумі 300 грн. Відносини с донькою у неї нормальні і вона зможе контролювати поведінку доньки і оказувати на неї вплив.

Свідок ОСОБА_6 пояснила в судовому засіданні, що вона є класний керівник ОСОБА_3, останню характеризує задовільно, вона добра дівчинка, навчається на середньому рівні. Мати неповнолітньої приділяє увагу вихованню дочки і на її погляд зможе оказувати вплив на останню.

З розписки вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 отримала від працівників міліції мобільний телефон, який був у її викрадено обвинуваченої. а.с.44.

Вартість викраденого обвинуваченої майна належного ОСОБА_2 визначається висновком судове товарознавчої експертизи. а.с.37-39.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченої повністю доведеною, а її дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.185 КК України,так як вона скоїла таємне викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальній відповідальності, характеризується по місту навчання задовільно, в побуті позитивне.

Судом враховане розкаяння обвинуваченої в скоєнні злочину, добровільне відшкодування шкоди та скоєння злочину неповнолітній як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої не має.

При таких обставинах суд враховує, що покарання обвинуваченої необхідно призначити в вигляді позбавлення волі, на підставі ст.105 УК України звільніти від покарання і застосувати до ОСОБА_3 примусові міри виховного характеру.

До такого висновку суд приходить враховуючи, що обвинувачена вперше притягується до кримінальній відповідальності, навчається у школі , вчинила злочин середньої тяжкості , розкаялася в скоєному, задовільно характеризується за містом навчання, добровільне відшкодувала потерпілої шкоду , що підтверджується розпискою і заявою від потерпілої ОСОБА_2 а.с. 44,84 і суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не потребує застосування покарання.

Вирішуючи питання у частини застосування примусових мір виховного характеру, суд враховує особу неповнолітній і її сімейний стан: в даний час обвинувачена навчається в школі, як було вказано, задовільно характеризується по місту навчання, виховується в неповній родини. Законний представник неповнолітній ОСОБА_4 пояснила, що донька жалкує з приводу того, що сталося, у її є все необхідне для навчання і проживання. Вона зможе контролювати поведінку доньки і оказувати на неї вплив.

Представник служби по справам дітей Лисичанської міській ради ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_3 не перебуває у них на обліку , и раніше не перебувала. Вважає, що до неї можливе застосувати примусові міри виховного характеру оскільки вона виховується в нормальній родині хоча і неповній.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 вбачається, що всі умови для проживання неповнолітній в сімї створені. а.с. 61.

Суд вважає, що к обвинуваченої можливо застосувати примусову міру виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у звязку з проведенням судове товарознавчої експертизи у сумі 489,44 грн.

В випадку відсутності достатніх грошей і майна у неповнолітній ОСОБА_3 необхідно стягнути 489,44 грн..з законного представника ОСОБА_4.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжній захід ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, ст. 105 КК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винної за ст.185 ч.1 КК України и призначити їй покарання 1(один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.105 КК Украйни звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання и застосувати до неї примусову міру виховного характеру в вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_4 строком на 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення экспертів для проведення судове товарознавчої експертизи у розмірі 489 грн. 44 коп. (чотириста вісімдесят девять) № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

В випадку відсутності достатніх грошей і майна у неповнолітній ОСОБА_3 стягнути 489,44 грн. з законного представника ОСОБА_4.

Речовий доказ:мобільний телефон «Самсунг» який знаходиться на збереженні у потерпілої ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько