Вирок № 45235279, 21.10.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1- КП/415/453/13 УН 415/4746/13-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Лисичанськ21.10.13 року

Лисичанський міський суд Луганськоїобласті під головуванням

суддіДядько Л.І.,

за участю секретаряСоловйової А.І.,

прокурора Бушуевої Т.М.,

потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника служби по справам дітей ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Лисичанськ, кв. Молодіжний, буд.4 кв.13.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, українця, учня нафтохімічного технікуму, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 а кв.4.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, учня школи №30 м. Лисичанська, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: місто Лисичанськ, кв. Жовтневої революціїАДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.296, ч.1ст.122 КК України,

встановив:

23 січня 2013 року близько 23 години ОСОБА_10, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи в групі зі ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_12, знаходячись біля цілодобової крамниці «Ліра», розташованої напроти будинку № 24 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, скоїли хуліганство в ході якого ОСОБА_1 спричинили тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за наступних обставин.

В зазначений час ОСОБА_12 знаходячись у зазначеному місці, зустрів знайомих ОСОБА_9 і Карташова, з якими у нього були дружні відносини. Коли вони обмінювалися рукотискамі, разом з ОСОБА_14 впали на землю. Після цього, ОСОБА_12, опинився зверху на ОСОБА_14 і між ними виник конфлікт. В цей час до них підійшов ОСОБА_1 з метою зясувати,що трапилося. Однак ОСОБА_10, маючи раптово виниклий умисел на вчинення хуліганства, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, умисно завдав йому один удар рукою в голову, від чого ОСОБА_1 не встояв на ногах та впав на землю. Після цього ОСОБА_10 тривало і наполегливо не припиняючи свої злочинні дії, завдав йому не менше чотирьох ударів ногами в область голови. Під час побиття ОСОБА_1, до злочинних дій ОСОБА_10 приєднався ОСОБА_11, який маючи раптово виниклий умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, завдав ОСОБА_1 не менше пяти ударів ногами в область голови та тулуба.

В цей час ОСОБА_12 і ОСОБА_9 продовжували конфлікт, після чого ОСОБА_9 піднявся та почав тікати. ОСОБА_12 спробував наздогнати останнього, однак йому не вдалося це зробити, і він повернувся.

В цей час ОСОБА_13, який знаходився біля ОСОБА_12, приєднався до хуліганських дій ОСОБА_10 і ОСОБА_11, і діючи з особливою зухвалістю, завдав ОСОБА_1 не менше шести ударів ногами в область голови та тулуба. Після цього ОСОБА_1 знепритомнів. В цей час до нього підбіг ОСОБА_15, який діючи із хуліганських спонукань, безпричинно, умисно завдав ОСОБА_1 не менше одного удару ногою в область голови.

Злочинні дії ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 тривало і наполегливо не припинялись протягом 15 хвилин.

В результаті злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, інфікованої забитої рани в області перенісся, саден обличчя і чола, тупої травми лівого ока, інфікованої рубаної рани шкіри, звуження лівої очної щілини, набряку повік, обширного рогівко-лимбального поранення лівого ока з розмноженням оболонок, гемофтальму лівого ока, інфікованого проникаючого рогівко лимбального поранення з випадінням оболонок, гіфеми, травматичної катаракти лівого ока, забито-рубано-інфікованої рани внутрішнього кута верхньої повіки, що належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя.

З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока ЛОКЛ з 25 січня 2013 року до 7 лютого 2013 року, де на його лікування витрачено державних грошових коштів загальною сумою 1849 грн. 90 коп., з розрахунку 142 грн. 30 коп. за добу лікування, які підлягають відшкодуванню. Після цього, в період часу з 18 березня 2013 року до 25 березня 2013 року потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у четвертому дорослому відділенні мікрохірургії ока ХМКЛ № 14 ім. професора ОСОБА_16, і на його лікування витрачено державних грошових коштів загальною сумою 808 грн. 32 коп., які підлягають відшкодуванню.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою провину за ст. 296 ч.3, 122 ч.1 КК України визнав частково та пояснив, що 23 січня 2013 року приблизно в 23 години він знаходився біля магазину «Ліра» по кв. Ленінського комсомолу разом з ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, де вони розпивали пиво. Крім них в цьому місті знаходилися Карташов, ОСОБА_14 і ОСОБА_1. ОСОБА_12 підійшов до Карташова, підняв його , потім підійшов ОСОБА_9, обхопив ОСОБА_12 і вони вдвох впали и почали бійку. ОСОБА_1 також втрутився, ОСОБА_10 взяв останнього за руку і відштовхнув. Потерпілий впав на нього ( ОСОБА_11) від чого у нього вилилося пиво. ОСОБА_10 першим вдарив потерпілого, а потім почав і він бити ОСОБА_1 і наніс йому кільки вдарив ногою по тілу. Удари він не вважав, ОСОБА_1 били всі, ОСОБА_12 з ОСОБА_13 також. Він відшкодував потерпілому шкоду в сумі 5000 грн. В скоєному розкаюється. Раніше з ОСОБА_1 вони знайоме не були.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою провину за ст.296 ч.3,122 ч.1 КК України визнав частково і пояснив, що 23 січня 2013 року приблизно в 23 годину вони з ОСОБА_13. ОСОБА_12 і ОСОБА_11 пили пиво біля магазину « Ліра». Потім встріли групу хлопців, , він знав тільки Карташова. ОСОБА_12 обняв останнього, позаду на ОСОБА_12 напав ОСОБА_9 і вони начали бійку. Потім до них підійшов ОСОБА_1 і схопив його за руку, а він вдарив його кулаком по голові і наніс ще чотири, пять ударів ногою по різним частинам тіла. Потім вдари потерпілому наніс ОСОБА_3 і ОСОБА_12, а також наносив удари ногою чотири або пять раз Гнатюк. Він добровільно відшкодував потерпілому шкоду в сумі 3500 грн. і в скоєному щиро розкаюється. ОСОБА_1 він бачив 23 січня 2013 року в перший раз. Визнає себе винним частково оскільки опір нікому не чинив.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою провину за ст.296 ч.2,122 ч.1 КК України визнав часткове і пояснив, що 23 січня 2013 року вони гуляли зі ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_10. Потім зустріли Шетілова з товаришем і пішли до магазину « Ліра». Він обняв Карташова, а його підняв ОСОБА_9 і вони разом з останнім впали і стали боротися. Потім ОСОБА_9 вирвався і втік, його ( ОСОБА_12) хтось вдарив по спіни. Він побачив ОСОБА_1, якого раніше не знав і вдарив його ногою по тулубу, хоча погроз від потерпілого не було. Чому він вдарив його, не знає. Він не вибачався перед ОСОБА_1 і шкоду не відшкодував. В цей день він вживав спиртні напої. Після бійки вони з Карташовим посадили потерпілого на лавочку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою провину за ст.ст. 296 ч.2, 122 ч.1 КК України визнав частково і пояснив, що 23 січня 2013 року вони з ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 розпивали пиво приблизно в 23 годину і зустріли Карташова. ОСОБА_12 обняв останнього піднявши його, оскільки рад був бачити. Потім підійшов ОСОБА_9 и між останнім і ОСОБА_12 почалася бійка. Він ( Гнатюк) також вліз в бійку і коли підійшов ОСОБА_1, якого він раніше не знав і неприязних відносин між ними не було, наніс потерпілому три удару по тулубу. Шкоду потерпілому не відшкодував. В скоєному розкаюється.

Крім часткового визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, винуватість останніх у скоєнні кримінальних правопорушень, викладених в вироку повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні, що 23 січня 2013 року він повертався з роботи в 22 години з ОСОБА_14, коли вишли на зупинки «7 днів», стали спілкуватися з ОСОБА_14 біля магазину « Ліра». До ОСОБА_9 підійшов товариш і вони кудись відійшли. Потім він побачив, що на ОСОБА_9 сидить як тепер відомо ОСОБА_12. Він підійшов до ОСОБА_9, щоби зясувати, що трапилося, нікого не трогів, був тверезий, не висловлювався нецензурною лайкою але його вдарили в голову, а потім стали продовжувати бити. ОСОБА_12 ніхто не бив. Він втрачав свідомість, вдари були по голові і обличчю. Він не припиняв ні жодних дій. Просто підійшов,щоби розібратися, що відбувається. Після бійки його обличчя було збито, одне око не бачило. З ранку він звернувся до лікарні. Його били ногами чотири людини, ніг було багато. В основному як він вказував удари наносили по голові і обличчю. Всі обвинувачене приймали участь в бійки. Він тривалий час знаходився на лікуванні, шкоду йому частково відшкодували тільки ОСОБА_10 і ОСОБА_3. Тому він підтримує свій позов про відшкодування шкоди. Обвинувачених він раніше не знав і ніяких стосунків з ними у нього не було.

Свідок ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що 23 січня 2013 року в вечерний час вони з ОСОБА_1 спілкувалися біля магазину « Ліра». Потім підійшов ОСОБА_12 з товаришами і між нім (ОСОБА_14) і ОСОБА_12 виникла бійка, він вирвався і утік. Коли утикав, бачив, що ОСОБА_1 били, Коли його били, потерпілий підходив і говорив, щоб його ( ОСОБА_9) перестали бити. Він ні к кому претензій не має і з заявою до міліції не звертався. Скільки людей били ОСОБА_1 він не бачив. Раніше він був знайом з ОСОБА_12 і неприязних відносин між ними не було.

Свідок ОСОБА_17 пояснила в судовому засіданні, що вона працює в магазину « Ліра». 23 січня 2013 року вона була в нічний час на роботи, бачила потерпілого ОСОБА_1 з товаришем, останні покупали пиво. Потім чула сильні удари о стіну і вхідні двері магазину. На вулицю вона не виходила.

Свідок ОСОБА_18 пояснив в судовому засіданні, що 23 січня 2013 року вони з Шетіловим в 22 -23 години поверталися до дому і зустріли обвинувачених, він був знайом з ОСОБА_10. Коли вони підійшли до магазину « Ліра», побачили трьох хлопців яки вживали спиртні напої. Всі хлопці сілі, а ОСОБА_12 почав з якимось хлопцем боротися. Він подумав, що вони дуріють. Як обвинувачені били потерпілого він не бачив і в бійку не втручався так як знаходився за кутом. Бійка тривала можливо 10-15 хвилин.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_1 були причинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, інфікованої забитої рани в області перенісся, саден обличчя і чола, тупої травми лівого ока, інфікованої рубаної рани шкіри, звуження лівої очної щілини, набряку повік, обширного рогівко-лимбального поранення лівого ока з розмноженням оболонок, гемофтальму лівого ока, інфікованого проникаючого рогівко лимбального поранення з випадінням оболонок, гіфеми, травматичної катаракти лівого ока, забито-рубано-інфікованої рани внутрішнього кута верхньої повіки. Утворилися ушкодження від взаємодії з тупими твердими предметами можливо в строк і при обставинах вказаних потерпілим, 23 січня 2013 року. Не виключається можливість утворення даних ушкоджень від ударів руками, взутими ногами.а.с.75-77.

На підставі добитих у судовому засіданні доказів було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і Гнатюк з хуліганських побуджений , вмисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, знаходячись біля магазину, в громадському місці, завдали потерпілому ОСОБА_1 удари по голові і тулубу причинив тілесні ушкодження.

Показання обвинувачених в частини того, що вони наносили вдари потерпілому по тулубу спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив в судовому засіданні, що його били чотири людини і вдари були нанесені в основному по голові і обличчю, що вибачається з висновку судово-медичної експертизи.

Згідно розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №10 « Про судову практику у справах про хуліганство», і розяснень Вищого Спеціалізованого Суду України Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм матеріального права щодо кваліфікації хуліганства від 30.01.2013 року, при відмежуванні хуліганства від зокрема посягань проти життя і здоровя людини судам необхідно враховувати, що суспільне небезпечне діяння не може бути кваліфіковане як хуліганство за наявності сукупності таких обставин: засуджені і потерпіли між собою були знайомі, до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих.

В судовому засіданні було встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 раніше не був знайом з обвинуваченими і бачив їх перший раз, ніяких неприязних стосунків між ними раніше не було, потерпілий не був ініціатором конфлікту.

ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_12 і ОСОБА_9, яки були знайоме , коли побачив, що між ними відбувається конфлікт, при цьому він нікого не ображав, тільки хотів взнати, що трапилося, йому в цей час нанесли вдар в голову, а потім почали бити.

Також ОСОБА_1 не припиняв ніяких хуліганських дій, оскільки свідок ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що він претензій ні до кого не має, в міліцію не звертався. Раніше він був знайом з ОСОБА_12 і неприязних відносин між ними не було.

Тому суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_10 і ОСОБА_11 необхідно виключити кваліфікуючу ознаку опір громадянам яки припиняли хуліганські дії.

Таким чином, суд визнає вину обвинувачених повністю доведеною, а їх дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.122 КК України,так як вони вчинили умисні дії, які виразилися в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Також правильно слід кваліфікувати дії усіх обвинувачених за ст. 296 ч.2 КК України так як вони скоїли хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб.

При цьому в судовому засіданні було встановлено, що дії обвинувачених були узгоджені і тілесні ушкодження вони наносили потерпілому з хуліганських понукань, в громадському місті, в присутності сторонніх осіб.

Особлива зухвалість в діях ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 виявилась у хуліганських діях, які тривало і наполегливо не припинялись, та спричиненні середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_19

Фактично обвинувачений ОСОБА_10 провину визнав повністю.

Часткове визнання обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_12 і Гнатюк провини суд розцінює як спосіб захисту.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про осіб обвинувачених, яки не судимі, обвинувачений ОСОБА_11 з 7 серпня 2013 року працює в ООО «СК ОСОБА_2», з вересня 2011 року по серпень 2012 року працював в ЧП « ОСОБА_20О.», де характеризувався позитивне, що вбачається з рекомендованого листа, а.с.129, також позитивно характеризується в побути, задовільне за місцем навчання в Лисичанському професійному будівельному ліцеї, а.с. 62 матеріали обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_10 не працює, за місцем навчання в Лисичанському професійному будівельному ліцеї а.с.61 матеріали обвинувального акту , а також в побути характеризується позитивне. Обвинувачений ОСОБА_12 навчається в Лисичанському нафтохімічному технікумі, характеризується за місцем навчання задовільно а.с.147, в побути позитивне, обвинувачений ОСОБА_13 навчається у школі №30 м. Лисичанська, де характеризується задовільно а.с.190, в побути позитивне, всі обвинувачені раніше не судимі.

Судом враховане часткове визнання обвинуваченого ОСОБА_11 і повне визнання ОСОБА_10 в скоєнні кримінальних правопорушень, розкаяне в скоєному, а також часткове добровільне відшкодування шкоди а.с.122,144 як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставинами, що помякшують покарання неповнолітніх ОСОБА_12 і Гнатюка суд визнає часткове визнання вини, розкаяне в скоєному, скоєння злочинів в неповнолітньому віці.

Обставина, що обтяжує покарання обвинувачених є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням оскільки обвинувачені вперше притягуються до кримінальній відповідальності, розкаялися в скоєному, часткове добровільно відшкодували шкоду, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішує питання про призначення міри покарання ОСОБА_12 і Гнатюку суд враховує крім обставин яки помякшую та обтяжує покарання, їх житлово-побутові умови, взаємовідносини в родини, стан здоровя, думку представника служби по справам дітей ОСОБА_9, яка пояснила в судовому засіданні, що раніше ОСОБА_12 і Гнатюк на обліку в служби по справам дітей не перебували. На її думку їх не слід суворо карати.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_21 пояснила в судовому засіданні, що взаємовідносини з сином у неї добри, можливо вона не догледіла за ним. Вона готова відшкодувати шкоду потерпілому.

З акту обстеження житлово-побутових умов Гнатюк вбачається, що він виховується не в повної родини, але відносини у ОСОБА_13 з матерю і іншими членами родини добри, у підлітку є все необхідне, згідно довідки ВКК здоров.а.с.188-189.

Суд вважає, що оскільки Гнатюк скоїв злочини середньої тяжкості проти особи і громадського порядку, але мір к відшкодуванню шкоди не приймав,за місцем навчання характеризується як не дуже старанний учень а.с.190, у суду не має підстав для звільнення ОСОБА_13 від кримінальний відповідальності та застосування до нього примусових мір виховного характеру згідно зі ст.105 КК України.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_12 вбачається, що він виховується в повної родини, для нього створені всі умови для навчання.а.с.148, хворіє серйозним захворюванням а.с.150.

З характеристиці за місцем навчання вбачається, що ОСОБА_12 навчається не міру власних можливостей, допускає пропуски без поважних причин, але хоче бути в перших рядах. а.с.147. ОСОБА_12 також не приймав мір к відшкодуванню шкоди.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_12 і ОСОБА_13 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. ст.75,104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням оскільки обвинувачені вперше притягуються до кримінальній відповідальності, розкаялися в скоєному, скоїли злочини неповнолітньому, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив позов про стягнення з обвинувачених матеріальних збитків у сумі 16871,15 грн., витрати на лікування і на проїзд до лікарні у сумі 935,39 грн., всього 17806,54 грн.

Крім того в результаті дії обвинувачених, ОСОБА_1 була причинена моральна шкода так як він отримав тілесні ушкодження, фізичну біль і страждання у звязку з ушкодженнями. Потерпілий просив стягнути з обвинувачених солідарно моральну шкоду в розміри 60000 грн.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частини моральної шкоди з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого якому причинені тілесні ушкодження середньої степені тяжкості , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, матеріального стану обвинувачених, підлягає задоволенню частково, в сумі 10000 грн. солідарно з обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 і ОСОБА_12. В випадку відсутності коштів і майна у неповнолітнього ОСОБА_13 сума шкоди стягується з його законного представника в пайовому вираженні.

Згідно зі ст. 23 ЦПК України, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позов в частини стягнення матеріального збитку необхідно залишити без розгляду, оскільки потерпілий не надав медичне документі, яки б свідчили про те, що йому призначалися те або інші лікарняні препараті і що саме він придбав їх по призначенню лікаря, крім чотирьох ксерокопій рецептів а.с.40-41 матеріали обвинувального акту. Крім того в цивільному позову не вказано, що обвинуваченими ОСОБА_10 і ОСОБА_3 частково відшкодовано шкоду. В матеріалах кримінального провадження є виписка з історії хвороби ОСОБА_1 в відділенні мікрохірургії ока ЛОКБ з 25.01.2013 року по 7.02.2013 року , яка не долучена до позовної заяви а.с.71 і зовсім відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 з 18 березня 2013 року до 25 березня 2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні у четвертому дорослому відділенні мікрохірургії ока ХМКЛ № 14 ім. професора ОСОБА_16, що не позбавляє потерпілого права звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Прокурором прокуратури м. Лисичанська заявлено цивільний позов до обвинувачених затрати державних коштів на суму 1849,90 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_1 у відділенні мікрохірургії ока ЛОКЛ з 25 січня 2013 року до 7 лютого 2013 року, і за лікування потерпілого у четвертому дорослому відділенні мікрохірургії ока ХМКЛ № 14 ім. професора ОСОБА_16, у сумі 808 грн. 32 коп., які підлягають відшкодуванню в пайовим вираженні.а.с.90,93-96.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 не обирався.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.122 КК України , ч.2 ст.296 КК України, призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки, за ст.296 ч.2 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 (три ) року.

На підстави ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 3 ( три ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_11 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.122 КК України , ч.2 ст.296 КК України, призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки, за ст.296 ч.2 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 (три ) року.

На підстави ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 3 ( три ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_22 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.122 КК України , ч.2 ст.296 КК України, призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 ( один ) рік, за ст.296 ч.2 КК України в виді позбавлення волі на строк 2 (два ) року.

На підстави ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 2 ( два ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_12 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.122 КК України , ч.2 ст.296 КК України, призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 ( один ) рік, за ст.296 ч.2 КК України в виді позбавлення волі на строк 2 (два ) року.

На підстави ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання 2 ( два ) роки позбавлення воли.

На підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_13 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 в інтересах держави на користь Луганської обласної лікарні р/р 31415544700001 в банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37991503 1849,90 грн. (одна тисяча вісімсот сорок девять) по 462,47 грн..( чотириста шістдесят дві) з кожного.

В випадку відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітнього ОСОБА_13 стягнути 462,47 грн. ( чотириста шістдесят дві) з його законного представника ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 в інтересах держави на користь Департаменту охорони здоровя Харківської міський ради Комунальний заклад охорони здоровя « Харьківська міська клінічна лікарня №14 ім. проф. ОСОБА_16» р/р 35429002002468, 35419001002468, 35427004002468 в банку ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 02003681 808,32 грн.( вісімсот вісім) по 202,08 грн. (двісті дві) з кожного.

В випадку відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітнього ОСОБА_13 стягнути 202,08 грн. грн. (двісті дві ) з його законного представника ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_10,ОСОБА_12, ОСОБА_13 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розміри 10000 грн. ( десять тисяч грн.)

В випадку відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітнього ОСОБА_13 стягнути з його законного представника ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 2500 грн. ( дві тисячі пятсот )

Цивільний позов ОСОБА_1 в частини матеріальних збитків залишити без розгляду.

Речові докази диск з відеозаписом з магазину « Вікторія» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганський області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько