Постанова № 45224254, 04.06.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 червня 2010 року Справа № 2а-6662/09/1170

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-50 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд»

до відповідача: ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд»звернулося з позовом до ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000412300/0 від 03.06.2009 р., винесеного ОСОБА_1 МДПІ, яким ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 306 619,00 грн. за основним платежем та 140 416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 447 035,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту №269/23-00/33428931 від 21.05.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки 33428931 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р.».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевіркою встановлено ведення позивачем податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, в тому числі і тих, що підлягають амортизації, проте позивач зазначає, що вказані кошти до валових витрат не включалися, а сума зазначених перевіркою витрат складалась за іншими операціями, а тому ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»не порушувалися вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також позивач вказує, що перевіряючими безпідставно не враховано та не прийнято до уваги валові витрати за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. по господарських операціях з ПП ОСОБА_4, ТОВ «Укрнафтарегіон», Асоціацією «Захист права», ПП ОСОБА_5, а також визнано заборгованість за взаємовідносинами з ТОВ «Біт»такими, за якими пройшов строк позовної давності.

Позивач вказав, що кошти від придбання прокату тонколистого у ПП ОСОБА_4 в сумі 303 583,00 грн. включені до валових витрат за ІІІ квартал 2007 р. за другою подією датою відвантаження товару, а не за датою сплати авансового платежу за цей товар (І квартал 2007 р.).

Позивач вважає, що висновок податкового органу стосовно того, що ТОВ «Укрнафтарегіон»має ознаки фіктивності є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.

Позивач також зазначає, що підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат і кошти сплачені за консультації з правових питань Асоціації «Захист права»та вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих у ПП ОСОБА_5

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки перевіркою ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»встановлено, що підприємством в період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. занижено податок на прибуток підприємств на суму 306 619,00 грн., а тому податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкове зобовязання за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що вказані в запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 09.06.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області спільно з посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді на підставі направлень №73 від 27.04.2009 р. (а.с.189 Т.1) та №87 від 14.05.2009 р. (а.с.190, Т.1) у період з 27 квітня 2009 року по 18 травня 2009 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №269/23-00/33428931 від 21.05.2009 р. (а.с.10-34, Т.1), де висновками, зокрема, є порушення ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», на думку відповідача п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на його думку, занижено податок на прибуток за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 306 619,00 грн., у тому числі:

- за ІІІ квартал 2007 року на суму 78 095,00 грн.,

- за ІV квартал 2007 року на суму 38 247,00 грн.,

- за І квартал 2008 року на суму 26 939,00 грн.,

- за ІІ квартал 2008 року на суму 63 583,00 грн.,

- за ІІІ квартал 2008 року на суму 39 472,00 грн.,

- за ІV квартал 2008 року на суму 60 283,00 грн.

03.06.2009 р. ОСОБА_1 МДПІ на підставі акту перевірки №269/23-00/33428931 від 21.05.2009 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000412300/0 від 03.06.2009 р., яким ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 306 619,00 грн. за основним платежем та 140 416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 447 035,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем в період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. до податкового органу подавалися податкові декларації з податку на прибуток підприємств з додатками К1/1 (а.с.113-128, Т.1).

Відповідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. занижено суму валового доходу у сумі 1 024 052,00 грн., у тому числі за рахунок:

- заниження валових доходів на суму 1 075 516,00 грн., а саме по періодах:

ІІ квартал 2007 р. на суму 364 563,00 грн.;

ІІІ квартал 2007 р. на суму 52 672,00 грн.;

ІV квартал 2007 р. на суму 232 241,00 грн.;

І квартал 2008 р. на суму 96 318,00 грн.;

ІІ квартал 2008 р. на суму 20 247,00 грн.;

ІІІ квартал 2008 р. на суму 245 728,00 грн.;

ІV квартал 2008 р. на суму 64 197,00 грн.;

- завищення валових доходів на суму 51 464,00 грн., а саме по періодах:

ІІІ квартал 2007 р. на суму 15 452,00 грн.;

ІV квартал 2007 р. на 2 000,00 грн.;

ІІІ квартал 2008 р. на суму 9 500,00 грн. ;

ІV квартал 2008 р. на суму 24 512,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»здійснювало ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, в тому числі і тих, що підлягають амортизації, а саме - у перевіреному періоді підприємство відповідно до актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів здійснювало поліпшення основних засобів І групи на загальну суму 1 040 383,12 грн., в тому числі по періодах:

ІІ квартал 2007 р. на суму 332 227,07 грн.;

ІІІ кварталі 2007 р. на суму 21 133,90 грн.;

ІV квартал 2007 р. на суму 232 243,16 грн.;

І квартал 2008 р. на суму 225 000,00 грн.;

ІІ квартал 2008 р. на суму 20 222,00 грн.;

ІІІ квартал 2008 р. на суму 45 481,45 грн.;

ІV квартал 2008 р. на суму 164 075,54 грн.

Для модернізації та поліпшення основних засобів підприємство використовувало власні товарно-матеріальні цінності які обліковувались на бухгалтерському рахунку №20 «ТМЦ» (а.с.143-158).

В судовому засіданні встановлено, що за порушення п.5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР податковим органом розраховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 268 093,02 грн. за період з 2 кварталу 2007 року по 4 квартал 2008 року щодо порушень допущених при формуванні рядків 01.2, додатку К1 та рядка 04.2. декларацій.

У відповідності до п.5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР приріст убуток балансової вартості товарних запасів рахується по залишках товарно-матеріальних цінностей на початок звітних періодів.

ІІ квартал 2007 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 332 227, 07 грн., що підтверджено позивачем в судовому засіданні (а.с.4 Т.3).

За актом перевірки за ІІ квартал 2007 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -373 339,84 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -8 777,00 грн. (а.с.14 Т.1), різниця складає -364 562,84 грн. за даний період приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником відповідача за участі представника позивача.

В судовому засіданні встановлено, що загальні витрати за ІІ квартал 2007 року складають 622 512,32 грн., що підтверджено обома сторонами в судовому засіданні. Позивачем задекларовано в декларації в цьому періоді 254 683,00 грн. (а.с.4 Т.3). Дану розбіжність враховано ОСОБА_1 МДПІ при визначенні податкового зобовязання з податку на прибуток та збільшено валові витрати за цей період на суму 367 829,32 грн. (622 512,32 грн. - 254 683,00 грн.), про що свідчить зміст розрахунку податкового зобовязання, визначеного податковим органом (а.с.31-34 Т2). Таке збільшення валових витрат позивачем визнане у встановленому порядку, як таке, що виконане на підставі чинного законодавства, посилань щодо протиправності такого визначення суду не наведено.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання за цей період в сумі 91 140,71 грн. (364 562,84 грн. х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком, пояснення щодо якого надано під час судового розгляду з яким погодився позивач та не навів обґрунтованих аргументів своєї позиції (а.с.31 Т.2).

ІІІ квартал 2007 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 21 133,90 грн., що підтверджено сторонами в судовому засіданні (а.с.13-14 Т.1, а.с.4 Т.3).

За актом перевірки за ІІІ квартал 2007 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -577 483,23 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -228 372,00 грн. (а.с.14, 114 Т.1), різниця наростаючим підсумком складає -349 111,23 грн., а за даний період 15 451,61 грн. убутку балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником відповідача за участі представника позивача.

Суд приходить до висновку, що убуток балансової вартості товарних запасів за цей період становить 15 451,61 грн., в звязку з чим відповідач зменшив податкове зобовязання на -3 862,90 грн. (15 451,61 х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком (а.с.31 Т.2) та правомірність чого визнана позивачем в повному обсязі як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

IV квартал 2007 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 232 243,16 грн., що підтверджено сторонами в судовому засіданні (а.с.13-14 Т.1, а.с.4 Т.3).

За актом перевірки за IV квартал 2007 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -671 565,39 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -90 231,00 грн. (а.с.14, 117 Т.1), різниця наростаючим підсумком складає -581 353,39 грн., а за даний період -232 241,16 грн. приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником відповідача за участі представника позивача.

В судовому засіданні досліджено письмове пояснення з розрахунками, подане позивачем, зі змісту якого вбачається, що ним завищено валові витрати за цей період на 168 174,14 грн. (а.с.4 Т.3), що також вплинуло на базу оподаткування в бік безпідставного зменшення.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання в сумі 58 060,29 грн. (232 241,16 х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком та визнається позивачем в повному обсязі (а.с.31 Т.2).

І квартал 2008 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 225 000,00 грн.

За актом перевірки за І квартал 2008 року приріст за даними відповідача склав -27 486,58 грн. Позивачем в декларації задекларовано убуток балансової вартості товарних запасів в сумі 66 681,00 грн. (а.с.119 Т.1), різниця складає -94 167,58 грн. приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником ОСОБА_1 МДПІ за участі представника позивача.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання за цей період в сумі 23 541,90 грн. (94 167,58 грн. х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком пояснення щодо якого надано під час судового розгляду з яким погодився позивач та не навів обґрунтованих аргументів своєї позиції (а.с.31 Т.2).

Також, позивачем помилково показано в рядку 04.2. декларації витрати в сумі 66 681,00 грн. (а.с.118 Т.1), оскільки в цьому періоді був приріст балансової вартості товарних запасів, а позивачем показано убуток, а тому такий показник впливає на обсяги валових доходів та заноситься до рядка 01.2. декларації а тому позивачеві в звязку з такою помилкою, допущеною при складанні податкової декларації, визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 16 670,25 грн. (66 681,00 грн. х 25%).

ІІ квартал 2008 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 20 222,00 грн.

За актом перевірки за ІІ квартал 2008 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -413 556,92 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -299 143,00 грн. (а.с.14 Т.1), різниця складає -114 413,92 грн. наростаючим підсумком та -20 246,34 грн. за даний період приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником ОСОБА_1 МДПІ за участі представника позивача.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання за цей період в сумі 5 061,59 грн. (20 246,34 грн. х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком, пояснення щодо якого надано під час судового розгляду з яким погодився позивач та не навів обґрунтованих аргументів своєї позиції (а.с.31 Т.2).

ІІІ квартал 2008 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 45 481,45 грн.

За актом перевірки за ІІІ квартал 2008 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -689 929,19 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -329 787,00 грн. (а.с.125 Т.1), різниця наростаючим підсумком складає -360 142,19 грн., за даний період - -245 728,27 грн. приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником ОСОБА_1 МДПІ за участі представника позивача.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання за цей період в сумі 61 432,07 грн. (245 728,27 грн. х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком, пояснення щодо якого надано під час судового розгляду з яким погодився позивач та не навів обґрунтованих аргументів своєї позиції (а.с.31 Т.2).

IV квартал 2008 року

В цьому періоді на модернізацію основних фондів позивачем використано 164 075,54 грн.

За актом перевірки за IVквартал 2008 року приріст за даними ОСОБА_1 МДПІ склав -940 924,69 грн. Позивачем в декларації задекларовано приріст балансової вартості товарних запасів в сумі -516 586,00 грн. (а.с.128 Т.1), різниця наростаючим підсумком складає -424 338,69 грн., за даний період - -64 196,50 грн. приросту балансової вартості товарних запасів, що вирахувано в судовому засіданні представником ОСОБА_1 МДПІ за участі представника позивача.

В звязку з помилкою допущеною при складанні податкової декларації позивачем, відповідач визначив податкове зобовязання за цей період в сумі 16 049,13 грн. (64 196,50 грн. х 25%), що підтверджується складеним ним розрахунком, пояснення щодо якого надано під час судового розгляду з яким погодився позивач та не навів обґрунтованих аргументів своєї позиції (а.с.31 Т.2).

Загальна сума податкового зобовязання з податку на прибуток складає в загальній сумі 268 093,07 грн. (91 140,71 грн. - 3 862,90 + 58 060,29 грн. + 23 541,90 грн. + 16 670,25 грн. + 5 061,59 грн. + 61 432,07 грн. + 16 049,13 грн. +).

Представник відповідача пояснив, що під час здійснення перевірки ОСОБА_1 МДПІ враховувались усі обставини, в тому числі і заниження валових витрат позивачем та завищення ним валових доходів у цих періодах в звязку з таким порушенням. При цьому представник ОСОБА_1 МДПІ звернув увагу на те, що позивач з позицією податкового органу про збільшення валових витрат у відповідних періодах через допущення таких помилок погодився у повному обсязі та не посилається та не доводить протиправності висновків в цій частині.

Позивач вказує, що в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, в додатку К1/1, в рядку 4 помилково не відображалась сума запасів ТМЦ використаних не в господарській діяльності, але при загальному підрахунку валових витрат підприємства, сума використаних ТМЦ на модернізацію основних засобів автоматично віднімалась, тобто в рядку 04.1 (витрати на придбання товарів) в декларації з податку на прибуток стоїть сума за мінусом суми, яка пішла на модернізацію основних засобів.

Згідно з п 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР платник податку веде податком облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягаю амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробі напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Суд вважає, що товарно-матеріальні цінності, використані підприємством для поліпшення або модернізації основних засобів, що підлягають амортизації у розрахунку приросту (убутку) участі не приймають та відображаються у колонці 4 таблиці 1 додатку К1/1 до Декларації, а тому висновок податкового органу в цій частині є обґрунтованим.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. на розрахунковий рахунок позивача через прибуткову касу банку, відповідно до банківських виписок, надавалася поворотна фінансова допомога від фізичної особи ОСОБА_6 у загальній сумі 40 650,00 грн., в той час як ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»у рядку 01.6 Декларації фактично відображено суму 42 650,00 грн., чим завищено скоригований валовий дохід на 2 000,00 грн.

В судовому засіданні директор ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»ОСОБА_6 пояснив, що ним дійсно вносилися власні кошти до каси підприємства в якості поворотної фінансової допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні погодився, що позивачем завищено скоригований валовий дохід на -2 000,00 грн., а тому висновок податкового органу в цій частині вважає правомірним.

Також перевіркою встановлено, що у І кварталі 2008 р. сума отриманої, але не повернутої фінансової допомоги від фізичної особи на кінець звітного кварталу склала 75 970,55 грн., проте ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»у декларації в рядку 01.6 відображено доход в розмірі 73 820,00 грн. (а.с.118, Т.1), чим занижено скоригований валовий доход на 2 150,55 грн. (а.с.31 Т.2).

В судовому засіданні представником позивача визнано факт допущення вказаного порушення.

У перевіряємому періоді на розрахункові рахунки ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», відповідно до банківських виписок про рух грошових коштів на розрахункових рахунках відкритих у КФ ВАТ «Віейбі Банк»та ВАТ «Сведбанк»надходила поворотна фінансова допомога від ПП «ТД «Кіровоградпрофіль»відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 23.06.2008 р. у загальній сумі 186 200,00 грн. Відповідно до виписок з банківських рахунків сума повернутої ПП «ДТ «Кіровоградпрофіль»поворотної фінансової допомоги склала 29 800,00 грн. Залишок поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповернутою на кінець перевіреного періоду складає 156 400,00 грн.

ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»фактично отриману фінансову допомогу у 2008 році віднесло до складу валових доходів по рядку 01.6 на загальну суму 111 400,00 грн.:

ІІ квартал 2008 року на суму 9 500,00 грн.;

ІV квартал 2008 року на суму 101 900,00 грн., чим завищило скоригований валовий дохід по рядку 01.6 по отриманій поворотній фінансовій допомозі. За результатом цього висновку ОСОБА_1 МДПІ зменшила валові доходи позивача відповідно на -9 500,00 грн. та -101 900,00 грн. (а.с.31 Т.2).

В судовому засіданні з висновком податкового органу про допущене завищення валових доходів у відповідній сумі представник позивача погодився у повному обсязі.

У відповідності до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

В судовому засіданні встановлено, що підприємством в порушення вимог п. 8.3.2 п. 8.3, п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»повторно відносились до сукупної балансової вартості груп основних фондів 10% витрат на поліпшення таких фондів, які також були відображені і у складі валових витрат, чим було завищено суму амортизацій відрахувань на 7 813,00 грн.

Позивач в судовому засіданні погодився з висновком перевіряючих щодо повторного віднесення ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»до сукупної балансової вартості груп основних фондів 10% витрат на поліпшення таких фондів.

У відповідності до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому суд вважає, що податковий орган дійшов правомірного висновку про завищення ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»суми амортизаційних відрахувань на 7 813,00 грн. та визначив податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1 953,25 грн. (а.с.33 Т.2).

Зі змісту акту вбачається, що ОСОБА_1 МДПІ вважає, що ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки у III кварталі 2007 р. віднесено до складу валових витрат вартість товарно-матеріальні цінності на суму 52 672,24 грн., отриманих згідно накладної ПП ОСОБА_5, яка відповідно до наданих письмових пояснень (а.с.187, Т.1) такі цінності позивачеві не відвантажувала.

Матеріали справи містять належно завірені копії видаткових накладних №ТМ0000018 від 09.04.2007 року на суму 22 210,60 грн. без ПДВ та №ТМ-0000025 від 04.05.2007 року на суму 21 690,76 грн. без ПДВ (всього на загальну суму 43 901,36 грн.), відповідно до змісту яких ПП ОСОБА_5 передала ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»товарно-матеріальні цінності в асортименті. Дані копії накладних направлені військовою прокуратурою Південного регіону України на вимогу суду (а.с.220-222 Т.2).

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що письмове пояснення (а.с.187, Т.1), копія якого знаходиться в матеріалах справи, написане нею власноручно, його зміст вона підтверджує та пояснила, що вона дійсно не мала будь-яких взаємовідносин та господарських операцій з ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», будь-які документи позивачу не видавала, з його директором ОСОБА_6 познайомилася під час розгляду кримінальних справ, підпис на накладних №ТМ0000018 від 09.04.2007 року та №ТМ-0000025 від 04.05.2007 року їй не належить.

Представник ОСОБА_1 МДПІ посилався на той факт, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей в суму 52 672,24 грн. за накладними №ТМ0000018 від 09.04.2007 року та №ТМ-0000025 від 04.05.2007 року за першою подією за датою передачі товарів, оскільки такі товари від ПП ОСОБА_5 він не отримував, а тому обсяг валового доходу підлягає збільшенню у ІІІ кварталі 2007 року на 43 901,36 грн. При цьому він пояснив, що в бухгалтерському обліку за розрахунками з ОСОБА_5 обліковується кредиторська заборгованість.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на те, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт відсутності передачі ПП ОСОБА_5 позивачеві товарів, суд вважає висновки податкового органу в частині безпідставного збільшення валових витрат в ІІІ кварталі 2007 року на 43 901,36 грн. правомірними, оскільки встановлена відсутність господарських операцій та факту відвантаження товарів, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 10 975,34 грн. (43 901,36 грн. х 25%) не підлягає скасуванню.

Також зі змісту акту вбачається, що ОСОБА_1 МДПІ в звязку з відображенням позивачем в податковому обліку придбання ТМЦ у ПП ОСОБА_5 на підставі накладних №ТМ0000018 від 09.04.2007 року та №ТМ-0000025 від 04.05.2007 року, через відсутність факту приймання-передачі такого товару від ПП ОСОБА_5 визнала отриманими їх безоплатно у відповідності до п.4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР.

Згідно п.4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

З огляду на встановлення в судовому засіданні факту відсутності господарської операції щодо отримання товарів, види яких та кількість вказана в накладних №ТМ0000018 від 09.04.2007 року та №ТМ-0000025 від 04.05.2007 року, встановлення в судовому засіданні факту нереальності операції з передачі-приймання таких товарів, суд вважає висновок про безоплатне отримання цих товарів в загальній сумі 52 672,24 грн. (в т.ч. ПДВ 8 770,88 грн.) таким, що не ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні та йде в розріз із позицією відповідача в частині неотримання позивачем таких товарів, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині 13 168,00 грн. (52 672,24 грн. х 25%) податкового зобовязання з податку на прибуток підлягає скасуванню.

Під час перевірки встановлено, що станом на 31.12.2008 р. по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з постачальниками»рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «БІТ»в сумі 77 388,00 грн., що виникла 29.12.2005 р. та станом на 31.12.2008 р. не була списана з балансу підприємства, а тому, відповідач вважає, що позивачем у ІV кварталі 2008 року не віднесено до складу валового доходу суму заборгованості товариства перед ТОВ «БІТ», яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, у розмірі 77 388,00 грн.

У відповідності до п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

В матеріалах справи міститься копія договору від 29.12.2005 р., укладеного між ТОВ «БІТ»(продавець) та ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»(покупець) (а.с.44, Т.1). Відповідно до п.2.2 вказаного договору покупець здійснює оплату за товар до 30 січня 2007 року відповідно до виставленої продавцем накладної.

ТОВ «БІТ»передало, а ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»отримало 29.12.2005 року товар на суму 77 388,00 грн. Продавець виписав позивачеві податкову накладну від 29.12.2005 р. (а.с.62, Т.1).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач вважає, що податковим органом невірно визначено строк, з якого розпочався перебіг строку позовної давності по заборгованості підприємства перед ТОВ «БІТ», оскільки щодо зобовязань з визначеним строком їх виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.

Суд вважає, що оскільки у договорі з ТОВ «БІТ»обумовлений строк його виконання до 30.01.2007 р., то перебіг строку позовної давності розпочався з 31.01.2007 р. і позовна давність відповідно сплинула 31.01.2010 р., а не 29.12.2008 р., як зазначає податковий орган.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 МДПІ погодилась із помилковістю висновків перевіряючи в цій частині, а тому, в тому числі і з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення в частині податку на прибуток в розмірі 19 347,00 грн. (77 388,00 грн. х 25%) за основним платежем підлягають задоволенню оскільки строк позовної давності не сплинув.

Судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесено суми за придбані будівельні матеріали згідно видаткових накладних, виданих ТОВ «Укрнафтарегіон»(а.с.76, 79, 86, 88, 92, 95, Т.1). Усі видаткові накладні в графі «відвантажив(ла)»містять підпис, прізвище і ініціали ОСОБА_7

В якості доказів проведення з ТОВ «Укрнафтарегіон»розрахунків за поставлену продукцію ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»надало копії квитанцій до прибуткового касового ордеру по оплаті в сумі 10 000,00 грн. в день протягом 65 днів (з 10.01.2008 року по 01.12.2008 року) готівкою через підзвітну особу ОСОБА_6 (а.с.63-87, 89-100, Т.1), та звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (а.с.63-87, 89-100, Т.1).

ОСОБА_1 МДПІ вказує, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 від 14.05.2009 року, зареєстрованого з 14.11.2008 р. керівником ТОВ «Укрнафтарегіон», він немає ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства, бухгалтерських та податкових документів не підписував, підприємницьку діяльність не здійснював, довіреностей не видавав, рахунків не відкривав (а.с.59 Т.3).

Позивачем до суду надано лист ОСОБА_7 від 10.05.2009 року в якому він спростовує свої пояснення надані ним щодо непричетності до діяльності ТОВ «Укрнафтарегіон», та пояснює, що ті покази надані ним під тиском (а.с.37, Т.1).

Суд критично оцінює лист від 10.05.2009 року, так як він не міг існувати в обєктивній дійсності 10 травня 2009 року оскільки в його тексті описані обставини які мали місце після дати його написання, а саме він містить посилання на надання працівникам податкової міліції ОСОБА_7 пояснень всупереч того, що такі пояснення надавались 14.05.2009 року, тобто через чотири дні після написання самого листа.

Більш того, лист від 10.05.2009 року містить інформацію про спростування ОСОБА_7 своїх показів станом на 11.06.2009 року, що не відповідає настанням подій у часі.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 не зміг пояснити з якого часу він обіймав керівну посаду ТОВ «Укрнафтарегіон», за якою юридичною адресою було зареєстроване підприємство, хто конкретно працював в цьому підприємстві та на яких посадах, які особи здійснювали відвантаження та перевезення проданих позивачеві товарів, яким чином здійснювалось таке відвантаження та перевезення, повідомив про перевезення товару на автомобілі КАМАЗ автоперевізними організаціями, в той час як в товарно-транспортних накладних вказаний автомобіль ДАФ, не зміг пояснити обставин складання первинних документів, необхідності готівкових розрахунків по 10 000,00 грн. у 65-ть днів протягом періоду з 10.01.2008 року по 01.12.2008 року, але наполягав на тому, що такі операції були реальними.

Не змогла повідомити суду юридичної адреси ТОВ «Укрнафтарегіон», описати приміщення в якому знаходився офіс цього товариства і ОСОБА_8 довірена особа ОСОБА_7, яка давала пояснення в судовому засіданні.

До матеріалів справи в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Укрнафтарегіон»позивачем надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.194-201 Т.2), зі змісту яких вбачається, що товар перевозився на автомобілі НОМЕР_1, в графі «автопідприємство»не зазначено особу перевізника. Лише графа «водій»містить прізвище ОСОБА_9

В судовому засіданні встановлено, що ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_6 (директорові ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд») ОСОБА_9 не знайомий.

ОСОБА_1 МДПІ до матеріалів справи надано копію письмових пояснень ОСОБА_9 від 06.02.2010 року (а.с.252 Т.2), зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_9 20 травня 2008 року набув права власності на автомобіль НОМЕР_1 сідловий тягач марки 85 СF 380, що підтверджується довідкою УДАІ УМВС України в Кіровоградській області № 10/868 від 28.02.2010 року (а.с.256 Т.2), який ним придбано в кредит через банк.

Зі змісту товарно-транспортної накладної ААБ №0022721 від 06.05.2008 року (а.с.195 Т.2) вбачається, що вона виписана до дати набуття права власності на автомобіль ОСОБА_9 (20.05.2008 року), що унеможливлює надання ним послуг з перевезення та узгоджується з його письмовими поясненнями наданими ст. о/у УПМ ДПА в Хмельницькій області (а.с.255 Т.2).

Представник позивача пояснив, що товарно-матеріальні цінності відправлялись одночасно з оформленням видаткових накладних.

Зі змісту товарно-транспортної накладної ААБ №0022707 від 14.01.2009 року (а.с.194 Т.2) вбачається, що вона виписана через рік після оформлення видаткової накладної від 14.01.2008 року № 23, перелік товарів за якою був предметом перевезення у товарно-транспортній накладній, що не узгоджується з поясненнями позивача в цій частині.

29 травня 2008 року ОСОБА_9 передав цей автомобіль у користування ОСОБА_10 за нотаріальним правочином (а.с.255 Т.2).

Щодо перевезень товарів від ТОВ «Укрнафтарегіон»до ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»ОСОБА_9 пояснив, що такі перевезення ним не здійснювались, оскільки він на даному автомобілі самостійно здійснював лише міжнародні перевезення, з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він не знайомий та ніколи їх не бачив. Більш того, ОСОБА_9 пояснив, що його автомобіль не призначений для перевезення рідких та сипучих матеріалів.

Предметом видаткових накладних на передачу товарів від ТОВ «Укрнафтарегіон»до ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», зокрема, є розчин готовий, пісок, щебінь (а.с.76, 88 Т.1), що потребує використання в перевезенні спеціального транспортного засобу.

Більш того, зі змісту товарно-транспортних накладних вбачається, що товар перевозився на автомобілі НОМЕР_1 за кожною накладною одночасно за усім переліком, що є неможливим в обєктивній дійсності через специфіку та властивості товарів.

Також, допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що доходи отримував на ТОВ «Укранафтарегіон»офіційно у встановленому порядку. На запитання суду щодо офіційної інформації ОСОБА_1 МДПІ про відсутність будь-яких доходів у нього в той період, повідомив що до податкового обліку ТОВ «Укранафтарегіон»відношення не мав, а ним займався бухгалтер.

Суд критично оцінює вищевказані покази ОСОБА_7 та вважає, що вони не узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та не підтверджують достеменно реальності таких господарських операцій.

Згідно п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до п.5.3.9. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд не може погодитися з позицією позивача про те, що документи, якими він хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме - видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, є такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичну передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування, а тому суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження достовірність обставин щодо реальності цих господарських операцій з передачі товарів, а тому суд приходить до висновку про безпідставність віднесення до валових витрат вартості товарів за накладними ТОВ «Укрнафтарегіон»та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині правомірним.

Матеріали справи також містять копію договору про надання маркетингових послуг по збору інформації від 10.01.2008 р., укладеного між ТОВ «Укрнафтарегіон»(виконавець) та ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»(замовник) (а.с.110, Т.1), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобовязується надати йому, у відповідності до умов договору, спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), а замовник зобовязується прийняти маркетингові послуги та оплатити їх. Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 164 400,00 грн.

10 січня 2008 року, тобто в день укладення договору, сторонами підписано акт №ОУ-0000009 здачі-прийняття виконаних робіт (надання маркетингових послуг) на суму 164 400,грн. в т.ч. ПДВ 27 400,00 грн., (а.с.111, Т.1) у відповідності до якого виконавець надав у повному обсязі маркетингові послуги. Вартість таких маркетингових послуг позивач до складу валових витрат не відносив, але вважав, що податковий орган повинен був їх врахувати, оскільки ним первинні документи за цією господарською операцією надано на перевірку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що договір про надання маркетингових послуг між підприємствами укладався, послуги стосувалися підготовки технічної документації для участі в тендері на будівництво в м.Ічні. Як повідомив ОСОБА_7, свідченням того, що послуги надані в повному обсязі повинна була бути перемога на тендері ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», а тому суд приходить до висновку що договір про надання маркетингових послуг стосовно підготовки тендерної документації та перемоги в тендері не міг бути виконаний в день його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що між Військовою частиною А1479 та ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»укладено договори виконання робіт по капітальному будівництву охоронних периметрів, оснащення технічними засобами охорони (будівництво спостережних вишок та малих вогневих споруд) № 16 від 24.04.2008 року, № 18 від 21.04.208 року, № 20 від 23.04.2008 року (а.с.177-199, Т.3), зі змісту яких не можна встановити, що вони укладені за сприяння та участі ТОВ «Укрнафтарегіон»на підставі договору на надання маркетингових послуг від 10.01.2008 року.

В судовому засіданні в обґрунтування реальності господарської операції за маркетинговими послугами представник позивача надав компютерні роздруківки з переліком тендерної документації, переліку документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам тощо, зі змісту яких неможливо встановити їх складання, підготовку або участь в розробці ТОВ «Укрнафтарегіон»(а.с.148-170 Т.3).

Суд вважає, що правильність формування валових витрат вимагає наявності звязку таких витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт реальності надання маркетингових послуг, з огляду на недоведення їх конкретного змісту та переліку в розрізі обовязків контрагента позивача, з огляду на недоведення як можливості ТОВ «Укрнафтарегіон»їх надати, так і щодо їх економічної доцільності і необхідності з огляду на співпрацю в галузі будівництва позивача з Військовою частиною А1479 в 2007 році, а також з огляду на обєктивну неможливість їх виконати протягом одного дня, а тому суд вважає правомірним висновок ОСОБА_1 МДПІ про неприйняття їх до уваги під час перевірки.

Також позивач повідомив суду про безпідставність неврахування під час перевірки валових витрат позивача на оплату юридичних послуг, отриманих від Асоціації «Захист права».

Матеріали справи містять копію договору про надання юридичних послуг та консультацій від 20.05.2007 р. № 22/5, укладеного між ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»(замовник) та Асоціацією «Захист права»(виконавець) в особі директора ОСОБА_11 (а.с.38-39, Т.1), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобовязується надати йому консультації з правових питань та виконати роботи по юридичному захисту інтересів в судах, а замовник зобовязується прийняти послуги та оплатити їх. Відповідно до п. 3.1 зазначеного Договору замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 350 000,00 грн.

В період з 04.07.2007 року по 30.01.2008 року сторонами підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) на суму 350 000,00 грн. (а.с.40-43, Т.1) у відповідності до змісту яких виконавець надав замовникові консультації з правових питань. Вартість таких маркетингових послуг позивач до складу валових витрат не відносив, але вважав, що податковий орган повинен був їх врахувати.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 МДПІ повідомив суду, що такі документи на перевірку не надавались. Доказів протилежного суду позивачем не надано.

Представник позивача не зміг пояснити суду які саме юридичні послуги йому надавались, консультації з яких саме правових питань він отримав. Ним лише повідомлено суд, що фахівцями Асоціації «Захист права»підготовлено для ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»заперечення на акт ревізії Контрольно-ревізійного управління. Кошти в оплату послуг Асоціації «Захист права»не перераховувались.

Матеріали справи містять пояснення директора Асоціації «Захист права»від 27.04.2010 року, зі змісту якого вбачається, що ним договір про надання юридичних послуг та консультацій №22/5 від 20.05.2007 р. та акти приймання-передачі виконаних робіт не підписувалися, печатку на них він не ставив. При цьому він пояснив, що Асоціація «Захист права»послуг, що є предметом договору про надання юридичних послуг та консультацій №22/5 від 20.05.2007 р. позивачеві не надавала (а.с.133-134 Т.3).

Суд вважає, що з огляду на ненадання позивачем на перевірку договору №22/5 від 20.05.2007 р. та актів приймання-передачі виконаних робіт, ОСОБА_1 МДПІ була позбавлена можливості під час її проведення дослідити їх, а тому суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на основі досліджених під час перевірки документів, а посилання ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»в цій частині є необґрунтованим.

Більш того, з огляду на зміст пояснень ОСОБА_11, неможливість позивача повідомити суд про конкретні види, кількість та вартість юридичних послуг, на отримання яких посилається ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд», суд вважає що під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт реальності надання юридичних послуг, не доведено їх економічної доцільності.

Також в судовому засіданні позивач посилався на протиправність висновків податкового органу про завищення ТОВ «Кіровоградмонтажспецбуд»за ІІІ квартал 2007 року валових витрат в сумі 303 583,62 грн. за взаємовідносинами з ПП ОСОБА_4 При цьому позивач стверджував про безпідставність висновку ОСОБА_1 МДПІ про те, що позивач двічі відніс до складну валових витрат вартість отриманих від ПП ОСОБА_4 товарів відповідно у І кварталі 2007 року та у ІІІ кварталі 2007 року.

Матеріали справи містять копії товарних накладних № 00000026 від 31.05.2007 року та №00000031 від 20.06.2007 року на загальну суму 490 787,55 грн. з ПДВ (а.с.35, 36).

Зі змісту наданого суду письмового пояснення та податкової декларації за І квартал 2007 року вбачається, що валові витрати позивачем на придбання задекларовано в сумі 221 437,00 грн. (а.с.146 Т.3).

В судовому засіданні встановлено, що витрати позивача по рахунку 631 склали 346 474,90 грн., а по рахунку 6811 9 415,64 грн. Тож загальна сума за рахунками складає: 346 474,90 грн. + 9 415,64 = 355 890,54 грн., що підтверджено в судовому засіданні обома сторонами.

Таким чином, невикористані у І кварталі 2007 року валові витрати складають 134 453,54 грн. (355 890,54 грн. 221 437,00 грн.), а не 303 583,62 грн., що визнано ОСОБА_1 МДПІ в судовому засіданні.

За ІІІ квартал 2007 року позивачеві ОСОБА_1 МДПІ визначено обсяг валових доходів в розмірі 271 600,75 грн. (а.с.32 Т.2), а тому суд вважає, що відповідачем такі обсяги завищені в сумі 137 148,00 грн. (271 600,75 грн. - 134 452,75 грн.), а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 33 613,19 грн. (134 452,75 грн. х 25%) підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач визнав факт завищення показників у рядку 04.13 Декларацій за перевірений період у сумі 16 968,06 грн., через невірне визначення обсягів валових витрат, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині задоволенню не підлягають.

До матеріалів справи в звязку з її складністю представником ОСОБА_1 МДПІ надано обґрунтований розрахунок в розрізі періодів рядків податкових декларацій та відповідних порушень (а.с.31-34), який перевірено та досліджено в судовому засіданні за участі обох сторін.

У відповідності до ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Позивач просить суд визнати податкове повідомлення-рішення №0000412300/0 від 03.06.2009 р. недійсним, що по суті є вимогою про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та про його скасування.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини та встановлені в судовому засіданні факти, податкове повідомлення-рішення №0000412300/0 від 03.06.2009 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині 66 125,25 грн. (13 168,06 грн. + 19 347,00 грн. + 33 613,19 грн.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами в частині арифметичного обрахунку штрафних санкцій відсутній.

Відповідно до розрахунку (а.с.31-34 Т.2) сума штрафних санкцій, яка нарахована на 66 125,25 грн. складає 36 616,34 грн. (9 217,70 грн. + 3 869,40 грн. + 23 529,24 грн.), а тому податкове повідомлення-рішення №0000412300/0 від 03.06.2009 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ОСОБА_1 міжрайонною державною податковою інспекцією відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд»№0000412300/0 від 03.06.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 306 619,00 грн. за основним платежем та 140 416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 66 128,25 грн. основного платежу та 36 616,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У позовних вимогах про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного ОСОБА_1 міжрайонною державною податковою інспекцією відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд»№0000412300/0 від 03.06.2009 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 306 619,00 грн. за основним платежем та 140 416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 240 489,89 грн. основного платежу та 103 798,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 33428931 (27632, с. Грузьке, Кіровоградського району, Кіровоградської області, вул. Колгоспна, 20 а) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 07 червня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуОСОБА_12