Ухвала суду № 45220729, 18.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1094/15-к Головуючий у 1-й інст. Дубцов О. В.

Категорія Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бережної С.В.,

суддів: Жизнєвського Ю.В., Михайловського В.І.,

за участю секретаря: Велидчук І.М.

з участю прокурора: Мохарєва О.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3

представника

потерпілих: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.286 КК України, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда другої групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 залишено без зміни, у виді тримання його під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 27.02.2015 року

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління фінансів Бердичівської райдержадміністрації 5903,91 грн. витрат повязаних зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_5

Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 5000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 4000 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу, 200 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ПАТ „ХДІ страхування суд залишає без розгляду.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 про відшкодування збитків та

задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 4000 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу та 200 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ПАТ „ХДІ страхування залишено без розгляду.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 910,84 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 4000 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу, 150 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ „ХДІ страхування суд залишає без розгляду.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_8 про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 4000 н. в рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу, 200 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ПАТ „ХДІ страхування залишено без розгляду.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_5 про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 ВОО грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу, 150 000 грн. в рахунок Відшкодування заподіяної моральної шкоди. Позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ „ХДІ страхування залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 3734,64 грн. витрат понесених НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на проведення експертиз по справі (одержувач платежу: УДКСУ у Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002 (код класифікації доходів: 24060300)).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 9225 грн. витрат понесених Київським НДІ судових експертиз на проведення експертизи по справі.

Речові докази по справі:

автомобіль «RENAULT KANGOO», державний номер НОМЕР_1, який знаходяться на зберіганні на території майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського MB УМВС України в Житомирській області, повернуто власнику - ОСОБА_9

автомобіль «TOYOTA CAMRY», державний номер НОМЕР_2, який знаходяться на зберіганні на території майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського MB УМВС України в Житомирській області, повернути власнику - ОСОБА_10

автомобіль «CHERY AMULET», державний номер НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у власника - ОСОБА_11, залишено у його володінні.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що близько 21 години 05 хвилин 01 червня 2014 року, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем «RENAULT KANGOO», державний номер НОМЕР_5, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAO № НОМЕР_6 належить ОСОБА_9, та з перевищенням допустимої швидкості рухався ним по лівій смузі проїзної частини автодороги «Житомир - ОСОБА_12» в напрямку м.Бердичева Житомирської області.

На 28 км + 750 м вказаної автодороги в с. Рея Бердичівського району Житомирської області водій ОСОБА_1 в силу свого сильного алкогольного сп'яніння проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п. 1.5. п. 2.3 «б», п. 10.1, п. З, п. 12.4, п. 12.9 «б», п. 13.1 і лінії дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, не тримався безпечної дистанції до автомобіля «CHERY AMULET» державний номер НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_11, якого об'єктивно спроможний був виявити, та який рухався попереду в попутному напрямку у лівій смузі і з увімкненим лівим покажчиком повороту призупинився для виконання маневру повороту ліворуч, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу ліворуч. При цьому переднім правим крилом свого автомобіля скоїв дотичне зіткнення з заднім лівим крилом автомобіля «CHERY AMULET» державний номер НОМЕР_7 та всупереч вимогам п. 11.4 цих же Правил безпричинно виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де, продовжуючи рух по зустрічній смузі і не реагуючи на створену ним аварійну обстановку, передньою частиною керованого транспортного засобу скоїв зіткнення з передньою лівою частиною автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_13, який рухався у зустрічному напрямку, перевозячи пасажирів ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів водій автомобіля «TOYOTA CAMRY» ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, забійних ран, крововиливів та саден голови, тулуба і кінцівок, закритої травми грудної клітини, множинних переломів ребер правої та лівої половини грудної клітини, забоїв та травматичних розривів лівої легені по заднім поверхням, забою серця, закритої травми органів черевної порожнини: множинних розривів тканини печінки, забої лівої нирки, ритого перелому правої плечової кістки у верхній третині, відкритого перелому лівої ліктьової кістки в ділянці ліктьового суглобу та правої великогомілкової кістки і кісток правого коліна в ділянці колінного суглобу, закритого перелому нижньої щелепи, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 24.06.2014р. у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з його смертю.

Пасажир даного автомобіля ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, забійних ран, крововиливів та саден обличчя і волосистої частини голови, закритої травми грудної клітини, множинних переломів ребер правої та лівої половини грудної клітини, забоїв легень, забою серця, закритої травми органів черевної порожнини: множинних розривів тканини печінки, забоїв правої нирки, закритого перелому передньої гілки підздухвалої кістки зліва, травматичного вивиху голівки лівої стегнової кістки, саден, ран та крововиливів голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №122 від 24.06.2014р. у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.

Пасажир автомобіля ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під оболонки головного мозку, крововиливів та саден обличчя, закритої травми грудної клітини, забоїв легень, забою серця, травматичного розриву висхідного відділу та цуги аорти, закритої травми органів черевної порожнини: травматичних надривів поверхневих ділянок печінки в ділянці діафрагми, забою лівої нирки, масивної внутрішньої кровотечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №124 від 24.06.2014р. у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.

Пасажир ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, множинних переломів ребер правої та лівої половини грудної клітини, забоїв легень, забою серця, травматичного розриву аорти на рівні висхідного відділу, закритої травми органів черевної порожнини: травматичних розривів тканини селезінки, забою лівої нирки, пасивної внутрішньої кровотечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №125 від 24.06.2014р. у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.

Пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи зліва, перелому виличної кістки зліва, саден на обличчі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №431 від 11.08.2014р. відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 1.5, п. 2.3 «б», п. 2.9 «а», п. 10.1, п. 11.2, п. 11.4, п. 12.3, п. 12.4, п.12.9 «б», п. 13.1 і лінії дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному звязку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності своєї вини у вчиненому правопорушенні, просить вирок суду змінити та помякшити призначене судом першої інстанції покарання, призначивши йому менший строк позбавлення волі. Посилається на те, що дуже шкодує, що внаслідок його дій, сталася така трагедія. Зазначає, що його діям немає виправдання, що він повністю визнає вину, вибачився перед потерпілими, частково відшкодував моральну та матеріальну шкоду. Вказує на те, що менший строк позбавлення волі дасть йому можливість швидше працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілим.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності його вини просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити більш мяке покарання. Посилається на те, що призначене судом покарання є надто суворим і є лише карою, яка не виконує жодної іншої мети. Зазначає, що його підзахисний в ході досудового розслідування та судового слідства визнавав вину у вчиненому ним злочині, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, натомість суд при призначенні покарання врахував не всі ці обставини. Вказує, що суд викладаючи характеризуючі дані на обвинуваченого невірно зазначив про посередні характеристики з місця проживання, адже жодних скарг, заяв з боку жителів відносно ОСОБА_1 не надходило, за місцем роботи він характеризується позитивно, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, приймає участь у вихованні дітей співмешканки. Поведінка ОСОБА_1 після вчинення злочину свідчить про повне небажання настання таких наслідків та повне усвідомлення їх жахливості. З поведінки ОСОБА_1 вбачається, що належні висновки для себе він вже зробив, вибачився перед потерпілими, готовий понести покарання, намагатиметься в силу можливості, як під час відбування покарання, так і після його відбування виплати потерпілим заподіяну шкоду.

В запереченнях проти апеляційних скарги представник потерпілих ОСОБА_4 зазначив, що доводи , наведені обвинуваченим та його захисником є безпідставними та не можуть бути враховані при вирішенні питання про призначення покарання, оскільки вчинений ОСОБА_1 злочин є вкрай важким, в результаті його злочинних безвідповідальних дій в стані сильного алкогольного сп»яніння загинуло четверо людей, потерпілим спричинено велику невідтворну втрату, однак до теперішнього часу обвинуваченим не відшкодовано ніякої шкоди, ніяких звернень до родичів загиблих від нього не поступало. Міра покарання, визначена судом, і так достатньо м»яка, враховуючи всі обставини справи. Тому представник потерпілих просив відхилити апеляційні скарги та залишити вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора та потерпілого і представника потерпілих, які заперечували проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України відповідає обставинам кримінального провадження та ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах і апелянтами не оскаржується.

З матеріалів кримінального провадження вбачається , що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення проти безпеки експлуатації транспорту, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Суд під час розгляду справи встановивши обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, також встановив у відповідності до положень ст..ст. 66, 67 КК України помякшуючу покарання обставину - щире каяття, та обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При цьому покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено в межах ч.3 ст.286 КК України, із врахуванням вимог ст.65 КК України. При його визначенні, як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання, наслідки вчиненого ним злочину - загибель чотирьох людей та заподіяння шкоди здоровю пятої людини. Судом враховано також особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, відношення до вчиненого, те що він визнав вину та щиро розкаявся, його характеристики з місць проживання та навчання, відсутність постійного місця роботи, стан його здоров»я, оскільки його визнано інвалідом другої групи внаслідок даної ДТП. Тобто судом першої інстанції з урахуванням всіх обставин кримінального провадження правильно прийшов до висновку про те, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому слід зазначити, що санкція ч.3 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої. Таким чином судом призначено ОСОБА_1 покарання у виді 8 років позбавлення воли, близьке до нижньої межі, визначеної законодавцем.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про те, що при призначенні йому покарання судом першої інстанції не достатньо враховано те, що він дійсно розкаявся у вчиненому правопорушенні та в жодному разі не шукав виправдання, визнав повністю вину у суді, давав правдиві показання на досудовому слідстві, заслуговують на увагу колегії суддів, проте в даному випадку з урахуванням інших обставин провадження не можуть бути безумовними підставами для помякшення покарання, оскільки враховані судом при його призначенні.

Доводи захисника про те, що при викладенні характеризуючих даних обвинуваченого, суд невірно зазначив про посередні характеристики з місця проживання можливо прийняти до уваги, оскільки в зазначеній характеристиці не вказано на посередність, а зазначено про відсутність будь-яких скарг. Однак вказана обставина не може суттєво вплинути на висновки суду першої інстанції та бути безумовною підставою для задоволення апеляційних скарг та визначення обвинуваченому більш м»якого покарання.

Дані про те, ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та виховує дітей своєї співмешканки, в матеріалах провадження відсутні.

З огляду на викладене, всі обєктивні дані, які впливають на вид та розмір призначеного покарання були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, тому підстав для помякшення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, з мотивів зазначених в його апеляційній скарзі та апеляційній скарзі його захисника, немає.

Порушення вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: