Ухвала суду № 45220624, 16.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/559/13-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н.Ф.

Категорія 30 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Коломієць О.С., Зарицької Г.В..

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути на його користь матеріальну шкоду в сумі 37 920,92 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.01.2012 року, внаслідок неконтрольованого відкриття металевих воріт, що знаходяться на території, яка належить ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", відбулося пошкодження автомобіля НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. Зазначає, що в результаті вказаних обставин, йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, завданих йому в результаті пошкодження автомобіля, що вплинуло на його фінансове становище.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" на користь ОСОБА_2 37 920,92 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, витрати за проведення експертного дослідження в сумі 430 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 2 500 грн. та 498,2 грн. сплаченого судового збору В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (надалі ПАТ «ЖМК») подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог. Посилається на те, що позивачем не доведено факт пошкодження автомобіля на території ПАТ «ЖМК» та воротами останнього. Окрім того, судом не враховано договір між ПАТ «ЖМК» та товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс-Груп» (далі ТОВ «Меркс-Груп») про надання послуг з охорони, а тому останні повинні нести відповідальність за заподіяну шкоду.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та пояснила, що металеві ворота знаходяться на земельній ділянці, належній ПАТ «ЖМК», однак на балансі не перебувають. Вїзд через них відбувається на територію ПАТ «ЖМК», однак вважає, що відповідальність повинна нести охоронна фірма. Не заперечує участь їх представника під час огляду місця події.

В свою чергу позивач та його представник заперечують проти доводів апеляційної скарги та пояснили, що відповідальність повинен нести відповідач як власник земельної ділянки, на якій встановлено ворота, а не охоронна фірма. Факт пошкодження автомобіля воротами підтверджено матеріалами справи, а також даними метеослужби про поривчастий вітер у той день.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 13.01.2012 року під час проїзду по пров.Меблевому, внаслідок неконтрольованого відкриття від пориву вітру металевих воріт, що належать ПАТ "ЖМК", автомобіль "Volkswagen Passat B6", д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 21 від 24.01.2012 року про оцінку автомобіля НОМЕР_1 було визначено, що матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля з врахуванням втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля становить 37 920,92 грн. (а.с. 5-30).

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди та частково стягуючи моральну шкоду, суд виходив із того, що відповідач не довів, що шкода заподіяна позивачу не з вини ПАТ «ЖМК». Судом враховано наявність моральних страждань, які вивели позивача із рівноваги та пов'язані з пошкодженням автомобіля і неможливістю використовувати його за призначенням, що, в свою чергу, призвело до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагало додаткових зусиль для його відновлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, питання відповідальності за шкоду регулюється загальними та спеціальними нормами законодавства.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обовязок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті .

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ст.319 ЦК України власність зобовязує. Власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України).

Згідно п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Матеріалами справи підтверджується, що ДТП трапилася по пров.Меблевому в м.Житомирі.

Згідно висновку інспектора ДАІ Богунського РВ УМВС України в Житомирськый області від 21.01.2012 року автомобіль позивача пошкоджений внаслідок удару металевими воротами, які відкрилися від пориву вітру (а.с.107), а тому адміністративний протокол по факту зазначеного ДТП не складався у звязку з відсутністю винуватця пригоди (а.с.37).

Довідкою Житомирського обласного центру з гідрометрології підтверджено наявність поривчастих вітрів, які досягали небезпечних позначок у день пригоди.

Юридичною адресою ПАТ «ЖМК» є вул.Київська,77 в м.Житомирі і згідно державного акту на земельну ділянку (а.с.89) територія підприємства межує з пров.Меблевим та землями інших підприємств, установ і організацій, обнесена парканом та облаштована металевими воротами, відкриття яких спричинило пошкодження автомобіля.

З аналізу вказаних документів вбачається, що територія, яка розташована північніше будинку №5а по пров.Меблевому включена до державного акту ПАТ «ЖМК», а отже за розташовані на ній споруди, в т.ч. і ворота, що не заперечується представником відповідача, та їх безпечність несе відповідальність власник земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував наявність його вини у заподіянні шкоди позивачу, оскільки останнім не доведено, що вказаний паркан із воротами споруджений іншою особою, а не власником земельної ділянки - ПАТ «ЖМК».

Посилання відповідача на те, що відповідальність повинно нести ТОВ «Меркс-Груп» згідно договору на надання послуг з охорони від 15.01.2008 року (а.с.172-175), оскільки зазначеним договором передбачена відповідальність виконавця за заподіяння шкоди майну замовника або іншому майну, що знаходиться на території ПАТ «ЖМК» і перебуває під охороною (п.3.1 та 4.1 договору), що не виключає відповідальності власника за заподіяння шкоди іншим особам майном, за яке є відповідальним останній, поза межами території охорони, а саме по пров.Меблевий.

Відсутність постанови суду у справі про адміністративне правопорушення також не виключає відповідальності власника, оскільки у даному випадку винуватість особи встановлюється у порядку цивільного судочинства.

Суд вірно визначив, що бездіяльність відповідача, яка виразилася в неналежному утримання металевих воріт на підконтрольній йому території, призвела до заподіяння шкоди позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, а також, що йому заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав душевних страждань внаслідок пошкодження речі, що в свою чергу тягне за собою порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагало додаткових зусиль для його відновлення. Судом визначено розмір моральної шкоди, виходячи із розміру завданих збитків та тривалості часу вимушених змін у житті, а тому підстави для його збільшення або зменшення відсутні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: