Рішення № 45214969, 17.06.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/557/2015(м)

263/1066/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Васильченко О.Г.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Гаврилової Г.Л., Баркова В.М.

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі ПАТ «Креді Агріколь Банк») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 22 травня 2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк»», і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 176/411714-Д/4, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 150 000 доларів США для придбання квартири на строк до 21 травня 2028 року зі сплатою 12,23 % річних за користування кредитом. У рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 22 травня 2008 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки.

З 16 липня 2014 року ОСОБА_4 не виконує умови кредитного договору і має прострочену заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом. 20 серпня 2014 року позичальнику і поручителю була направлена вимога про усунення порушень умов кредитного договору, яка отримана відповідачами. Проте виплата сум в погашення кредиту не відновилась. У звязку з цим 14 листопада 2014 року відповідачам було направлено вимогу про повне дострокове виконання зобовязань за кредитним договором. Ця вимога також не виконана і станом на 16 січня 2015 року утворилась заборгованість: за кредитом 130 623 доларів США 92 центи; за нарахованими процентами 710 доларів США 01 цент; за простроченими процентами 9 497 доларів США 52 центи та пеня в сумі 648 доларів США 46 центів, що еквівалентно 10 230 грн. 17 коп.

Посилаючись на зазначені обставини ПАТ «Креді Агріколь Банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на його користь заборгованість за кредитним договором станом на 16 січня 2015 року в сумі 140 831 доларів США 45 центів, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період 16 липня 2014 року до 16 січня 2015 року в сумі 648 доларів США 46 центів, що еквівалентно 10230 грн.17 коп., і відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2015 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за договором кредиту № 176/411714-Д/4 від 22 травня 2008 року в сумі 140 831 доларів США 45 центів, що еквівалентно 2221770 грн. 34 коп. та у відшкодування витрат на сплату судового збору по 1827 грн. з кожного. У задоволенні вимоги про стягнення пені відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, безпідставність відмови в задоволенні вимоги про стягнення пені та стягнення заборгованості не у валюті кредиту, просить рішення суду змінити, стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 140 831 доларів США 45 центів і пеню в сумі 10 230 грн. 17 коп.

У судове засідання представник позивача не зявилась, направила заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які за наданими ними відомостями проживають разом, у третій раз не зявились у судове засідання і не повідомили про причини неявки. Судові повістки, які направлялись за повідомленими ними двома адресами: реєстрації та проживання (а.с.82, 92, 95-96, 106, 109,110-112), неодноразово повертались з відмітками поштових відділень про неможливість вручення через відсутність відповідачів і їх неявку на повідомлення про наявність судових повісток. 5 червня 2015 року ОСОБА_5 вручено судове повідомлення про час та місце розгляду справи 17 червня 2015 року.

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 74, ч. 3 ст. 76 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглядається за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 22 травня 2008 року між АТ ««Індустріально-Експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 176/411714-Д/4, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 150 000 доларів США на строк до 21 травня 2028 року зі сплатою 12,23% річних за користування кредитом (а.с. 5-15, 18-20).

У рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 22 травня 2008 року між АТ ««Індустріально-Експортний банк» і ОСОБА_5 22 травня 2008 року укладено договір поруки № 176/411714-Д/4, за яким ОСОБА_5 взяла на себе зобовязання перед банком відповідати в повному обсязі солідарно з ОСОБА_4 за його зобовязаннями, які виникають з умов кредитного договору № 176/411714-Д/4 (а.с.16-17).

Взяті на себе зобовязання за кредитним договором ОСОБА_4 з 16 липня 2014 рок належним чином не виконує, на вимогу банку відновити погашення кредиту не відреагував, що призвело до утворення заборгованості зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом. У звязку з вимогою банку про дострокове повернення кредиту заборгованість на 16 січня 2015 року за кредитом і процентами становить 140 831 доларів США 45 центів, а саме: за кредитом 130 623 доларів США 92 центи, за процентами 10207 доларів США 53 центи; а також за період з 16 липня 2014 року до 16 січня 2015 року нарахована пеня в сумі 648 доларів США 46 центів, що еквівалентно 10 230 грн. 17 коп. (а.с. 10 -13, 21).

Зі справи вбачається, що 20 серпня 2014 року ПАТ «Креді Агріколь Банк» замовленими листами направив вимогу про сплату в місячний строк простроченої заборгованості за кредитним договором в сумі 2742 доларів США 08 центів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.22-26), а 14 листопада 2014 року у звязку з не усуненням порушень умов кредитного договору направив відповідачам вимогу про дострокове протягом 60-днів повернення у повному обсязі суми кредиту та інших передбачених кредитним договором платежів (а.с. 27-29).

Задовольняючи позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитом і процентами, суд виходив із того, що заявлений позов ґрунтується на вимогах закону.

Проте в резолютивній частині рішення судом зазначено про стягнення боргу в іноземній валюті з переведенням її в українську за курсом, установленим Національним банком України на час виникнення заборгованості. З цим погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» розяснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Як убачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання зобовязання за кредитним договором станом на 16 січня 2015 року загальна заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить 140 831 доларів США 45 центів, що еквівалентно 2 221 770 грн. 34 коп. за офіційним курсом Національного банку України на дату проведення розрахунку, та пеня 10 230 грн. 17 коп., що в цілому складає 2 232 000 грн. 51 коп.

Позивач має ліцензію на право здійснювати операції з іноземною валютою (а.с. 31-33, 35-37) та просив стягнути борг у валюті боргу - доларах США (а.с. 4).

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли з кредитного договору в іноземній валюті, у банку є ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, то не можна погодитись з висновком суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим Національним банком України на дату проведення розрахунку, як таким, що не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті з переведенням її в українську, змінити, стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 140 831 доларів США 45 центів.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені за період з 16 липня 2014 року до 16 січня 2015 року в сумі 10 230 грн. 17 коп., суд виходив із того, що згідно зі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобовязаннями.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Листом N 18-112/62138 від 27 жовтня 2014 року Національний банк України довів необхідність суворого і безумовного дотримання банками положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено місто Маріуполь.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053.

Проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України N1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30 листопада 2014 року N 1053".

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду в частині відмови у стягненні пені.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду з урахуванням оспорюваної суми (підпункти 8, 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI). При цьому оспорюваною є та сума, зі стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Оскільки за апеляційною скаргою рішення змінено в частині валюти, в якій стягнуто заборгованість, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування витрат на сплату судового збору всього по 1887 грн. 90 коп. з кожного (1 інстанція 3654 : 2= 1827 + ІІ інстанція 121,80 : 2 = 60,90).

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 квітня 2015 року змінити в частині стягнення заборгованості і відшкодування витрат на судовий збір.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 176/411714-Д/4 від 22 травня 2008 року: за кредитом в сумі 130 623 (сто тридцять тисяч шістсот двадцять три) доларів США 92 центи, за процентами в сумі 10 207 (десять тисяч двісті сім) доларів США 53 центи, а всього 140 831 (сто сорок тисяч вісімсот тридцять один) доларів США 45 центів.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» у відшкодування витрат на сплату судового збору по 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 90 коп. з кожного.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді