Ухвала суду № 45206534, 15.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015 р.Справа № 541/192/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засідані у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.04.2015р. по справі № 541/192/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Миргородської міської ради Полтавської області

про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2014 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області, в якому просила суд:

- скасувати рішення чотирнадцятої сесії шостого скликання №6 від 19 грудня 2011 року, яким затверджено Тимчасове положення про порядок надання в оренду окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності зі змінами та доповненнями внесеними згідно рішення 26 сесії 6 скликання Миргородської міської ради №6 від 22.06.2012 року та рішення 38 сесії 6 скликання Миргородської міської ради №19 від 22.11.2013 року та скасування додатка №2 до вказаного рішення яким затверджена форма типового Договору надання в оренду окремого конструктивного елементу благоустрою комунальної власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що на підставі оскаржуваного рішення виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області 24.10.2012 року рішенням №853 надав йому в оренду елемент благоустрою, АДРЕСА_1 для здійснення торгівлі кавою з тимчасової споруди (кіоск) терміном дії до 01.11.2013 року.

Після закінчення терміну дії договору ОСОБА_1 продовжувала користуватися предметом оренди. Лише 27.11.2013 року виконавчий комітет Миргородської міської ради на підставі рішенням №747 надав позивачу в оренду елемент благоустрою, АДРЕСА_1 встановивши термін дії договору з 01.11.2013 року до 01.04.2014 року.

Бажаючи продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, 17.03.2014 року ОСОБА_1 направила на адресу відповідача заяву про продовження договору оренди, однак останній відмовив у задоволенні заяви, незважаючи на наявність у неї Паспорта прив'язки торгового павільйону, терміном дії до 06.11.2015 року, направивши претензію, запропонував розмістити кіоск за іншою адресою, однак позивач не погодивася.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для прийняття ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду став пропуск шестимісячного строку звернення до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду вказуючи, що саме з моменту укладення договору оренди НОМЕР_1 від 29.10.2012 року обраховується строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05.01.2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом про оскарження Тимчасового положення. (а.с.65)

А про порушення своїх прав оскаржуваним положенням позивачу стало відомо із претензії № 1 Миргородської міської ради Полтавської області щодо демонтажу тимчасової споруди (кіоску) вих.№449/01-35 від 16.06.14 р. (а.с.34)

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, у позивача було шість місяців для звернення до суду за захистом своїх інтересів.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів із претензії № 1 Миргородської міської ради Полтавської області щодо демонтажу тимчасової споруди (кіоску) вих.№449/01-35 від 16.06.14 р., то встановлений законом шестимісячний строк звернення до адміністративного суду вона не пропустила, а тому підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно застосована норма процесуального права щодо визначення строку звернення позивача до суду, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення ним норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду від 24.04.15 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ч.3,4 ст.204, п.6 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.04.2015р. по справі № 541/192/15-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень направити до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2015 р.