Постанова № 45206248, 16.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3996/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» (далі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2015 року №100260003/2015/230047/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2015 року №100260003/2015/00012.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами контракту від 12.01.2015 року №12/01/2015/DC, укладеного між Позивачем та польською компанією «b.c.p. borghichemicalspolandSpz.o.o.», Позивачем імпортовано на митну територію України продукт ISOPROPANOLIPA 99, що являє собою індивідуальну речовину-насичений моно спирт 99% (спирт ізопропіловий), СAS 67-63-0; торгова назва:"ISOPROPANOLIPA 99"; торгівельна марка: Borghi; фірма-виробник:b.c.p. borghichemicalspolandSpz.o.o.; країна виробництва: PL.

Для здійснення митного оформлення товару Позивачем подано Відповідачу декларацію від 11.02.2015 року №100260003/2015/180975, з визначенням митної вартості товару в розмірі 720 євро за тонну загальною вартістю партії товару 15 004,08 євро.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивачем разом з митними деклараціями подано такі документи на товар: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (125/2013/0001676); міжнародну автомобільну накладну (CMR) (060610); банківський платіжний документ, що стосується товару; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; рахунок-фактуру (інвойс) №FD15/02/00001; пакувальний лист б/н; рахунок-проформу №0/01/2015/DС; зовнішньоекономічний договір (контракт) №12/01/2015/DC від 12.01.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (2730); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (2730); декларація про походження товару №FD15/02/00001; митну декларацію країни відправлення.

Перевіривши надані Позивачем документи, Відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи у відповідності ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 11.02.2015 року, Позивачем додаткові документи надані не були (а.с.48).

Відповідач під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів за митною декларацією від 11.02.2015 року №100260003/2015/180975 встановив, що документи, подані Позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Контролюючим органом було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів подібних за фізичними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено. При цьому встановлено, що подібні (аналогічні) товари оформлювались за вищим рівнем митної вартості.

11.02.2015 року Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100260003/2015/230047/1 та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні від 11.02.2015 року №100260003/2015/00012.

Згідно графи №33 оскаржуваного рішення, рішення про коригування митної вартості товарів скориговано Відповідачем із застосуванням резервного методу, у звязку із тим, що надані декларантом документи містять неповні відомості.

Процедура консультації між митницею та декларантом проведена шляхом електронного повідомлення.

За зверненням декларанта Відповідачем було випущено товар у вільний обіг, шляхом надання гарантій за умовами ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі Кодекс) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ст.52 Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ст.53 Кодексу є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, митний орган має право вимагати додаткові документи тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів,зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем під час здійснення митного оформлення товарів було надано Відповідачу усі необхідні документи, визначені ч.2 ст.53 Кодексу, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, міжнародну товарно-транспорту накладну тощо. Окрім того, позивач для підтвердження митної вартості товару надав також додаткові документи: пакувальний лист, інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (2730); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (2730); декларацію про походження товару; митну декларацію країни відправлення тощо.

Проте, на вимогу контролюючого органу Позивачем додаткових документів надано не було.

Відповідач в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації №100260003/2015/00012 зазначає про те, що Позивачем не подано всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товару та коригування митної вартості, та з цих підстав відмовляє у митному оформлені.

В рішенні від 11.02.2015 року №100260003/2015/230047/1 Відповідач вказує, що в результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Відповідно ст.54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, контролюючий орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.57 Кодексу, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Відповідач може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що в спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої Позивачем митної вартості товару.

Отже, Відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та діяв відповідно норм чинного митного законодавства.

Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджена правомірність застосування Відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару та обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідно ст.266 Кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 03 березня 2015 року справа № 21-17а15 та в постанові Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року справа № К/9991/79504/12.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2015 року №100260003/2015/230047/1 і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2015 року №100260003/2015/00012 є обґрунтованими та прийняті суб'єктом владних повноважень на підставі чинного законодавстві України та скасуванню не підлягають.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про помилковість рішення суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» в задоволенні адміністративного позову до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18 червня 2015 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.