Постанова № 45206053, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/3918/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Деркач О.Г.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

9 квітня 2015 року Буленок І.А. звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі УПФ або відповідач), у якому просило:

- визнати неправомірною відмови відповідача щодо нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за роботу, повязану зі шкідливими умовами праці;

- зобовязати відповідача призначити і нарахувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах відповідно до законодавства з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 23.07.2014 року.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Буленок І.А. посилається на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і що зазначені в ній записи про роботу позивача на посадах, передбачених Списком 2, не містять виправлень, трудовий стаж зазначено чітко, і такий піддається обчисленню, відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовився враховувати частину стажу роботи позивача.

Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії трудової книжки (а.с.11-12), позивач працював у БМУ тресту «Харківгазкомунбуд» з 28.03.1986 на посаді слюсаря-сантехніка, з 01.07.1986 переведений на посаду майстра, з 02.04.1991 Чернігівське БМУ по газифікації реорганізовано у трест «Чернігівгазбуд» та позивача переведено в трест на посаду майстра, з 17.02.1992 трест «Чернігівгазбуд» перейменоване в підприємство «Чернігівгазбуд», з 20.03.1996 підприємство «Чернігівгазбуд» перереєстровано у ВАТ «Чернігівгазбуд», з 03.01.2000 позивача переведено на посаду виконроба дільниці № 5, а наказом № 41/К від 01.08.2008 його звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.

У звязку з досягненням 55 років та маючи пільговий стаж понад 22 роки позивач звертався до УПФ із заявами від 23.07.2014 року та від 19.12.2014 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах (а.с.16, 19).

УПФ листами від 23.10.2014 року та від 25.03.2015 року повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, у звязку з тим, що в довідці підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №393 від 04.07.2014 року ПАТ «Чернігівгазбуд» зазначено, що позивач працював не повний робочий день і відволікався на інші роботи (а.с.17-18, 32-33).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 393 від 04.07.2014, видана ПАТ «Чернігівгазбуд» не підтверджує, у повній мірі, відповідного права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно записів трудової книжки трудовий стаж позивача на посаді майстра та виконроба, на роботах із шкідливими умовами праці за період з 01.07.1986 року по 01.08.2008 року, складає 22 роки і 1 місяць.

Виконання позивачем роботи майстра та виконроба протягом повного робочого дня вбачається із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно із частиною 1 статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

З наведених норм права вбачається, що у разі прийняття особи на роботу з неповним робочим днем, такі відомості зазначається в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду тощо.

Пунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, норми якої були чинними на внесення частини записів до трудової книжки позивача та пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, передбачено, що усі записи в трудовій книжці, зокрема про прийняття на роботу повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У трудовій книжці позивача відсутні посилання на те, що він працював неповний робочий день.

В довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 36 від 27.04.2015 року, виданої ПАТ «Чернігівгазбуд», зазначено період роботи позивача зі шкідливими умовами праці в період з 01.07.1986 року по 03.01.2000 року майстром та з 03.01.2000 року по 01.08.2008 року виконробом. В довідці також зазначено, що виконання покладених на майстра та виконроба, віднесені до роботи в шкідливих умовах, що передбачена Списком 2 Розділу XXVII код КП 22900006-23419, 22900006-24441 Постанова КМУ № 162 від 11.03.94 року. Підстава для видачі: наказ про прийняття та звільнення, картка Т-2, відомості про заробітну плату. В додаткових відомостях цієї довідки зазначено, що робоче місце майстра та виконання робіт було атестоване в 2002 року вперше.

Згідно наказів ВАТ «Чернігівгазбуд» №50 від 20.12.2002 року № 38 та від 16.10.2007 року (чергові атестації) та копії висновків про якість проведення атестації робочих місць за умовами праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації №13/233 від 03.03.2003 року та №16-27/2796 від 12.03.2008 року, зокрема, підтверджено право пільгове пенсійне забезпечення виконробам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується факт перебування позивача на вказаних посадах, що міститься у Списку №2, які передбачають шкідливий і небезпечний вплив на стан його здоровя, та його зайнятість за відповідною професією за результатами атестації умов праці.

Крім того, колегія суддів враховує положення статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Проте, перевірка відповідачем обґрунтованості видачі уточнюючої довідки проведена не була.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах за роботу, повязану зі шкідливими умовами праці;

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові призначити і нарахувати ОСОБА_4 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.07.2014 року.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.