Постанова № 45205685, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 року

справа № 804/10974/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року по справі № 804/10974/14 за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу у розмірі 40574.56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після спливу 60 денного строку з дня отримання Відповідачем податкової вимоги, податковий борг сплачений не був, що свідчить про можливість його стягнення в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року адміністративний позов було задоволено та з Відповідача на користь державного бюджету стягнута заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 40574.56 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що підприємством було здійснено часткову оплату податкового боргу станом на час розгляду справи судом першої інстанції, у зв’язку з чим, підстави для стягнення грошових коштів в рахунок заборгованості у розмірі, заявленому Позивачем – відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Так, до ДПІ у Бабушкіському районі м. Дніпропетровська була надана Відповідачем податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств від 03.02.2014 року №9089370446, в якій сума грошового зобов’язання складає 65622.00 грн.

Але, податкове зобов’язання за зазначеною податковою декларацією було сплачено частково, у зв’язку з чим за підприємством утворився податковий борг у розмірі 40003.03 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 571.53 грн.

Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться Позивачем, станом на час звернення до суду, у відповідача існує податковий борг з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 40574.56 грн., який в добровільному порядку сплачений не був, що на думку Позивача свідчить про можливість його примусового стягнення.

Правомірність стягнення податкового боргу у розмірі 40574.56 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Як вбачаться з матеріалів справи, на виконання вимог Податкового кодексу України, Позивачем було сформовано та направлено податкову вимогу №442-25 від 14.03.2014 року, яка була отримана Відповідачем 17.03.2014 року, що підтверджується підписом представника Відповідача на корінці податкової вимоги.

Отже, Позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Проте, після спливу 60 денного строку податковий боргу Позивачем погашений не був та доказів щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було, що свідчить про невиконання ним вимог чинного законодавств

Таким чином, правомірність стягнення податкового боргу є обґрунтованим та законним.

Між тим, частина зазначеної заборгованості у розмірі 9000.00 грн. була сплачена Відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №130 від 11.07.2014 року та №141 від 07.08.2014 року.

При цьому, зазначена обставина судом першої інстанції при вирішенні спору врахована не була, що на думку суду апеляційної інстанції свідчить про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

Посилання Відповідача на часткову сплату податкового боргу у вересні місяці на суму 5000.00 грн., як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки зазначена сума була сплачена вже після фактичного спору по суті та не могла бути врахована судом першої інстанції..

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її часткового скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року по справі № 804/10974/14 – скасувати в частині стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Рото-пласт» на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 9000.00 грн.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року – залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим