Постанова № 45205634, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 808/4519/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Немни Світлани Володимирівни

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. у справі №808/4519/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Михайлівський райагропостач"

до відповідач-1: Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

відповідач-2: старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Немни Світлани Володимирівни

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство "Вікторія" та ОСОБА_1

про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Михайлівський райагропостач (далі по тексту позивач, АТ Михайлівський райагропостач) звернулося до адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі по тексту відповідач-1, УДВС ГУЮ Запорізької області) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Немною Світлани Володимирівни (далі по тексту відповідач-2);

- виключення майна, яке є предметом договору застави майбутнього врожаю від 16 грудня 2013 року, укладеного між ПАТ «Михайлівський райагропостач» та Фермерським господарством "Вікторія" (далі по тексту третя особа, ФГ «Вікторія»), посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Наливайко К.К., а саме: майбутній врожай культури ріпак, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 64,84га, з акту опису та арешту майна від 18.04.2014 року; майбутній врожай культури ріпак, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 62,20га, з акту опису та арешту майна від 18.04.2014 року; майбутній врожай культури пшениця, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 43,84га, з акту опису та арешту майна від 15.05.2014 року, складених при примусовому виконанні по виконавчому провадженню №34168235, що знаходиться в провадженні відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області;

- виключення майна, яке є предметом договору застави майбутнього врожаю від 16 грудня 2013 року, укладеного між ПАТ «Михайлівський райагропостач» та ФГ «Вікторія», посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Наливайко К.К., а саме: зібраний врожай культури ріпак в кількості 41910кг та культури пшениця в кількості 92940кг, з акту опису та арешту майна від 11.07.2014 року, складеного при примусовому виконанні по зведеному виконавчому провадженню № 20208887, яке знаходиться в провадженні відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області;

- скасування арешту предмета договору застави майбутнього врожаю від 16 грудня 2013 року, укладеного між ПАТ «Михайлівський райагропостач» та ФГ «Вікторія», посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Наливайко К.К., а саме: майбутнього врожаю культури ріпак, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 64,84га, описаного в акті опису та арешту майна від 18.04.2014 року, майбутнього врожаю культури ріпак, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 62,20га, описаного в акті опису та арешту майна від 18.04.2014 року, майбутнього врожаю культури пшениця, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 43,84га, описаного в акті опису та арешту майна від 15.05.2014 року, складених при примусовому виконанні по виконавчому провадженню № 34168235, яке знаходиться в провадженні відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області;

- скасування арешту предмета договору застави майбутнього врожаю від 16 грудня 2013 року, укладеного між ПАТ «Михайлівський райагропостач» та ФГ «Вікторія», посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Наливайко К.К., а саме: зібраного врожаю культури ріпак в кількості 41910кг та культури пшениця в кількості 92940кг, описаного в акті опису та арешту майна від 11.07.2014 року, складеного при примусовому виконанні по зведеному виконавчому провадженню № 20208887, яке знаходиться в провадженні відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач-2 свідомо порушує вимоги чинного законодавства, знаючи, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна існує запис про обтяження майбутнього врожаю 2014 року згідно із договором застави майбутнього врожаю від 16.12.13, описує та арештовує зазначене майно на підставі виданого 06.09.2012 року Василівським районним судом виконавчого листа про стягнення з ФГ Вікторія на користь ОСОБА_4 суми боргу, та передє це майно на відповідальне зберігання чоловікові стягувача - ОСОБА_1 Позивач наголосив про порушення відповідачами його прав як заставодержателя, яке полягає в неповідомленні АТ Михайлівський райагропостач про звернення стягнення на вже раніше заставлене майно.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що для поновлення порушеного права позивача необхідним є виключення зазначеного майна з актів опису та арешту майна, а також зняття арештів з такого майна. Суд визначився щодо протиправності дій відповідача у внесенні до актів опису та арешту майна, яке згідно з договором застави майбутнього врожаю 2014 року озимої пшениці на 125га та озимого ріпаку на 178га., укладеним 16.12.2013 року між АТ Михайлівський райагропостач та ФГ Вікторія для забезпечення належного виконання зобовязань було надано в заставу саме позивачу, а тому не може бути описане та арештоване, а тим більше надане для відповідального зберігання іншій особі, якою є третя особа - ОСОБА_1

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач-2 та третя особа -ОСОБА_1 оскаржують постанову суду в апеляційному порядку. Апелянти вважають судове рішення незаконним, просять скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи:

- ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Вікторія» про стягнення боргу, що набрала законної сили, затверджено мирову угоду;

- 06 вересня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області (суддя: Кочева І.В.) видано виконавчий лист № 2/802/174/2012 про стягнення боргу з Фермерського господарства «Вікторія» у сумі 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень на користь ОСОБА_4, який погашається за графіком: до 01 вересня 2012 року - 200000 грн., з 01 вересня 2012 року до 01 грудня,Ј012 року - 400000 гри., з 01 грудня 2012 року до 01 вересня 2013 року - 200000 грн., з 01 вересня 2013 року до 01 грудня 2013 року - 400000 грн.;

- 10 вересня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Михайлівського РУЮ Кабою Юлією Олександрівною було відкрито виконавче провадження ВП №34168235 за даним виконавчим листом;

- 19.09.2012 року винесено постанову про арешт майна та оголошено заборону на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника (ФГ Вікторія) (т.1 а.с.119).

Зазначене обтяження на підставі постанови про арешт майна 19.09.2012 року зареєстровано у реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна (т.1 а.с.130).

З матеріалів справи також вбачається, що 30 жовтня 2012 року начальником відділу ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області Веретельник Ж.А. прийнято ряд постанов у даному виконавчому провадженні, в тому числі постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2012 року.

З урахуванням зазначеного старшим державним виконавцем ВДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області - Кабою Ю.О. 30 жовтня 2012 року прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання зазначено відсутність в резолютивній частині виконавчого листа Василівського районного суду Запорізької області № 2/802/174/2012, виданого 06.09.2012 року, заходів примусового виконання рішення.

Згідно з наданими до суду документами дії начальника відділу Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області Веретельник Ж.А. та старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області Каби Ю.О. оскаржено до Василівського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 11 березня 2013 року, яка набрала законної сили, дії вищевказаних посадових осіб Відділу Державної виконавчої служби Михайлівського РУЮ Запорізької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 34168235 (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.10.2012 року визнано неправомірними, постанову начальника Відділу Державної виконавчої служби Михайлівського РУЮ Запорізької області про перевірку виконавчого провадження № 615/8 від 30.10.2012 року та постанову Старшого державного виконавця Відділу ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 34168235 (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.10.2012 року - визнано неправомірними та скасовано та зобовязано Старшого державного виконавця Відділу провести виконавчі дії відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2012 року ВП № 34168235.

Законність оскаржуваної ухвали Василівського районного суду Запорізької області встановлена Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 квітня 2013року. У відкритті касаційного провадження ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2013 року відмовлено.

Матеріали справи також підтверджують, що 15 серпня 2013 року Старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області Богдановою Т.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа. Згідно з вказаною постановою виконавчий документ № 2/802/174/2012 від 04.05.2012 року повернуто до Василівського районного суду Запорізької області, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Того ж 15 серпня 2013 року прийняті постанови про звільнення з під арешту всіх рахунків боржника та всього майна боржника ФГ «Вікторія».

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2013 року визнано неправомірними дії ст.державного виконавця ВДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області Богданової Т.В. щодо винесення постанови від 15 серпня 2013 року у виконавчому провадженні № 34168235 про повернення виконавчого документа, вказану постанову скасовано; зобовязано ВДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області відновити виконавче провадження № 34168235 з примусового виконання виконавчого документа № 2/802/174/2012 від 04 травня 2012 року, виданого 06 вересня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області.

Ухвала Василівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2013 року залишена без змін Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2014 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2014 року.

Постановою начальника Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області Кохненком С.С. від 18 березня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 06 вересня 2012 року, виданого Василівським районним судом Запорізької області, передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області.

20.03.2014 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 06 вересня 2012 року прийнято до виконання Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управлінні ДВС Головного управління юстиції в Запорізькій області Немною С.В. Того ж 20.05.2013року. Михайлівським ВДВС Запорізької області повторно прийнято постанову про арешт рухомого майна ФГ «Вікторія».

З матеріалів справи також вбачається, що 16 грудня 2013 року, під час здійснення вищевказаних виконавчих дій щодо майна ФГ Вікторія, між останнім та АТ Михайлівський райагропостач укладено договір застави майбутнього врожаю, який було посвідчено приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Наливайко К.К.(а.с.22-25).

Предметом договору застави зазначено надання Заставодавцем - ФГ Вікторія в заставу майна в забезпечення виконання зобовязань Заставодавця перед Заставодержателем - АТ Михайлівський райагропостач з погашення дебіторської заборгованості в сумі 1520160грн. За умовами вказаного договору для забезпечення належного виконання зобовязань ФГ Вікторія надає в заставу майбутній врожай 2014 року озимої пшениці на 125га та озимого ріпаку на 178га. У відповідності до п.1.4 договору застави врожай знаходився на земельних ділянках, що розташовані на території Плодородненської сільської ради, Старобогданівської сільської ради та Пришибської сільської ради. Відповідно до п.4 договору Заставодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет застави у таких випадках: якщо на момент настання строку виконання зобовязань які визначені в п.1.3 цього Договору застави вони не будуть виконані повністю; у разі порушення виконання зобовязань, які визначені в п.1.3 цього Договору застави.

При цьому договір застави майбутнього врожаю від 16 грудня 2013 року містить умови (п.1.6) про те, що Заставодавець - ФГ «Вікторія» гарантує, що предмет застави не є предметом судового спору та не перебуває під арештом.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV (далі Закон №606-XIV) в редакції, чинній на час спірних правовідносин, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV державному виконавцеві надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.5 статті 52 Закону №606-XIV у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. При цьому стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Крім вказаного Закону порядок здійснення виконавчих дій регулюється також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (далі Інструкція №512/5).

Так, у відповідності до п.4.2 Інструкції №512/5 опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані, зокрема, назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

При цьому, підпунктом 4.2.2. п. 4.2 Інструкції №512/5 визначено, що акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Крім того, слід врахувати, що згідно зі ст.5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності. У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження. Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане власністю боржника в майбутньому. Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.

Позивач наполягає, що неповідомлення його як заставодержателя про звернення стягнення на заставлене майно порушує його права.

Так, у відповідності до статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно з частиною 4 вищезазначеної статті про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що позивач як заставодержатель не був повідомлений про виконавчі дії, які здійснювались державним виконавцем Немною С.В. по складанню та арешту належного ФГ Вікторія врожаю. Проте, на думку колегії суддів, матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача внаслідок такого неповідомлення.

Слід зауважити, що за визначенням статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Згідно зі ст.4 вказаного Закону обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

За ст. 5 зазначеного Закону предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст.12 даного Закону на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 5 ст. 37 згаданого Закону до публічних обтяжень належить накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом.

Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

За нормами ст.39 Закону пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З урахуванням зазначених норм та встановлених обставин накладений арешт на майбутній врожай ФГ «Вікторія» на підставі рішення уповноваженого органу відноситься до публічних обтяжень.

При цьому згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, за приписами ч.3 ст. 5 вказаного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 4 ч.1 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктами 5.6.2 та 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. При проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна.

Одним із шляхів арешту майна боржника за нормами абз. 4 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» є проведення його опису та накладення на нього арешту, про що державний виконавець складає відповідний акт опису й арешту майна боржника.

За встановлених обставин дії Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Немни С. В. при складанні актів опису та арешту майна при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження правомірні та вчинені згідно з чинним законодавством.

Інші дії відповідача не є предметом даного спору, в судовому порядку не оскаржені, а тому виключення вказаного в позові майна з актів опису та арешту, а також скасування арешту майна є необґрунтованим. Щодо обставин збору врожаю, стосовно якого здійснювались виконавчі дії, а також щодо незбереження (знищення) цього врожаю, якщо це повязано з діями відповідальних за це осіб, що переслідуються в кримінальному або адміністративному порядку, позивачу слід звертатись до відповідних компетентних органів.

З урахуванням вищезазначеного слід дійти висновку щодо безпідставності позовних вимог.

Натомість доводи відповідача та третьої особи підтверджуються матеріалами справи, а тому апеляційні скарги ОСОБА_1 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Немни Світлани Володимирівни слід задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. у справі №808/4519/14 скасувати, в задоволенні позову - відмовити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Немни Світлани Володимирівни на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. у справі №808/4519/14 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2014р. у справі №808/4519/14 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:О.А. Проценко

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна