Постанова № 45199831, 15.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року 810/2188/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в місті Бориспіль та Бориспільському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалами суду від 26.05.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 15 червня 2015 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не зявились.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в порядку письмового провадження.

Відповідачу направлялись ухвали від 26.05.2015 на адресу вказану в позовній заяві. Заперечень чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем 16.01.2015 та 06.03.2015 направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 2014 р. та січень-лютий 2015 року, про що свідчать копії повідомлень про вручення до поштового відправлення з відміткою про отримання за довіреністю.

Позивачем, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 2) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у звязку з виплатою та доставкою пільгових пенсій працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у сукупному розмірі 8768,41 грн.

Оскільки, відповідачем вказана заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами б - з частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення (статтями 27 та 28). При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування для субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Абзацом восьмим частини третьої статті 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, що діяла до 01.01.2011) передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме даними розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 2015 року.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Доказів оскарження ним розрахунку суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ: 01033484) на користь Управління Пенсійного Фонду України в місті Бориспіль та Бориспільському районі Київської області заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій в загальній сумі 8768(вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 41 копійку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.