Постанова № 45199756, 11.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. № 809/2005/15

11 год. 55 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

при секретарі Хомі О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 року Долинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою податку за землю та штрафу в загальному розмірі 607 901,18 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених в адміністративному позові. Суду пояснила, що підставою для подання даного позову є несплата відповідачем орендних платежів за землю, самостійно визначених у поданих податковому органу деклараціях та штрафних санкцій в загальному розмірі 607 901,18 грн. Сума заборгованості у встановлений строк не погашена, тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Долинській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати податкових зобовязань, регулюються в першу чергу Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) податковим боргом є сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ визначає, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). У відповідності до п.288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до Долинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015 роки. Згідно даних декларацій сплаті до бюджету за підсумками річного періоду в 2014 році підлягає 532 322,94 грн., а в 2015 році 604 837,40 грн. Таким чином шляхом подання даних декларацій ПАТ "Живиця" самостійно визначило та узгодило податкове зобовязання з плати за землю за 2014 рік в розмірі 532 322,94 грн., в 2015 році 604 837,40 грн. щорічно із щомісячною сплатою 44 360,25 грн. та 50 403,12 грн. відповідно. Однак дане зобов'язання відповідачем повністю не виконано, тому на момент звернення податкового органу до суду недоїмка по податку на землю становить 582 726,06 грн. (за 2014 рік - 532 322,94 грн. + січень 2015 року 50 403,12 грн. = 582 726,06 грн.). Дана обставина підтверджується також дослідженою судом особовою карткою платника податків.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.( п.287.3 ст.287 ПКУ).

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002531500 від 17.11.2014 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 25 175,12 грн.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, податковим органом було надіслано вищевказане податкове повідомленнярішення відповідачу, яке отримане останнім 20.11.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 56.1 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (п.56.3 ст.56 ПКУ).

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Як вбачається з пояснень представника позивача вищезазначене податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку оскаржене не було.

Таким чином, грошові зобовязання відповідача з сплати штрафних санкцій визначених податковим повідомленням - рішенням, яке відповідачем не оскаржувалося, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з 01.11.2014 року.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №292 від 03.10.2011 року на суму 7 369,34 грн., яка отримана останнім 03.10.2011 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера відповідача на корінці вказаної вимоги.

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вищезазначеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Таким чином загальна сума заборгованості ПАТ "Живиця", яка підлягає погашенню, складає 607 901,18 грн. (582 726,06 грн. - плата за землю + 25 175,12 грн. - штрафні санкції = 607 901,18 грн.).

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний звязок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковою декларацією, податковим повідомленням - рішенням та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.14.1. ст. 14, ст.49, п.56.11 ст.56, п.59.1, ст.59, п.95.1 ст.95, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства "Живиця" (код ЄДРПОУ 13652508) в банках та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 607 901 (шістсот сім тисяч дев'ятсот одна) грн. 18 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 15.06.2015 року.

Суддя:Гундяк В.Д.