Постанова № 45199274, 28.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року /09:30/Справа № 808/1642/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Військової частини пп В0 105

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А2062,

про: визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини пп В0105, в якому позивач просить суд визнати дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення в період з 04.07.2014 по 19.08.2014 та стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі 4293,45грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч вимогам постанови кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 450, виплатив позивачу грошову компенсацію за піднайом жилого приміщення тільки з 20.08.2014 року, а не з 04.07.2014 року, коли позивач був переведений до нового місця проживання та змушений був наймати жиле приміщення для проживання своєї сім»ї. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд стягнути невиплачену йому грошову компенсацію за найом жилого приміщення за період з 04.07.2014 року по 19.08.2014 року у сумі 4293 гр. 45 коп.

У судове засідання позивач не прибув, у своїй заяві від 24.04.2015 року просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, у своїй заяві просить суд розглянути справу без його участі, проти позову заперечує з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях.

Представник третьої особи у судове засідання також не з»явився з невідомих причин, про час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач з 24.06.2000 по теперішній час проходить військову службу у ЗС України (військова частина А2062) в м.Миколаєві у військовому званні «підполковник» на посаді заступника командира частини з озброєння начальника технічної частини.

В зв'язку з передислокацією до м.Запоріжжя, Військова частина А1743 на підставі спільної директиви Міноборони України та генерального штабу ЗС України від 14.08.2014 року наказом командира військової частини А2062 від 30.09.2014 № 1 була перейменована у військову частину А2062. На підставі розпорядження департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.04.2014 та наказу командира військової частини № 1978 від 17.04.2014 року № 244 була зарахована та по 31.12.2014 року перебувала на грошовому забезпеченні у Військової частини А1978.

Позивач стверджує, що з 11.04.2014 по 31.12.2014 року під час проходження військової служби у військовій частині А1743 він перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині А1978, тобто всі кошти позивачу нараховувала та виплачувала виключно військова частина А1978. У зв'язку з тим, що під час проходження військової служби у військовій частині А1743 позивач не був забезпечений жилим приміщенням, не отримав за рахунок держави грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення та військова частина не орендувала для нього житло, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень», позивач звернувся 04.07.2014 з рапортом (вх. в/ч А1978 від 04.07.2014 № 393/1) на виплату компенсації за піднайом (найом) житла разом із відповідними документами до командира військової частини А1978.

Позивач наголошує, що подав та зареєстрував рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення разом з усіма документами, визначеними Постановою КМУ від 26.06.2013 №450.

Зазначене підтверджується наявними в справі матеріалами та поясненням представника відповідача за довіреністю в попередньому судовому засіданні 27.04.2015 року.

Як вбачається з наданої відповідачем довідки командира військової частини пп В0105 та начальника фінансово-економічної служби, копій наказів командира цієї частини за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, пояснень у позові самого позивача, йому сплачено відшкодування за найом жилого приміщення за період з 20.08.2014 по 31.12.2014 у сумі 12240 гр.90 коп. Період з 04.07.2014 /день подання та реєстрації рапорта позивачем/ по 20.08.2014 / день реєстрації військової частини А 1978/ залишився невідшкодованим і до теперішнього часу.

Отже, позивач вважає дії військової частини пп ВО105 / до 19.11.14 в/ч А1978/, в невиплаті йому грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення в період з 04.07.2014 по 19.08.2014, неправомірними.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем, разом з рапортом не був наданий повний пакет документів необхідний для здійснення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення, а саме, не було надано довідку про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово- експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування.

Вказана довідка була надана лише після реєстрації позивача за адресою військової частини А1978, тобто після 20.08.2014 року. Отже грошова компенсація була нарахована та виплачена з часу постійної реєстрації, а саме - з 20 серпня 2014 року.

На думку відповідача, грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця та подання разом з рапортом повного пакету документів, передбаченого Постановою, необхідного для оформлення грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Суд вважає зазначені твердження відповідача безпідставними, а дії протиправними, з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень».

За приписами ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно частини 1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №450, затверджено Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Зазначеним Порядком визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Держспецтрансслужби:

-особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло;

-курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сімї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження військової служби (навчання).

Відповідно до п.4 Порядку, грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:

особам офіцерського складу - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;

курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

За приписами п.5 Порядку, для отримання грошової компенсації військовослужбовець разом з рапортом подає такі документи: -копії паспорта військовослужбовця та повнолітніх членів сімї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; -копії облікової картки фізичної особи - платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та повнолітніх членів сімї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; -інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сімї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно; -довідку про склад сімї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово-експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування; -довідку квартирно-експлуатаційного органу про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку); -копію завіреної належним чином довідки про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом Служби безпеки або Держспецтрансслужбою (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України); -копію свідоцтва про шлюб (за наявності); -копію свідоцтва про народження дитини (за наявності).

Отже, із аналізу вказаних вище норм вбачається, що позивач здобув право на виплату грошової компенсації ,починаючи з дня реєстрації поданого рапорту військовослужбовця за місцем проходження військової служби, тобто в даному випадку -з 04.07.2014.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується відповідачем той факт, що позивачу була виплачена грошова компенсація не в повному обсязі. Відповідач мотивує даний факт тим, що позивачем, разом з рапортом не був наданий повний пакет документів необхідний для здійснення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення, а саме, не було надано довідку про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово- експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування. Вказана довідка була надана лише після реєстрації позивача за адресою військової частини А1978, тобто після 20 серпня 2014 року. Отже грошова компенсація була нарахована та виплачена з часу постійної реєстрації, а саме - з 20 серпня 2014 року.

Однак, таке твердження суд вважає безпідставним, оскільки як вже було зазначено вище позивач здобув право на виплату грошової компенсації з 04.07.2014 (з дня реєстрації поданого рапорту), а не з 20.08.2014 (з моменту постійної реєстрації позивача за адресою військової частини А1978), а також не був забезпечений Державою жилим приміщенням.

За таких обставин, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за піднайом (найом) останнім жилого приміщення в період з 04.07.2014 по 19.08.2014.

За приписами ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено в установленому законом порядку законність та обґрунтованість невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 04.07.2014 по 19.08.2014.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з військової частини пп В0105 на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 04.07.2014 по 19.08.2104 включно / 46 днів/ у розмірі 4202,10 грн./ 2740 гр. 50 коп. :30 х 46 днів/.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини пп В0 105, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А2062, про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої грошової компенсації - задовольнити.

Визнати неправомірними дії військової частини пп ВО 105 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 04.07.2014 по 19.08.2014.

Стягнути з військової частини пп ВО 105 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 04.07.2014 по 119.08.2014 у розмірі 4202,10 (чотири тисячі двісті дві гривні 10 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко.