Постанова № 45192596, 10.06.2015, Личаківський районний суд м.Львова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Львів 463/6625/14-а

2-а/463/30/15

Личаківський районний суд м. Львова

в складі

головуючого судді - Лакомської Ж. І.

при секретарі- Коник О.Б.

за участі: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фону України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фону України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії.

Позов мотивує тим,що згідно довідки про реабілітацію №4/5-10922 від 20.08.1991 р. його було реабілітовано на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій». Згідно п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій», призначені пенсії підвищуються на 25% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач виплачує підвищення до пенсії в супереч вимогам закону, не у відповідності до мінімального розміру пенсії, що встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому просить суд ухвалити рішення, яким зобов»язати управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова встановити ОСОБА_1 з 01січня 2014 року підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком,встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просив позов задоволити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фону України в Личаківському районі м.Львова в судове засідання не з»явилась, про день та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, згідно поданих до суду письмових заперечень, що позивачу виплачується підвищення до пенсії, як члену сім»ї, якого було переселено у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком виходячи із встановленої на той час розрахункової величини розміру мінімальної пенсії за віком, що становить 43 грн. 52 коп. Також зазначає, що позивач не звертався до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова з проханням призначити та виплачувати підвищення до пенсії, як реабілітованому громадянину, просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Згідно довідки про реабілітацію №4/5-10922 від 20.08.1991 р. позивача було реабілітовано на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій» (а.с.2).

Судом встановлено, що не заперечується і сторонами позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та отримує підвищення до пенсії у розмірі 43,52 грн. відповідно до підпункту 2 пункту 4постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»як член сім»ї якого було примусово переселено.

Відповідно до п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Отже, підвищення до пенсії в розмірі 43 грн. 52 коп., яке щомісячно виплачується відповідачем позивачу, як особі, яка реабілітована відповідно до ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій», виплачується у розмірі меншому, ніж передбачено законом.

З урахуванням наведеного та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу, як особі, як особі, яка реабілітована відповідно до ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій», застосуванню підлягає п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15 травня 1992 року, з наступними змінами і доповненнями, а непостанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Оскільки відповідач без законних підстав не здійснює виплату належної соціальної виплати, чим порушує законні права позивача, слід зобов»язати відповідача управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова встановити ОСОБА_1 з 01січня 2014 року підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком,встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Керуючись ст.ст.160,195,197, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Зобов»язати управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова встановити ОСОБА_1 з 01січня 2014 року підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком,встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбаченіст.186 КАС України.

Суддя: Лакомська Ж. І.