Ухвала суду № 45190659, 18.06.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1872/15-ц

18.06.2015

4-с/328/3/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Залозної А.О.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

державного виконавця Аліпова О.Є.,

заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання дій старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 неправомірними та зобовязати вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 під час складання розрахунку заборгованості боржника з сплати аліментів від 20.05.2015 року № 6771/03 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/328/1055/14, виданого 22.01.2015 року Токмацьким районним судом Запорізької області. Вважає такі дії неправомірними, просить скасувати розрахунок заборгованості боржника по аліментам від 20.05.2015 року № 6771/03 та зобовязати державного виконавця скласти новий розрахунок виходячи з того, що боржником ОСОБА_3 не здійснювалась добровільна сплата аліментів.

В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області було задоволено її позов до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. Виконавчий лист по вказаній справі для виконання направлено до відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області для виконання.

25.05.2015 року ОСОБА_1 отримала розрахунок заборгованості по аліментам від 20.05.2015 року № 6771/03 з яким не згідна з наступних підстав.

Так, у розрахунку вказано, що боржником ОСОБА_3 в добровільному порядку сплачено згідно квитанцій № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн..

Однак, сплата боржником вказаних сум не відноситься до сплати аліментів, а є сплатою по боргу боржника перед стягувачем за іншими правовідносинами.

Також, вказані вище квитанції отримано не від боржника ОСОБА_3, а від сторонньої особи не повязаної із зобовязанням по сплаті аліментів. Водночас, жодних довіреностей на право представляти боржника ОСОБА_3, такою особою не надано.

Додатковим підтвердженням того, що перераховані боржником кошти згідно квитанцій № Р24а129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн., не відноситься до погашення заборгованості по сплаті аліментів є те, що призначення платежу в квитанціях не вказано.

За таких обставин, не зрозумілим для заявниці є питання на підставі чого державним виконавцем зроблено висновок, що кошти за вказаними квитанціями якимось чином відносяться до сплати аліментів.

Просить визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 по складанню розрахунку заборгованості боржника від 20.05.2015 року № 6771/03 неправомірними, скасувати вказаний розрахунок та зобовязати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 скласти розрахунок заборгованості боржника за аліментами ОСОБА_3, виходячи з того, що ним не здійснювалися добровільна сплата аліментів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала, просила суд її задовольнити. Додатково пояснила, що сплата ОСОБА_3 грошових коштів згідно квитанцій № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн. є оплатою за речі, які вона залишила в нього після їх розлучення, зокрема, оплата бойлера.

В подальшому, додатково пояснила, що кошти в сумі 600 грн. згідно квитанції № Р24а129486364759328 від 07.12.2014 року та в сумі 300 грн. згідно квитанції № 07352142499 від 08.01.2015 року боржником ОСОБА_3 пересилалися на рахунок заявниці для купівлі речей їх сину на утримання якого присуджено рішенням суду аліменти та для його лікування. На підтвердження надано суду копію з медичної книжки згідно якої, 09.01.2015 року здійснено виклик з скаргами на температуру тіла. Діагноз «ОРВИ».

Представник заявника ОСОБА_2 просила суд задовольнити скаргу ОСОБА_1 та додатково пояснила, що підтвердженням того, що державним виконавцем безпідставно з надуманих підстав віднесено квитанції від № Р24а129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн. до добровільної оплати боржником ОСОБА_3 заборгованості за аліментами є те, що рішення Токмацького районного суду Запорізької області про присудження аліментів винесено лише 19.12.2014 року, а набрало чинності 30.12.2014 року. Передано ж дане рішення на примусове виконання після 03.02.2015 року коли ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 03.02.2015 року по справі № 328/4252/14-ц виправлено описку в рішенні.

Отже, до 03.02.2015 року боржник не міг сплачувати аліменти, а тому державний виконавець не мав права приймати вказані квитанції як підтвердження сплати заборгованості по аліментах.

Крім цього, квитанції про які вказано вище надала державному виконавцю мати боржника без відповідного доручення, що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, звернула увагу суду на те, що згідно розрахунку боргу від 08.04.2015 року № 4909/03, від 20.04.2015 року № 5492/03, від 20.05.2015 року № 6771/03, які виносились державним виконавцем Аліповим О.Є., вказана різна сума заборгованості, при незмінних інших даних, в тому числі, щодо суми заробітної плати, яка береться за основу при розрахунку.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 пояснив, що ним здійснюється примусове виконання виконавчого листа № 2/328/1055/14, виданого 22.01.2015 року Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 03.12.2014 року.

23.02.2015 року складено акт державного виконавця про те, що в присутності матері боржника ОСОБА_6, державним виконавцем отримано виписки про сплату аліментів на користь ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року в сумі 1000 грн., № 07352142499 від 08.01.2015 року в сумі 300 грн. та № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року в сумі 600 грн..

Отримання вказаних квитанцій не від боржника особисто, а від його матері, яка не мала відповідного доручення від боржника, вважає правомірним.

З приводу віднесення вказаних вище квитанцій саме до оплати заборгованості за аліментами пояснив, що оскільки, у виконавчому листі було зазначено про початок стягнення з 03.12.2014 року, вважав, що перераховані ОСОБА_3 ОСОБА_1 кошти є платою по аліментах.

Щодо різниці в сумах заборгованості в розрахунках від 08.04.2015 року № 4909/03, від 20.04.2015 року № 5492/03, від 20.05.2015 року № 6771/03 пояснив, що в розрахунках від 08.04.2015 року № 4909/03 та від 20.04.2015 року, у звязку з відсутністю даних про заробітну плату боржника, ним бралася для розрахунку середня заробітна плата по Токмацькому районі, а в розрахунку від 20.05.2015 року при визначенні належної для сплати суми використовувався розмір заробітної плати боржника згідно довідки ТОВ «Арт-Пром» про заробітну плату ОСОБА_3.

Опитаний ОСОБА_3 пояснив, що кошти згідно квитанцій № Р24а129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн. він перераховував ОСОБА_1 в рахунок сплати боргу по аліментах. Жодних інших боргових зобовязань перед заявницею в нього не було. Вважає скаргу безпідставною.

Опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він являється братом ОСОБА_1. Йому відомо про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує усна домовленість, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишає в ОСОБА_3 бойлер, за що останній повинен їй сплатити 1000 грн..

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, державного виконавця, свідка, ознайомившись з матеріалами справи, зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 19.12.2014 року по справі № 328/4252/14-ц, яке набрало законної сили 30.12.2014 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 03.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконанні у відділі ДВС Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавчий лист № 2/328/1055/14, виданий Токмацьким районним судом Запорізької області 22.01.2015 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, 09.04.2013 року, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно акту державного виконавця від 23.02.2015 року, складеного старшим державним виконавцем відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області, матірю боржника ОСОБА_6 надано квитанції № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року 1000 грн., платіжного доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року 300 грн.. про добровільну сплату ОСОБА_8 заборгованості по аліментах.

Згідно розрахунку від 20.05.2015 року № 6771/03, виконаного старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, за вказаним вище виконавчим листом сума заборгованості ОСОБА_3 складає: з 03.12.2014 року по 01.01.2015 року 279 грн. 63 коп., з 01.01.2015 року по 01.02.2015 року 309 грн. 60 коп., з 01.02.2015 року по 01.03.2015 року 309 грн. 60 коп., з 01.03.2015 року по 01.04.2015 року 309 грн. 60 коп., з 01.04.2015 року по 01.05.2015 року 794 грн. 82 коп., з 01.05.2015 року по 13.05.2015 року 267 грн. 47 коп.. З врахуванням сплачених у добровільному порядку сум: платіжне доручення № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року в розмірі 600 грн., квитанція № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року в розмірі 1000 грн., платіжне доручення № 07352142499 від 08.01.2015 року в розмірі 300 грн. заборгованість складає станом на 13.05.2015 року 370 грн. 72 коп..

За загальним правилом, відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, в тому числі, щодо надання одному з батьків, з яким проживає дитина, коштів на її утримання.

В разі відсутності добровільної згоди на утримання дитини за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, що передбачено ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст. 14 ЦПК України).

Таким чином, з моменту набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, кошти які виплачуються боржником стягувачу можна вважати такими, що вносяться на виконання рішення суду при обовязковій наявності відповідних підтверджень, в тому числі, зазначення в платіжних документах призначення платежу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В досліджених судом платіжних документах № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року на суму 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року на суму 1000 грн., № 07352142499 від 08.01.2015 року на суму 300 грн. в графі призначення платежу будь-які відомості відсутні.

Пояснення державного виконавця з приводу того, що вказані квитанції ним було взято до уваги, у звязку з тим, що згідно рішення суду стягнення проводилося з 03.12.2014 року, суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки, достатніх доказів на підтвердження підстав віднесення сум за вказаними квитанціями до оплати заборгованості за аліментами в державного виконавця не було, та суду під час розгляду справи не надано.

При цьому, постановою заступника начальника відділу ДВС Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 22.05.2015 року № 6888/03 ОСОБА_9 відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу ДВС Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, в якій заявниця також вказувала не безпідставність врахування згаданих квитанцій під час визначення заборгованості ОСОБА_3 по аліментах.

За таких обставин, суду не зрозуміло на яких підставах державним виконавцем взято до уваги доводи боржника та відхилено пояснення стягувача.

Крім цього, зі слів ОСОБА_3 в судових дебатах саме державний виконавець Аліпов О.Є. йому пояснив, що до уваги беруться лише квитанції про внесення коштів, які внесені після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій державного виконавця при складанні розрахунку від 20.05.2015 року № 6771/03 в частині взяття до уваги платіжних документів № Р24А129486364759328 від 07.12.2014 року на суму 600 грн., № НОМЕР_1 від 15.12.2014 року на суму 1000 грн., № 07352142499 від 08.01.2015 року на суму 300 грн..

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо здійснення розрахунку з врахуванням того, що виплата не здійснювалася, оскільки, виключно державний виконавець наділений правом приймати ті чи інші документи на підтвердження виконання рішення суду за належного підтвердження призначення платежу.

Водночас, доводи захисника заявниці про порушення державним виконавцем вимог законодавства щодо зазначення різних сум заборгованості в розрахунках від 08.04.2015 року № 4909/03, від 20.04.2015 року № 5492/03 та 20.05.2015 року № 6771/03 є необґрунтованими, оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що при виготовленні розрахунків від 08.04.2015 року та 20.04.2015 року в основу бралася середня заробітна плата по Токмацькому районі у звязку з відсутністю належних даних про розмір заробітної плати боржника. При цьому, під час здійснення розрахунку від 20.05.2015 року державний виконавець брав до уваги довідку про розмір заробітної плати ОСОБА_3 в ТОВ «Арт-Пром» від 12.05.2015 року № 88.

Крім того, розрахунки від 08.04.2015 року № 4909/03 та від 20.04.2015 року № 5492/03 заявником не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Права та обовязки сторін, в тому числі боржника, визначено в ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні.

Нормами закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю не заборонено отримувати документи на підтвердження виконання рішення суду від осіб, які не мають довіреності від боржника.

Зокрема, державний виконавець вправі вимагати та отримувати від будь-яких фізичних та юридичних осіб інформацію та документи на підтвердження виконання рішення суду якщо переслідується мета виконавчого провадження

Отже, суд не знаходить підстав визнавати дії старшого державного виконавця відділу ДВС Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 неправомірними щодо виклику та отримання від матері боржника ОСОБА_3 документів на підтвердження виконання рішення суду ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208-210, 383-387 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 під час складання розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_3 зі сплати аліментів від 20.05.2015 року № 6771/03 неправомірними.

Скасувати розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_3 зі сплати аліментів від 20.05.2015 року № 6771/03, складений старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, під час примусового виконання виконавчого листа № 2/328/1055/14 від 22.01.2015 року Токмацького районного суду Запорізької області.

Зобовязати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 скласти розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_3 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2/328/1055/14, виданого 22.01.2015 року Токмацьким районним судом Запорізької області.

В задоволені іншим вимог відмовити.

Про виконання ухвали старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 повідомити Токмацький районний суд Запорізької області і заявника ОСОБА_1 не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Ухвалу невідкладно видати учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя