Ухвала суду № 45190656, 17.06.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2090/15-ц

17.06.2015

2/328/785/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ «Дельта Банк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18737,41 грн.

Вивчивши позов та додані матеріали, вважаю необхідним, залишити позов без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В порушення зазначеної норми такий документ до позову не додано.

Представник позивача в позовній заяви зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Пунктами 6 та 16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені поняття:

Згідно поданої до суду позовної заяви, позивачем в ній значиться Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в собі представника ОСОБА_1, який діє на підставі Довіреності від 18.05.2015 року.

Позовна заява підписана представником ПАТ «Дельта Банк», а не представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як вбачається зі змісту зазначеної Довіреності від 18.05.2015 року, ПАТ «Дельта банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 цією довіреністю уповноважує ОСОБА_1 здійснювати від імені ПАТ «Дельта банк» певні дії.

Даний позов подано до суду від імені ПАТ «Дельта Банк» за довіреністю, в якій довірителем також зазначено ПАТ «Дельта Банк», а самі позовні вимоги стосуються заборгованості за кредитним договором, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Стаття 237 ЦК України визначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно статті 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Статтею 42 ЦПК України конкретизовано хто саме наділений правом видачі довіреності від імені юридичної особи, зокрема вказано, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства України можна зробити висновок, що у випадку видачі особі (представнику) довіреності від імені юридичної особи підписаної посадовою особою уповноваженою на це законом, статутом або положенням, у представника виникає право на представництво саме юридичної особи, а не її посадової особи, якою було підписано зазначену довіреність.

Відповідно до доданих до позовної заяви документів, згідно до Постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк» згідно якого, на три місці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 08.04.2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

За приписами статті 35 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Згідно статті 37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Зі змісту зазначених норм Закону вбачається, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду вона від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, тобто зазначена уповноважена особа крім функцій які безпосередньо покладені на неї Законом із здійснення тимчасової адміністрації, також здійснює функції керівництва банком у зв'язку з чим наділена правом в тому числі видачі довіреностей від імені банку як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Враховуючи вищевикладене, що видана ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 Довіреність від 18.05.2015 року, на ім'я ОСОБА_1, надає право останньому здійснювати певні дії саме від імені ПАТ «Дельта Банк», як юридичної особи, а не від імені уповноваженої особи Фонду, як стверджує представник позивача у позовній заяві, у зв'язку з чим позовна заява вважається поданою до суду юридичною особою - ПАТ «Дельта Банк», а не уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3

Вказане також підтверджується тим, що позовна заява підписана саме представником ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, а не представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3

Як вже зазначалося вище, відповідно до статті 37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду має право, зокрема заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

За приписами пункту 22 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З системного аналізу ст. 37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в сукупності із ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» можна зробити висновок, що саме уповноважена особа Фонду, яка відповідно до спеціального Закону наділена особистим правом на пред'явлення позову до суду у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, звільняється від сплати судового збору, а не сам банк в якому здійснюється тимчасова адміністрація.

З врахуванням викладеного, а також тієї обставини, що позов до суду подано не уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, а самим банком в особі представника за довіреністю, які не звільнені від сплати судового збору, приходжу до висновку, що позивач повинен був сплатити судовий збір у встановленому ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з ціни позову 18737,41 грн., у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн.

Крім того, згідно ч. 8 ст. 119 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача до позовної заяви додається довіреність, чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

В доданих до позовної заяви довіреностях зазначено, що остання втрачає свою чинність в момент припинення трудових відносин Повіреного ОСОБА_1 з Довірителем ПАТ «Дельта Банк» або 02 вересня 2015 року, водночас, суду не надано доказів на підтвердження наявності трудових відносин Повіреного з Довірителем на момент звернення Повіреного до суду в інтересах ПАТ «Дельта Банк».

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 237, 244, 246 ЦК України, ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст. 121 ЦПК України,-

ухвалила:

Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати представнику позивача строк пять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків, шляхом надання підтверджень щодо повноважень представника позивача, а також сплати судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок 31214206700014 ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015, ЄДРПОУ 37942194.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.

Суддя: