Ухвала суду № 45186553, 15.06.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаПрокопенка О.Б.,

суддів:Волкова О.Ф., Терлецького О.О.,-

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області; далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «Апрел» до Інспекції, третя особа - Запорізька міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини четвертої статті 214 КАС, якою встановлено порядок вирішення судом питання поновлення строку на касаційне оскарження.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року (справа № К/800/54764/14), яка, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними причинами пропуску строку, викладеними заявниками у поданих клопотаннях, з яких виходив суд при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Так, з наданої для порівняння ухвали вбачається, що розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, яке мотивоване несвоєчасним отриманням ним копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку.

В оскаржуваній ухвалі суд відмовив у відкритті касаційного провадження виходячи з того, що заявник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом дочірнього підприємства «Апрел» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: О.Ф. Волков

О.О. Терлецький