Справа № 2А-2/2009р.
ПОСТАНОВА
іменем України
10.01.2009 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
в складі: головуючого – судді - Савіна О.І.
при секретарі – Прокопенко Л.Ю.
за участю представників позивача – Естеркіна О.М., Крижанюк О.В.,
за участю представників відповідача – Остапенко Л.М., Пресницької Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Юженергобуд” м. Южноукраїнська Миколаївської області до Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.
В С Т А Н О В И В :
Позивач Відкрите акціонерне товариство «Юженергобуд» м. Южноукраїнська Миколаївської області звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень за №0000462300/0 від 19.10.2006 року, №0000462300/1 від 25.12.2006 року, № 0000462300/2 від 01.03.2007 року, № 0000462300/3 від 10.05.2007 року.
Представники позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та суду пояснили, що на підставі акту виїзної позапланової документальної перевірки від 10.10.2006 року №11/23-01/04630809 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення згідно яких ВАТ «Южнергобуд» донараховано податок на додану вартість на суму 999681,00 гривень та штрафні санкції на суму 499841,00 гривень, а всього на загальну суму 1499522 гривень, які вважають необґрунтованими та які суперечать чинному законодавству і підлягають скасуванню, оскільки згідно договору купівлі-продажу № 09 від 01.12.2004 року ВАТ «Юженергобуд» придбало ТМЦ у ТОВ «Альянс+» на суму 3205128,21 грн (в т.ч. ПДВ – 534188,04 грн) з умовами оплати відсотковим векселем під 2,6% за календарний день заборгованості по векселю, що становить 2500000 грн., в т.ч. ПДВ – 500000 гривень. Посилаючись на витрати ВАТ «Юженергобуд» по сплаті відсотків по векселю, що з урахуванням витрат на придбання ТМЦ перевищує прибуток підприємства відповідач робить висновок про неможливість відповідно до п. 5.1 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесення витрат по сплаті відсотків на результати господарської діяльності підприємства».
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та суду пояснили, що ВАТ «Юженергобуд» при здійсненні господарської операції з ТОВ «Альянс+» застосована вексельна форма розрахунків. Актом перевірки встановлено безпідставне включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 500000 гривень по взаєморахункам з ТОВ «Альянс+» розрахованих в розмірі 20% від суми нарахованих відсотків по відсотковому векселю, який не був оплачений, а здійснення операції, що підлягала оподаткуванню, не мало на меті отримання прибутку, а отже віднесення суми ПДВ до податкового кредиту суперечить абз. 3 п. 4.8 ст. 4 , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до зниження сплати ПДВ до бюджету на вказану суму. Оскільки ВАТ «Юженергобуд» від господарських операцій з ТОВ «Альянс+» по договору купівлі-продажу не мало на меті отримання доходу, оскільки витрати на придбання товару перевищили ціну реалізації на 2998171,64 гривень, тому інспектором правомірно у відповідності до п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виключено суму 250000 грн. по відсотковому векселю з валових витрат за 2004 рік, а отже і сума ПДВ, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 нарахована по відсотковому векселю в розмірі 500000грн., не підлягає включенню до податкового кредиту. Крім того. Відповідно до до абз. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що для цілей оподаткування ПДВ векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані але не оплачені платником податку не змінюють сум податкових зобов’язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій по яким такі векселі використовуються. А відповідно до ст. 6 Закону України від 05.04.2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що платіж за векселем на території України здійснюється виключно в безготівковій формі, та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, які надані сторонами, вислухавши представників сторін в обґрунтування позову та його спростуванні приймаючи до уваги обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення суд вважає за можливе задоволення позовних вимог, оскільки докази позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, які спростовують заперечення відповідача так як вони ґрунтуються на підставі Закону.
При розгляді адміністративної справи встановлено, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарча діяльність особа, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередньо участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 4 п. 4.1.1 п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу, отриманого від усіх видів діяльності отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах
Валовий доход включає в себе доходи від продажу товарів, тобто робіт і послуг.
З огляду на вищевказане позивач реалізуючи в ході господарської діяльності ТМЦ, придбані від ТОВ «Альянс+» отримав доход на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який на погляд суду не може не відображатися на результатах господарської діяльності для цілей оподаткування в порядку та на умовах встановлених цим Законом.
Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати підприємства - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарчій діяльності.
Як слідує з матеріалів справи за придбанні ТМЦ за договором від ТОВ «Альянс+», ВАТ «Юженергобуд» розрахувалось відсотковим векселем, а відповідно до п.7.9.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за відсоткуваними цінними паперами, емітованими платником податку, сума відсотків включається до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких відсотків.
Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит складається з сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів. Визначаючи базу оподаткування при поставці товарів під забезпечення боргових зобов’язань покупця, Законом України «Про ПДВ», зокрема ч. 1 п. 4.8 ст. 4 встановлює, що базою оподаткування в такому випадку є договірна вартість товарів, збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу векселя.
Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення права на податковий кредит є дата першої з подій або дата зписання коштів з рахунку або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів.
Таким чином, суд вважає, що витрати ВАТ «Юженергобуд» у зв’язку зі сплатою відсотків при придбанні ТМЦ за договором купівлі-продажу з ТОВ «Альянс+» здійсненні в межах господарської діяльності підприємства та правомірно віднесені до валових витрат підприємства відповідно до п.п. 7.9.3 п. 7.9 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач провів розрахунки відсотковим векселем базою оподаткування є договірна вартість ТМЦ, збільшена на суму відсотків по векселю на підставі п. 4.8 Закону України «Про ПДВ», тому в день отримання податкової накладної №43 від 30.12.2004 року від ТОВ «Альянс+» у позивача виникло право на податковий кредит спірної суми. Відносно операцій позивача з ТОВ «Донбасторгкомплект» судом встановлено, що позивач при проведенні таких операцій діяв виключно в рамках діючого законодавства тобто, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.4.1 пп.4.1 п.4 ст. 4 вищевказаного Закону, з якого слідує, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. З зазначенням визначення поняття «валових доход», який включає в себе доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а тому на погляд суду позивач правильно визначив витрати пов’язані з придбанням товарів на валові витрати підприємства, а тому і діяв у відповідності до п. 5.1, 1.11.2 ст. 1 п. 5.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, оскільки договором товарного кредиту передбачено не тільки ціна товару, а і відстрочення платежу під відсотки виплати, пов’язані з погашенням відсотків по товарному кредиту на підставі п.5.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться до валових витрат підприємства, та у відповідності до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» не можуть бути розповсюджені на витрати по сплаті відсотків за договором товарного кредиту.
Заперечення відповідача щодо неможливості віднесення витрат на сплату відсотків при придбанні ТМЦ та розрахунку відсотковим векселем на результати господарської діяльності суперечать п.1.32 ст. 1, пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5. пп. 7.9.3 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині визначення доходу, порядку віднесення 20% від відсотків по векселю до податкового кредиту з ПДВ та порушення п.7.4 ст. 7, які відображені в Акті «Про результати виїзної позапланової перевірки» ВАТ «Юженергобуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 рік по 31.12.2005 рік від 10 жовтня 2006 року №11/23-01/04630809, суперечать правилу визначення бази оподаткування з врахуванням способу розрахунку передбаченого ч. 1 ст. 4.8 Закону України «Про ПДВ» та пп.7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» в частині визначення податкового кредиту та дати виникнення права на податковий кредит.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення№0000462300/0 від 19.10.2006 року, №0000462300/1 від 25.12.2006 року, № 0000462300/2 від 01.03.2007 року, № 0000462300/3 від 10.05.2007 року, підлягають скасуванню як такі, які не відповідають вимогам чинного податкового Закону України та на погляд суду носить ніщо інше як упереджений характер щодо ведення господарської діяльності ВАТ «Юженергобуд» м. Южноукраїнськ Миколаївської області не в межах Закону.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1.32, п. 4.1. п.п. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5, п.п. 7.9.3, п. 7.9 ст. 7, п.1.11.2 ст. 1, п. 5.5.1 ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ст.ст. 6,11,12,86,138,159,160-164,167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Юженергобуд” м. Южноукраїнська Миколаївської області до Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення за №0000462300/0 від 19.10.2006 року, №0000462300/1 від 25.12.2006 року, № 0000462300/2 від 01.03.2007 року, № 0000462300/3 від 10.05.2007 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін
Судове рішення № 4518499, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 10.01.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2/2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: