Ухвала суду № 4518161, 11.08.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10138/09

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“11” серпня2009року                                                                                                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Костенка М.І., Степашка О.І., Федорова М.О., Чалого С.Я.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганська

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року

у справі №2-а-8708/08

за позовом Малого приватного підприємства «БіК»(надалі – МПП «БіК»)

до відповідачів: 1.Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганська(надалі – ДПІ у у Артемівському районі у м.Луганська);

2. Головного Управління Державного казначейства у Луганській області(надалі – ГУДК у Луганській області)

третя особаПрокуратура Артемівського району м.Луганська

про визнання нечинним податковеповідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2008р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 19.09.2008р., поставлено питання про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськавід 14.04.2008р. №0000262320/0 та відшкодування з Державного бюджету України на поточний рахунок позивача суму ПДВ у розмірі 1662144,00грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу щодо зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не відповідають обставинам справи та спростовуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008р., залишеною без змінухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009р., позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Артемівському районі у м.Луганська від 14.04.2008р. №0000262320/0: відшкодовано з Державного бюджету України суму податку на додану вартість у розмірі 1662144,00грн. на поточний рахунок позивача; зобов’язано ДПІ у Артемівському районі у м.Луганська надати ГУДК у Луганській області висновок з зазначенням суми бюджетного відшкодування на користь МПП «БіК»; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що документально не підтверджено встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Артемівському районі у м.Луганська звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У лютому 2008р. на підставі приписів п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем було прийнято рішення про одержання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) та позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з розрахунком суми відшкодування в розмірі 1662144,00грн..

В подальшому, контролюючим органом було проведено виїзну позапланову документальну перевірку МПП «БіК» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ  на рахунок платника у банку за січень 2008р., про що складено акт №176/2320/13385585 від 07.04.2008р..

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством необґрунтовано завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 1636148,00грн..

 За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2008р. №0000262320/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1636148,00грн..

Як встановлено податковим органом в ході проведення перевірки, у періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалась господарська діяльність з роздрібної торгівлі вугіллям марки АМ, доходи від якої формують 100% валового доходу.

Матеріалами справи підтверджується укладання між позивачем та «AllmineralAufbereitrungstechnikGmbH& Co.KG» контракту від 15.01.2006р. №15/01 щодо виготовлення та поставки на умовах DDUобладнання для сухого збагачення вугілля allair-jigplantна загальну суму 1100000,00 Євро або 8413909,36грн.. Крім того, вказаним контрактом передбачено, що постачальник виконає роботи по запуску обладнання в експлуатацію (а.с.99-115).

Довідкою від 23.09.2008р. вих.№3-0200/3507 заступника керуючого Луганською філією ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підтверджено факт оплати за контрактом від 15.01.2006р. №15/01 в сумі 1100000,00 Євро за допомогою двох акредитивів за програмою міжнародного торгового фінансування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, від’ємне значення ПДВ у січні 2008р. у позивача виникло за рахунок придбання у листопаді 2007р. обладнання згідно контракту №15/01 від 15.01.2006р. та у зв’язку з понесенням позивачем витрат при сплаті ПДВ митним органам. Проте, податковий орган вказав на неправомірність заявлення позивачем у січні 2008р. суми бюджетного відшкодування ПДВ, що фактично сплачена до Державного бюджету України у листопаді 2007р., який не є попереднім податковим періодом у розумінні п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, податковий орган зазначає, що позивачем фактично не сплачені суми ПДВ у попередньому звітному періоді, що унеможливлює відшкодування заявленої суми.

Також, а.с.91 містить акт о проведенні монтажних робіт обладнання для сухого збагачення allair-jigplant.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи у ході здійснення оперативного супроводження виїзної позапланової документальної перевірки МПП «БІК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2008р., головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м.Луганську було здійснено виїзд оперативних співробітників за місцем розташування зазначеного обладнання: Луганська область, м.Свердловськ, майданчик породного відвалу колишньої шахти №70, на території колишнього Конькового заводу.

Листом від 29.04.2008р. вих.№3872/7/26-0131 заступник начальника ГВПМ СДПІ ВПП у м.Луганську на ім’я начальника ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськаповідомлено, що у ході проведення оперативних дій встановлено, що на зазначеній території знаходиться обладнання, яке не підключено до мереж електропостачання, не зібране в повному обсязі та не працює. Крім того, у листі зазначено, що ідентифікувати вказане обладнання, як таке, що вироблено фірмою «AllmineralAufbereitrungstechnikGmbH& Co.KG» не вбачається можливим, у зв’язку з відсутністю ідентифікуючих позначок (а.с.137).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У справі, як на доказ обґрунтованості заявленої до відшкодування суми ПДВ, суди попередніх інстанцій посилались на належно оформленумитнудекларацію, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Разом з тим, за змістом частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

У цій справі суди дійшли висновку, що сплата платником податку (позивачем у справі) продавцю вартості товару (обладнання) з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

На думку колегії суддів Вищого адміністративного судуУкраїни, докази, на які послалися суди в ухвалених ними рішеннях, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету, а ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськавиходила з того, що операції позивача щодо купівлі та введення в експлуатацію обладнання для сухого збагачення вугілля allair-jigplantне знайшли свого підтвердження.

При цьому, суди не спростували обставини щодо підтвердження операцій, які стали передумовою заявлення позивачем до відшкодування ПДВ.

Суди повинні були з урахуванням сутності заперечень проти позову витребувати у ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськадокази, які підтверджують її доводи відносно того, що наведені в податковій накладній відомості не відповідають дійсності, зокрема, не первірено чи проведено по бухгалтерській документації постановка на баланс вказаного обладнання, чи здійснювались амортизаційні відрахування, який економічний ефект отримано підприємством за допомогою використання основних фондів у межах господарської діяльності позивача тощо. Якщо ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськатаких доказів не надала або останні були недостатніми, суд, керуючись чч.4,5 ст.11 КАС України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, які його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

Суди не вимагали від відповідача надати такі докази, не створили стороні у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства.

У разі підтвердження доводів ДПІ у Артемівському районі у м.Луганськапро фіктивність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) митної декларації (про понесені витрати при придбанні зазначеного вище обладнання), що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів здійснення оплати продавцю вартості товару з ПДВ за контрактом.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з’ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганська – задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року –скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2009р. в частині зупинення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року у справі №2-а-8708/08.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

     Секретар                                                                                                          Прудка О.В.