Ухвала суду № 4517839, 16.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

“16” липня 2009р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                 Конюшка К.В.

суддів:                  Ланченко Л.В.

                        Пилипчук Н.Г.

                        Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у місті Одесі на постанову Господарського суду Одеської області від 12.04.2007 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року

у справі  № 15/65-07-1285А (22а-389/2007)

за позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомерс-Мультімодал»

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з  великим платниками податків у місті Одесі

про                             визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркомерс-Мультімодал» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у місті Одесі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2007 р. № 00000213321/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно визначив завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). На думку позивача, попереднім в даному випадку вважається не лише той період, який безпосередньо передував звітному, а взагалі попередні періоди, що календарно передували звітному.

Постановою Господарського суду Одеської області від 12.04.2007 р. позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 р. № 00000213321/0.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року Постанову Господарського суду Одеської області від 12.04.2007 р. змінено, її резолютивну частину викладено в іншій редакції. Позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 р. № 00000213321/0. В іншій частині постанову Господарського суду Одеської області від 12.04.2007 р. залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з  великим платниками податків у місті Одесі зазначила, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з  великим платниками податків у місті Одесі було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006 р., за наслідками якої складено Акт від 25.01.2007 р. № 39/13-32.1/30588167/1.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі – Закон від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), відповідно до якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Податковим органом встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 158853 грн., в т.ч. за січень 2006 р. на 78901 грн., за лютий 2006 р. на 79952 грн.

При цьому в Акті перевірки зазначено, що бюджетному відшкодуванню за січень 2006 р. підлягає частина ПДВ, яка фактично сплачена постачальникам у попередньому податковому періоді, а саме у грудні 2005 р., та склала 20295 грн.

Бюджетному відшкодуванню за лютий 2006 р. підлягає частина ПДВ, яка фактично сплачена постачальникам у попередньому податковому періоді, а саме у січні 2006 р., та склала 12679 грн.

На підставі Акта перевірки СДПІ по роботі з  великим платниками податків у місті Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 р. № 00000213321/0, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 158853 грн., в т.ч. за січень на 78901 грн. та за лютий на 79952 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 79426,5 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість названого висновку відповідача з таких підстав.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР дають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоду, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах. Це положення повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає повергненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення обґрунтоване невірним висновком податкового органу про те, що із загальної суми від’ємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає лише сума податку, сплачена позивачем тільки у попередньому звітному періоді (одному попередньому місяці).

Відтак, висновок відповідача про порушення позивачем підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР є неправомірним, а суди дійшли вірного висновку про задоволення позову.

Проте, суд першої інстанції помилково задовольнив позов у повному обсязі та визнав нечинним та, одночасно, скасував спірне податкове повідомлення-рішення. На дану обставину звернув увагу суд апеляційної інстанції, змінивши рішення та виклавши його в іншій редакції.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про часткове задоволення позову, виходячи з приписів ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.      

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у місті Одесі відхилити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 12.04.2007 року (в редакції суду апеляційної інстанції) та Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Сергейчук О.А.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар:                                                        Савченко А.В.