Постанова № 4515832, 17.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-8876/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Головіної К.І.

при секретарі                                                  Потапенко О.М.

за участю представника позивача                                         Стрихар Г.В.,

представників відповідачів                               Гладкової Л.М.,

                                                                                           Колосової Ж.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000112330/0-10913/10/23-213 від 28.04.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

          Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000112330/0-10913/10/23-213 від 28.04.2009 року.

          Позовні вимоги мотивує тим, що вказаним повідомленням рішенням підприємству визначені податкові зобов’язання за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 451127,76 грн., які складаються з основного платежу - 311967,72 грн. та штрафних санкцій - 139160,04 грн.

          Позивач вважає безпідставним нарахування йому сум із вказаного збору, оскільки він, як надрокористувач, видобуває кам’яне вугілля, а видобуток супутньо залягаючих корисних копалини – метану та германію не здійснює. Однак, відповідачем при нарахуванні збору застосовано до нього коефіцієнт 0,2 за супутньо залягаючі корисні копалини (метан та германій).

          При цьому позивач зазначив, що вилучення газу метану з розробляємого вуглеводного масиву на шахті не є видобутком корисних копалин, які залягають супутньо з вугіллям, а є засобом дегазації гірських виробіток, а видобуток германію як товарної продукції взагалі не є можливим в силу його хімічних властивостей.

          Зазначені обставини були встановлені судовими рішеннями у справі № 31/362а, яке додається до справи, а тому просить прийняти суд обставини, встановлені зазначеним рішенням за правилами статті 72 КАС України.

          В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

          Представник відповідача позов не визнала, надала суду заперечення, в яких вказала на правомірність визначення збору, який розрахований на підставі акту перевірки, та підтверджений наявністю у позивача ліцензії, згідно якої, крім основного виду корисної копалини – кам’яного вугілля, визначені супутні – германій та метан. Крім того, підприємство включає супутні корисні копалини як такі, що мають промислове значення, до державного балансу запасів корисних копалин, та списує з обліку у встановленому законом порядку. Просила відмовити у задоволенні позову.

           Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Позивач - Державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстроване Макіївською міською радою 29.04.2003 року, діє на підставі статуту та перебуває на податковому обліку в Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області (а.с. 25-42).

Відповідач - Макіївська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області є суб’єктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 8 - 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом встановлено, що з 16.02.2009 року по 30.03.2009 року працівниками Макіївської ОДПІ було здійснено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, висновки якої викладені в акті від 13.04.2009 року № 3016/23-2/32442295 (а.с. 7-24).

          На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000112330/0-10913/10/23-213 від 28.04.2009 року відповідно до пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким підприємству були визначені податкові зобов’язання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету загальною сумою 451127,76 грн., у тому числі: 311967,72 грн. - основного платежу та 139160,04 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с. 6).

          Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою КМУ № 115 від 29.01.1999 року та п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державної податкової адміністрації України № 474/3767 від 23.06.1999 року.

          Підставою застосування штрафних санкцій відповідачем визначені норми пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

           Згідно акту перевірки порушення з боку позивача, а саме - незастосування ним коефіцієнту 0.2 при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, призвели до заниження його суми, що й обумовило нарахування податкового зобов’язання.

          Суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» входить до складу загальнодержавних податків і зборів.

          Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 28 Кодексу України про надра плата за користування надрами справляється у вигляді, зокрема, відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

          Ч. 2 ст. 33 вказаного Кодексу передбачає, що порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

          Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29.01.1999 року затверджений Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння (надалі – Порядок).

          Позивач є користувачем надр та відповідно до ст. 16 зазначеного Кодексу має ліцензію АА № 378254 від 10.10.2008 року на користування надрами, згідно якої видом його господарської діяльності є видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин.

          З п. 6 вищевказаного Порядку слідує, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини – із застосуванням до нього коефіцієнта 0.2.

          П.13 Порядку передбачає, що збір обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції.

          Пунктом 3.1 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державної податкової адміністрації України № 474/3767 від 23.06.1999 року (далі – Інструкція) передбачено, що об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин.

          Таким чином, з вказаної норми слідує, що об’єктом обчислення збору для кам’яного вугілля, метану та германію є обсяг погашених в надрах запасів корисних копалин.

          Абзацом 2 зазначеного пункту передбачено, що обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

          Аналіз цієї норми передбачає, що обсяг погашених запасів пов’язаний з обсягом видобутих корисних копалин.

          Згідно п. 3.2 Інструкції обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

          Відповідно до п. 12 Порядку, п. 3.3 Інструкції збір не справляється за видобуток корисних копалин, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв’язку з видобутком інших корисних копалин та які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії.

          Постановою КМУ № 432 від 05.05.1997 року затверджена Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої основні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, надра його промислового використання і назву. Супутні корисні копалини і компоненти – це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

          Аналізуючи зазначені у постанові нормативно-правові акти, дані податкової та статистичної звітності суд вважає, що позивачем здійснюється видобуток кам’яного вугілля, як основної корисної копалини, та погашення балансових і позабалансових запасів корисних копалин - кам’яного вугілля, а також метану і германію, як супутніх корисних копалин. Таким чином, у спірних відносинах при видобутку однієї корисної копалини має місце погашення трьох корисних копалин.

          Дані податкової та статистичної звітності мають розбіжності саме із-за різного правового навантаження, виходячи з того, що баланс запасів корисних копалин здійснюється в межах законодавства про надра, завданням якого відповідно до статтей 2, 3 Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Об’єктом же справляння збору є обсяг видобутих корисних копалин. Наведене спростовує доводи відповідача щодо правильності визначення об’єкту обчислення збору, виходячи з даних статистичної форми.

          Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України у спірних відносинах мають місце підстави для звільнення від доказування, а саме є наявними обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрала законної сили, які не доказуються при розгляді даної справи, оскільки в ній беруть участь ті самі особи щодо яких встановлені певні обставини (справа № 25/362а).

          Зазначеним судовим рішенням встановлено, що вилучення газу метану з розробляємого вуглеводного масиву на шахті не є видобутком корисних копалин, які залягають супутньо з вугіллям, а є засобом дегазації гірських виробіток та направлено виключно на підвищення безпеки робіт.

          Щодо германію у судовому рішенні зазначено, що не передбачено окреме його видобування, оскільки технології вилучення германію при збагаченні вугілля в Україні на даний час не існує. Вилучення германію разом з вугіллям є технологічно вимушеним процесом, а тому він не є супутнім видобутком корисних копалин

          Враховуючи викладене, суд зазначає, що вважати спірне податкове повідомлення-рішення дійсним немає підстав, оскільки воно прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, внаслідок чого суд визнає спірне податкове повідомлення-рішення недійсним.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000112330/0-10913/10/23-213 від 28.04.2009 року задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000112330/0-10913/10/23-213 від 28.04.2009 року, яким державному підприємству «Макіїввугілля» визначені податкові зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в розмірі 451127,76 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, р/р 26000301528430 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Макіївки, МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17 серпня 2009 року.

          Повний текст постанови складений 21 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Головіна К.І.