Ухвала суду № 45142045, 20.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 229/3564/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Панова Т.Л.

Провадження № 22-ц/778/3084/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа ОСОБА_4» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ПАТ «Альфа ОСОБА_4» звернулося суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 06.08.2012 року між ПАТ "ОСОБА_4 ФІНАНСУВАННЯ" та ПАТ "Альфа Банк" було укладено договір купівлі-продажу кредитних портфелів. Згідно цього договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 30/2/2008 від 02.06.2008 року, що був укладений між ПАТ "ОСОБА_4 ФІНАНСУВАННЯ" та ОСОБА_3, на користь ПАТ "Альфа-Банк". Таким чином, усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ПАТ "Альфа-Банк".

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 15660 доларів США, а відповідач зобовязалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 15660 доларів США.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 02.11.2014 року має прострочену заборгованість за кредитом 6 822,57долларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 88 356,95 грн., за відсотками - 237,23 доларів США, що за курсом НБУ на 02.11.2014р. складає 3 072,29 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 91429,24 грн., а саме: за кредитом 88 356,95 грн., за відсотками - 3 072,29 грн., та судовий збір в сумі 914,29 грн.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором № 30/2/2008 від 02.06.2008 року станом на 02.11.2014р. в розмірі 91429,24 грн., в тому числі, заборгованість по кредиту - 88 356,95 грн., по відсотках - 3072,29 грн., та судовий збір в сумі 914,29 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, розстрочити виконання рішення на строк, який суд вважає за можливе, максимум на 5 років, та звільнити її від сплати судового збору.

Сторони, їх представники до апеляційного суду не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ОСОБА_3 у надісланій апеляційному суду письмовій заяві просить розглядати справу за її відсутності. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка сторін, їх представників не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Справа розглянута у відсутність осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, за змістом ст.ст. 1054, 1050 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч. 1 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 червня 2008 року між АК "ІКАР-БАНК" та ОСОБА_5 (після укладення шлюбу ОСОБА_3) був укладений кредитний договір № 30/2/2008, за умовами якого ОСОБА_4 надав позичальнику кредит в сумі 15660 доларів США на придбання квартири, що знаходиться за адресою: м. Дружківка, вул. Енгельса, 91/88, за сплатою 12,5 % річних, кредит надається на термін до 02.06.2023р. Позичальник зобовязаний повертати кредит частинами. Починаючи з 01.07.2008 року щомісяця, не пізніше 02 числа позичальник зобовязаний повертати частину кредиту в сумі не менше ніж 87 доларів США (а.с. 5).

26 листопада 2010 року між ПАТ "ОСОБА_4 ФІНАНСУВАННЯ", який є правонаступником АК "Ікар-Банк", та ОСОБА_3 (на момент укладання кредитного договору № 30/2/2008 від 02.06.2008 року - ОСОБА_5, свідоцтво про укладення шлюбу І-НО № 165372) укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 30/2/2008 від 02.06.2008р., згідно умов якого сторони підтверджують загальну суму заборгованості за кредитом, не включаючи відсотки, на день підписання цього договору - 9 359,71 доларів США. Сторони дійшли згоди змінити умови погашення кредиту та сплати відсотків, передбачені кредитним договором № 30/2/2008 від 02.06.2008р., та встановити його відповідно до Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до цього договору). У звязку з цим п. 5 кредитного договору доповнено абзацом наступного змісту:

«в строк, який починаєтья з 02 грудня 2010 року та закінчується 02 травня 2011 року, позичальник сплачує лише платежі за відсотками без обовязку щомісячного погашення заборгованості за кредитом. Починаючи з 02 червня 2011 року, позичальник щомісячно не пізніше 02 числа, сплачує основну заборгованість за кредитом у розмірі не менш ніж 64,55 доларів США, а також відсотки по кредиту та всі інші платежі, передбачені кредитним договором відповідно до нового Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до цього договору)» (а.с. 6, 7-8).

Відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала, у звязку з чим, станом 02.11.2014 року має заборгованість за кредитним договором перед Банком: по кредиту 6 822,57доларів США, що за курсом НБУ станом 02.11.2014 року складає 88 356,95 грн., за відсотками- 237,23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.11.2014 року складає 3 072,29 грн., а всього - 91429,24 грн. (а.с. 22).

ОСОБА_3 позов визнала, також визнала правильність розрахунку заборгованості станом на 02.11.2014 року, про що зазначила і у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 67).

У грудні 2014р. Банк направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена без задоволення (а.с. 23, 24, 25). Вказана обставина також визнана ОСОБА_3

За встановлених обставин висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає матеріалам справи та вимогам норм матеріального права, зокрема, встановленим ст. 526 ЦК України загальним умовам виконання зобов'язання та передбаченому ст. 629 ЦК України принципу обов'язковості договору.

Крім того, відповідач на підставі ст. 217 ЦПК України просила суд першої інстанції надати їй розстрочку у виконанні рішення суду строком на 5 років та звільнити її від сплати судового збору (а.с. 67).

У якості обставин, що утруднюють виконання рішення, та підстав звільнення від сплати судового зборі, ОСОБА_3 зазначала важкий матеріальний стан, наявність двох дітей, хворобу, необхідність реабілітації після операції.

За положеннями ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Тлумачення положень вказаної статті дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Згідно ст. 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати лише з однієї підстави.

Такою підставою законодавець визначив майновий стан сторони, на підтвердження якого за загальними правилами судочинства сторона має надати відповідні докази. В свою чергу, ч. 4 ст. 60 ЦПК України не дозволяє ґрунтувати висновки судового рішення на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 24.04.2009р., прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка Свиридов, дружини ОСОБА_6 (а.с. 11).

Відповідач має двох дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_7, 14.06.1999р. народження, та малолітнього сина ОСОБА_8, 26.09.2011р. народження (а.с. 74, 75).

З копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 23 гінекологічного відділення КМУ «Міська лікарня № 1» м. Краматорська вбачається, що відповідач з 05 по 08 січня 2015р. перебувала на стаціонарному лікуванні, лікування: 06.01.2015р. лапароскопія, ефективність лікування виписана з поліпшенням, лист непрацездатності б/л не потрібен, лікувальні і трудові рекомендації спостереження в ЖК (а.с. 77).

Відповідно довідки 1625/с/05-10-05, ОСОБА_3 станом на 27.02.2015р. працює в Державній податковій інспекції в м. Дружківці ГУ Міндоходів Донецької області на посаді заступника начальника відділу податкового аудиту. Складові щомісячної нарахованої заробітної плати: основний оклад 1 331 грн., надбавка за вислугу держслужбовців 199,65 грн., надбавка за спецзвання 125 грн., індексація заробітної плати 302,06 грн., надбавка за високі досягнення 827,83 грн. Щомісячна премія нараховується відповідно до положення про преміювання та залежить від особистого вкладу працівника в загальні результати за підсумками роботи у звітному місяці (а.с. 73).

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку про відсутність обставин, які обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що не існують підстави, за яких у відповідності до ст. 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору. Відповідачем не підтверджено, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір. Інших підстав для звільнення сторони від сплати судового збору діюче законодавство не передбачає.

Посилання в апеляційній скарзі на девальвацію гривні та на «заморожування» заробітної плати працівникам бюджетної сфери, до яких відноситься податкова інспекція, не спростовують правильність висновків суду в оскарженій частині рішення.

Так, саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для надання розстрочки у виконанні рішення суду та для звільнення від сплати судового збору, оскільки позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Також, законодавець не передбачив вищевказані обставини як підстави для звільнення сторони від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У звязку з цим наведені в апеляційній скарзі обставини, повязані з отриманням чоловіком відповідача травми та з його госпіталізацією 24.03.2015р., не були предметом дослідження судом першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що суперечать вимогам ст.ст. 11, 303 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки є повторенням обставин, якими ОСОБА_3 обґрунтовувала надання їй розстрочки у виконанні рішення суду та необхідність звільнення її від сплати судового збору, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване або змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: