Ухвала суду № 45126900, 09.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3329/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С. Провадження № 22-ц/780/1935/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 09.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права землекористування, визнання недійсним рішення, визнання права власності,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку, зазначала, що 17 серпня 2008 року помер її чоловік ОСОБА_5, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 30 грудня 1999 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі на житловий будинок № 31 по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 1991 року. За життя ОСОБА_5 своїм майном не розпорядився, тому спадщина має поділятися за законом в порядку черговості їй як дружині і відповідачу ОСОБА_5 як сину, вони належним чином прийняли спадщину шляхом подання заяв до нотаріальної контори, відтак житловий будинок № 31 має належати їй та відповідачу по 1/2 частині в порядку спадкування. Протягом 2000 по 2005 роки, тобто в період зареєстрованого шлюбу, на місці старого будинку № 31 нею спільно з чоловіком ОСОБА_5 побудовано новий житловий будинок, який ще не прийнято в експлуатацію; їй має належати ? частина вказаного будинку за правом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 16 червня 2011 року вся земельна ділянка пл. 0.2391 га. для обслуговування будинку № 31 передана у власність відповідачу ОСОБА_5, який отримав на своє імя державний акт на право власності на земельну ділянку. Вважає, що вказане рішення порушує її майнові права та інтереси як співвласника спадкового будинку, оскільки за законом їй повинно належати ? частин будинку, а отже вона має право і на ? частин земельної ділянки для їх обслуговування. Остаточно уточнивши позовні вимоги, просила визнати недійсним рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 16 червня 2011 року про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки пл. 0,2391 га. по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка та державний акт на право власності на цю земельну ділянку; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки пл. 0,18 га. по вул. Леніна, 31 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 та визнати за нею право на державну реєстрацію цієї земельної ділянки і державної реєстрації права власності на неї на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою видачею правовстановлюючих документів; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких побудовано незавершений житловий будинок по вул. Леніна, 31, відсоток (ступінь) будівельної готовності якого становить 73,44 %, визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких побудовано незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Леніна, 31, відсоток будівельної готовності якого становить 73,44 % у праві спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких побудовано незавершену будівництвом господарську будівлю та надвірні споруди; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких побудовано незавершену будівництвом господарську будівлю та надвірні споруди у праві спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування та поділу спільного майна подружжя після смерті ОСОБА_5 права і обовязки забудовника ? частин незавершеного будівництвом домоволодіння по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка з правом оформлення документації та будівництво, добудову та введення його в експлуатацію.

В листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася із позовом про визнання права землекористувача ? частини земельної ділянки, визнання забудовником ? незавершеного будівництва, посилаючись на те, що 24 червня 1967 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, від даного шлюбу мають сина ОСОБА_5 (відповідача у справі). 15 липня 1991 року в період шлюбу ними придбано будинок № 31, розташований на земельній ділянці пл. 0,15 га. в с. Петропавлівська Борщагівка, реєстрація придбаного будинку за її згодою здійснена на імя чоловіка ОСОБА_5, користувачем земельної ділянки також був зареєстрований ОСОБА_5 Придбаний будинок був старим, а у 1992 році в результаті несподіваної пожежі взагалі знищеним. В період шлюбу для придбання земельної ділянки, а в подальшому для закупівлі будівельних матеріалів та для оплати послуг для здійснення будівництва вона разом з ОСОБА_5 позичала кошти, які вони витратили на будівельні матеріали та забудову будинку, більшість робіт виконана до 1995 року, в якому вони із ОСОБА_5 розірвали шлюб. Поділу спільно набутого майна між ними здійснено не було, оскільки ОСОБА_5 пообіцяв скласти заповіт на імя сина, чого не виконав і друга дружина померлого стала також спадкоємцем першої черги за законом. В результаті відсутності заповіту їй стало відомо про порушення домовленостей між померлим та нею, оскільки її частка від спільної сумісної власності не може бути передана їхньому сину. Також при ознайомленні з матеріалами справи їй стало відомо про існування рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 липня 1992 року, яким ОСОБА_5 виділялась земельна ділянка в розмірі 0,15 га., та рішення цієї ж ради від 28 березня 1996 року про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки в розмірі 0,18 га. Проте у шнуровій книзі відсутні будь-які записи щодо закріплення за ОСОБА_5 вказаних земельних ділянок. Доповнивши позовні вимоги, просила визнати права землекористування за ОСОБА_3 на ? частину земельної ділянки у с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 31, визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку № 31, поновити строк на предявлення даного позову, поновити строк на оскарження двох рішень Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 липня 1992 року та від 28 березня 1996 року та визнати їх недійсними.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року позов ОСОБА_2 частково задоволено, визнано недійсним рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 16 червня 2011 року про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки пл. 0,2391 га. по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка та державний акт серія ЯК № 210224, виданий на імя ОСОБА_5 про право власності на земельну ділянку пл. 0,2391 га. по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити в повному обсязі, а в решті залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що після розлучення ОСОБА_5 із ОСОБА_3 на спірній земельній ділянці нового будівництва проведено не було, що підтверджується результатами інвентаризації та показаннями свідків, а рішенням ради від 23 липня 1992 року надано ОСОБА_5 земельну ділянку саме для перебудови будинку; суд посилається на самочинність проведеного будівництва, ігноруючи той факт, що на момент початку будівництва у 1999 році ОСОБА_5 були отримані усі необхідні дозвільні документи; відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання за нею права власності на земельну ділянку пл. 0,18 га., суд ніяким чином не обґрунтував свою відмову.

Відповідач ОСОБА_3, не погоджуючись із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати частково рішення в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за її позовом. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що суд дійшов висновку про пропущення нею строку позовної давності в звязку з тим, що поділу спільного майна подружжя після розлучення в суді не розглядалася і що вона могла знати про рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 липня 1992 року та від 28 березня 1996 року, а відповідно могла їх оскаржити раніше. Однак судом не надана оцінка тим обставинам, що з 1991 року по день смерті ОСОБА_5 спірна земельна ділянка не передавалась в користування чи власність іншим особам, не була предметом спору між нею та померлим ОСОБА_5, оскільки на той час вона не вважала за необхідне звертатись з позовом про виділення їй частки від земельної ділянки, набутої на праві користування у шлюбі з ОСОБА_5 Суд безпідставно не встановив, що необхідність захищати свої права в неї виникли наприкінці 2014 року, коли вона дізналась про спір відносно земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5

В судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. Зазначена спільна заява із мировою угодою приєднані до справи.

Крім того, позивачем ОСОБА_3 подано заяву про відмову від позову в частині визнання недійсними рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 липня 1992 року та рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 28 березня 1996 року.

Сторонам розяснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст. ст. 175, 205, 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі.

Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін та вирішує спір, суд скасовує рішення суду першої інстанції, визнає укладену сторонами мирову угоду та ухвалою закриває провадження у справі.

Керуючись ч. 4 ст. 175, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 310 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року скасувати.

Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, за умовами якої:

1. ОСОБА_2 визнає право за ОСОБА_3 на ? частину земельної ділянки за адресою вул. Леніна, 31 в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, яка з 1991 року була закріплена за землекористувачем ОСОБА_4 (померлим) в відповідності з записом в шнуровій книзі селищної ради с.Петропавлівська Борщагівка в розмірі 0,15 га.

2. ОСОБА_2 визнає за ОСОБА_3 право власності на ? частину будівельних матеріалів, з яких побудовано будинок, що розміщений на земельній ділянці та знаходиться в стані незавершеного будівництва за адресою вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

3. ОСОБА_2 визнає своє право на ? земельну ділянку за адресою вул. Леніна, 31 в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинського району Київської області, лише в частині спадкування, що складає 0,0375га.

4. ОСОБА_2 визнає своє право в частині спадкування лише на ? будівельних матеріалів з яких побудовано будинок по вул. Леніна, З1 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, що знаходиться в стані незавершеного будівництва.

5. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відступають свої права на користь ОСОБА_4 та визнають за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,2391 га. по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровим №322240001005013, призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, право на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК№210244, виданим ОСОБА_4 01.09.2011 року.

6. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відступають свої права на користь ОСОБА_4 та визнають за ОСОБА_4 право власності на будівельні матеріали та обладнання, з яких побудовано незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво- Святошинського району Київської області, загальною площею 246,33кв.м., житловою - 95,22 кв.м., відсоток (ступінь) будівельної готовності якого становить - 73,44%.

7. ОСОБА_4 сплачує ОСОБА_2 грошову компенсацію за ? земельної ділянки, яку вона має спадкувати за законом, за адресою вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, та за ? частину будівельних матеріалів з яких побудовано будинок за адресою вул. Леніна, 31 в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, що знаходиться в стані незавершеного будівництва в розмірі 1055122 гривень (один мільйон пятдесят пять тисяч 122 гривні), що складає на день розрахунку 50000 (пятдесят тисяч) американських доларів по офіційному курсу НБУ України.

8. ОСОБА_2 отримала зазначену суму в повному обсязі в день підписання цієї ОСОБА_6 угоди, що підтверджується окремою розпискою на імя ОСОБА_4.

9. Сторони у справі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявляють, що з моменту підписання цієї ОСОБА_6 угоди не матимуть спору та жодних претензій одна до одної з приводу житлового будинку, господарських будівель, споруд чи земельної ділянки по вул. Леніна, 31 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області та з приводу отриманої ОСОБА_2 у відповідності до пункту 7 (сім) цієї ОСОБА_6 угоди грошової компенсації.

10. Сторони у справі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявляють, що ні в процесі укладення цієї ОСОБА_6 угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

11. ОСОБА_6 угода складена в пяти примірниках по одному для кожної із сторін і для Апеляційного суду Київської області і набуває законної сили після її визнання та затвердження ухвалою Апеляційного суду Київської області. Дана мирова угода є офіційним документом, а також доказом у всіх судових органах та інстанціях, яка підтверджує врегулювання спору між сторонами в добровільному порядку. Вона стосується лише прав та обовязків сторін і предмета спору.

12. Сторони у справі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявляють, що наслідки закриття провадження у справі відповідно до ч.3 ст. 206 ЦПК України їм відомі та зрозумілі і просять Апеляційний суд Київської області скасувати рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року у даній цивільній справі та постановити ухвалу про визнання і затвердження цієї ОСОБА_6 угоди та про закриття у звязку з цим провадження у справі.

Прийняти відмову ОСОБА_3 від позовних вимог в частині визнання недійсними рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23 липня 1992 року та рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 28 березня 1996 року.

Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно, позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права землекористування, визнання недійсним рішення, визнання права власності.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_7