Ухвала суду № 45115362, 02.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 876/7716/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаряКорнієнко О. А.

представника позивачаСтасишина Т. В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року по справі № 813/2987/14 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просить визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення рішення № 0002622210/7849, № 0002632210/7850, № 0000722230/7851, № 0001061720 від 20 листопада 2013 року, № 0000172201/1349 від 30 січня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача є протиправними, а саме:

- в частині заниження інших доходів на суму ТМЦ отриманих в процесі ліквідації основних засобів в сумі 1533542 грн позивач зазначає, що в ПК України немає прямої норми, яка вказує на обов'язок платника податків включати до доходів вартість отриманих ТМЦ в процесі ліквідації основних засобів. Самостійне визначення перевіряючими вартості отриманих ТМЦ в процесі ліквідації основних засобів в кількості 49469,10 тон, в сумі 1533542 грн з розрахунку 31 грн за 1 тонну є безпідставним, оскільки експертного висновку про вартість 49469,10 тон б/у щебеню не має. Перевіряючими взято за основу експертну оцінку іншого б/у щебеню, яка була здійснена на замовлення позивача. Але така позиція є неправомірною, оскільки позивачем окремо було замовлено експертну оцінку того щебеню, який знаходився в задовільному стані та була ймовірність отримати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з продажем такого щебеню. Під час перевірки перевіряючим пропонувалось провести інвентаризацію, щоб пересвідчитись, що 49469,10 тон не є щебенем, а сміттям, яке не продане, перебуває на обліку та зберігається на території аеропорту. Проте така пропозиція була відхилена, а за основу акту взято експертний висновок зовсім іншого щебеню, що є незаконним. За таких обставин, висновок про заниження інших доходів на суму ТМЦ отриманих в процесі ліквідації основних засобів в сумі 1533542 грн є безпідставним та незаконним.

- в частині не включення до доходів вартості послуг безоплатно отриманих платником податку на загальну суму 15769415 грн позивач зазначає, що відповідно до договору позички №316-12 від 8 червня 2012 року ним отримано в тимчасове користування від Державного підприємства Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові спеціалізовану техніку для забезпечення проведення ЄВРО 2012 у м. Львові. Уся спеціалізована техніка, яка отримана позивачем по договору позички в тимчасове користування була закуплена за державні кошти власне для потреб Міжнародного аеропорту Львів в рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Капітальні трансферти не підлягають обкладенню податком на прибуток, бо одержання з бюджету капітальних трансфертів прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. Сума таких коштів не включається до складу валових доходів платника податку на прибуток, адже ці кошти не відповідають порядку визначення доходу, встановленим статтею 135 ПК України. Без передачі спеціалізованої техніки в користування позивача неможливо привести аеропорт у відповідність з вимогами УЄФА, що ставило під загрозу зриву проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Спільним наказом Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 12 червня 2013 року за №71/392 Про передачу об'єктів уся спеціалізована техніка, яка була придбана за державні кошти для Міжнародного аеропорту Львів та була передана в користування по договору позички, передається на баланс позивача. Вказана обставина залишились поза увагою перевіряючих, та зроблено висновок про безоплатне отримання позивачем послуг від ДП Дирекція з будівництва об'єктів ЄВРО-2012 у м. Львові. Вартість послуг визначено на рівні амортизації основних засобів за прямолінійним методом.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року №0002632210/7850 в частині 2294155 грн основного платежу з податку на прибуток та 573538,75 грн штрафних (фінансових) санкцій. Скасування здійснено, оскільки встановлено, що ДП Дирекція з будівництва об'єктів до Євро-2012 у м. Львові здійснює нарахування амортизації основних засобів переданих для користування ДП МА Львів ім. Данила Галицького відповідно до договору позички за прямолінійним методом зі строком користування 20 років (240 місяців). Отже, висновки перевірки щодо визначення вартості послуг, безоплатно отриманих платником податку, на рівні амортизації основних засобів за прямолінійним методом напряму свідчить про суб'єктивний підхід, який жодним чином не ґрунтується на чинному законодавстві України і являється особистим припущенням конкретного інспектора. Застосування перевіряючими для визначення вартості послуг на рівні амортизації основних засобів за прямолінійним методом є безпідставним та незаконним. За таких обставин, висновок про не включення до доходів вартості послуг безоплатно отриманих платником податку на загальну суму 15769415 грн є безпідставним та незаконним.

- в частині завищення витрат в сумі 119728 грн в результаті порушень описаних в акті попередньої перевірки від 20 квітня 2012 року на основі якого прийняті податкові повідомлення-рішення в тому числі від 4 травня 2012 року №0001702302/5064, яким визначено сплату 798912 грн в результаті завищення відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

На даний час справа про оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення перебуває на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді, а отже зазначене грошове зобов'язання позивача вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, висновок про завищення витрат в сумі 119728 грн по даній справі в результаті порушень описаних в акті попередньої перевірки від 20 квітня 2012 року є безпідставним та незаконним.

- в частині безпідставного зменшення нарахування податку на прибуток за півріччя 2013 року в сумі 123732 грн. позивач зазначає, що сума 123732 грн є авансовим внеском за 2012 рік, задекларованим у відповідній декларації за 2012 рік. Ця сума не була перекрита податковими зобов'язаннями згідно декларації за І квартал 2013 року (декларація була збиткова). Крім цього, сума 123732 грн податку на прибуток позивача входить до суми 245436 грн, яка була розстрочена ДПІ у Залізничному районі м. Львова відповідно до укладеного договору за №9/19-011 від 19 лютого 2013 року про розстрочення грошових зобов'язань на суму 245436 грн. На даний час позивачем усі зазначені грошові зобов'язання погашено, відповідно висновок відповідача про безпідставне зменшення нарахування податку на прибуток за півріччя 2013 року в сумі 123732 грн є протиправним.

- в частині заниження податку на додану вартість на суму 496574 грн позивач зазначає про те, що вказана сума складається із сум:

1) 281073 грн в результаті порушень описаних в акті попередньої перевірки від 20 квітня 2012 року, за наслідками якої прийняте податкове повідомленням-рішенням від 4 травня 2012 року №0001682302/5059, яке оскаржено до суду та на даний час перебуває на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді, відповідно грошове зобов'язання визначене відповідачем вважається неузгодженим,

2) 215501 грн із висновком відповідача про ненарахування податкових зобов'язань по операціях переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в цій же сумі, що є протиправним, оскільки ПК України розрізняються такі поняття як виведення з експлуатації об'єкта основних засобів та переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, які за своєю правовою природою не є тотожними. Відповідно до наказу позивача №27 від 16 січня 2012 року Про виведення з експлуатації основних засобів, з експлуатації виведено готель Тустань. ПК України не передбачено підстав для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у випадку виведення з експлуатації основних засобів.

- в частині заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 712,80 грн (надання додаткових матеріальних благ працівникам підприємства у вигляді оплати вартості послуг мобільного зв'язку міжнародного роумінгу на загальну суму 4752,06 грн), позивач зазначає, що такий є протиправним, оскільки згідно угоди укладеної позивачем з оператором про надання послуг мобільного зв'язку за надані послуги мобільного зв'язку оператор направляє рахунки-фактури, в яких вказано номер особового рахунку, ідентичний номер корпоративної угоди, період, за який здійснено нарахування, вартість вхідних, вихідних дзвінків у межах України та за кордоном, спеціальні послуги, послуги міжнародного роумінгу, інші послуги. Виставлені рахунки оплачувались в безготівковій формі. Оплата послуг мобільного зв'язку за період, що перевірявся відповідачем підтверджується виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями. Послуги роумінгу, оплачені за рахунок позивача, фактично використовувалися для забезпечення господарських функцій підприємства, а не потреб працівника.

- в частині не оприбуткування готівки в сумі 712,80 грн позивач зазначає, що 15 лютого 2012 року отримано готівкові кошти в сумі 712,80 грн, та не оприбутковано в книгу обліку розрахункових операцій №1303005099/2. Не проведення у книзі обліку розрахункових операцій з технічних причин у день одержання готівки в сумі 712,80 грн, проведеної через РРО на підставі фіскальних звітних чеків, не може вважатися, що така готівка є не оприбуткованою в касі підприємства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному району Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002622210/7849 від 20 листопада 2013 року в частині грошового зобовязання в сумі 421609,50 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному району Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000172201/1349 від 30 січня 2014 року в частині грошового зобовязання в сумі 207093,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та в межах передбачених законодавством.

Постанову також оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неправомірно покладено тягар доказування на позивача, що є прямим порушенням норм КАС України. Також судом не повністю досліджено докази, які позивач подав на обґрунтування своїх вимог.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив його апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу відповідача задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не належить до задоволення з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи 30 жовтня 2013 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2012 року до 30 червня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 30 червня 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1037/22-10/33073442.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- підпункту 14.1.203 статті 14, пункту 135.1, підпунктів 135.5.4, 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 3428460 грн;

- пункту 57.1 статті 57, пункту 153.3 статті 153 ПК України в результаті чого безпідставно зменшено нарахування податку на прибуток за півріччя 2013 року в сумі 123732 грн;

- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, статті 203 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 496574 грн;

- абзацу е підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, абзацу а, пункту 171.2 статті 171, абзацу а, пункту 176.2 статті 176, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 712,80 грн, за лютий 2012 року, червень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, березень 2013 року, травень 2013 року;

- пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року за N637 - встановлено не оприбуткування готівкових коштів в сумі 712,80 грн.

20 листопада 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002622210/7849, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123, пунктів 6, 7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, на підставі акта перевірки № 1037/22-10/33073442 від 30 жовтня 2013 року, позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість, усього 744861 грн, в тому числі за основним платежем 496574 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 248287 грн.

Також прийнято податкове повідомлення рішення від 20 листопада 2013 року № 0002632210/7850, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток, усього 4440240 грн, в тому числі за основним платежем 3552192 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 888048 грн.

Відповідачем 20 листопада 2013 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0000722230/7851, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 3564 грн.

20 листопада 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0001061720, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, усього 1401 грн, в тому числі за основним платежем 712,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 688,20 грн.

27 січня 2014 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження (скарга від 28 листопада 2013 року №372) за період з 1 січня 2012 року до 30 червня 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 101/22-10/33073442.

30 січня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000172201/1349, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток, усього 1572546,25 грн, в тому числі за основним платежем 1258037 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 314509,25 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копії:

- звіту про оцінку вартості майна ТОВ Периметр;

- наказу національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів від 12 червня 2013 року за № 71/392;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (уточнююча);

- наказу позивача про виведення з експлуатації від 16 січня 2012 року за № 27;

- додатку № 1, перелік основних засобів, які підлягають виведенню з експлуатації;

- додатку № 2, акту інвентаризації основних засобів, які підлягають виведенню з експлуатації;

- інвентаризаційного опису № 02-1 товарно-матеріальних цінностей;

- інвентаризаційного опису № 02-2 товарно-матеріальних цінностей;

- службового звернення від 07 лютого 2012 року;

- додатку № 1А, перелік основних засобів, які підлягають виведенню з експлуатації;

- додатку № 2А, акту інвентаризації основних засобів, які підлягають виведенню з експлуатації;

- прихідних ордерів № 347 від 11 червня 2012 року, № 721 від 18 квітня 2012 року, № 719 від 18 квітня 2012 року, № 714 від 23 квітня 2012 року, № 715 від 23 квітня 2012 року, № 717 від 23 квітня 2012 року;

- актів приймання-передачі матеріалів від розбирання існуючої ШЗПС: № 8 від 11 червня 2012 року, № 2 від 18 квітня 2012 року, № 4 від 18 квітня 2012 року, № 4 від 30 листопада 2011 року, № 8 від 1 грудня 2011 року, № 11 від 29 грудня 2011 року;

- договору № 9 про розстрочення грошових зобовязань від 19 лютого 2013 року № 9/19-011;

- платіжних доручень, з призначенням розтермінування податку на прибуток: № 518 від 21 березня 2013 року на суму 40856 грн, № 807 від 24 квітня 2013 року на суму 40856 грн, № 1167 від 23 травня 2013 року на суму 40856 грн, № 1350 від 10 червня 2013 року на суму 40856 грн, № 00021658 від 5 липня 2013 року на суму 40856 грн, № 1826 від 23 липня 2013 року на суму 40856 грн.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим же Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 цього ж Кодексу, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї ж статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї ж статті та у статті 136 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з підпунктом 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Відповідно до абзацу е підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього ж Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього ж Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 цього ж Кодексу, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до абзацу а пункту 176.2 статті 176 цього ж Кодексу, особи, які відповідно до цього ж Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ж Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в тому числі в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Згідно з статтею 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї ж статті для подання податкової декларації.

Пунктом 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Приймаючи рішення щодо податкового повідомлення рішення № 0000722230/7851 від 20 листопада 2013 року суд першої інстанції виходив з того, що 15 лютого 2012 року позивачем отримано готівкові кошти в сумі 712,80 грн на підставі фіскального звітного чека РРО №0649 (фіскальний номер РРО №1303005099), та не оприбутковано в книгу обліку розрахункових операцій № 1303005099/2, що відповідно до пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, тягне за собою фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (712,80 х 5 = 3564).

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002632210/7850 від 20 листопада 2013 року, то суд першої інстанції виходив з того, що таке ППР було відкликане в порядку статті 60 ПК України, шляхом прийняття ППР № 0000172201/1349 від 30 січня 2014 року, яке містить меншу суму грошового зобовязання.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що не відкликане створює для позивача жодних правових наслідків щодо визначеної ним суми грошового зобовязання.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000722230/7851 від 20 листопада 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів, що послуги роумінгу, оплачені за рахунок позивача, фактично використовувалися для забезпечення господарських функцій підприємства, а не потреб працівника, а відтак відсутні підстави для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення рішення 0002622210/7849 від 20 листопада 2013 року суд першої інстанції дійшов до висновку, що таке рішення в частині донарахування податкових зобовязань на суму 281073,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 140536,50 грн підлягає скасуванню, оскільки питання щодо зменшення відємного значення податку на додану вартість за період з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2012 року на суму 281073 грн на час прийняття судового рішення є не узгодженим та перебуває на стадії судового розгляду.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування цього ППР в іншій частині, оскільки відповідно до Інвентарної картки обліку основних засобів по обєкту Готель Тустань на 150 місць №1 за період з 2001 року до 2010 рік приміщення готелю Тустань неодноразово ремонтували, а на суму вартості ремонтних робіт збільшувалась вартість обєкту. Вказані дані позивачем не заперечувались. Позивачем не надано доказів, які б підтверджують, що суми ПДВ сплачені при придбанні (будівництві, добудові, модернізації, інше) не були включені до складу податкового кредиту.

Щодо протиправності податкового повідомлення рішення 0000172201/1349 від 30 січня 2014 року суд першої інстанції дійшов до висновку, що таке рішення в частині донарахування податкових зобовязань на суму 41943 грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 10485,50 грн підлягає скасуванню, оскільки вказане питання на даний час є не узгодженим та перебуває на стадії судового розгляду.

Щодо суми податку на прибуток в розмірі 123732,00 грн, яка включена у вказане ППР, то така сума податку на прибуток позивача входить до суми 245436 грн, яка була розстрочена ДПІ у Залізничному районі м. Львова відповідно до укладеного договору за №9/19-011 від 19 лютого 2013 року про розстрочення грошових зобов'язань на суму 245436 грн, а відтак донарахування податкових зобовязань на суму 123732 грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 30933 грн є протиправним і в цій частині спірне рішення також підлягає скасуванню

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року по справі № 813/2987/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 5 червня 2015 року