Ухвала суду № 45115338, 09.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 876/9983/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 26 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 14.07.2014 року №44024811 про відкриття виконавчого провадження.

Сихівський районний суд м. Львова постановою від 26 серпня 2014 року позов задовольнив.

Визнав протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови від 14.07.2014 р. ВП №44024811 про відкриття виконавчого провадження та скасував постанову державного виконавця від 14.07.2014 р. ВП №44024811 про відкриття виконавчого провадження

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління юстиції у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що ні Головне управління юстиції у Львівській області, ні відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не можуть бути субєктом оскарження у адміністративному процесі, оскільки вони не є органами державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, у звязку з надходженням до ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, виконавчого листа №464/6748/13-а, виданого 23.06.2014 Сихівським районним судом м. Львова, державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області у відповідності до вимог статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №464/6748/13-а від 23.06.2014 про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 21.11.2008 року з врахуванням виплачених сум в розмірі 17053 грн. 12 коп.

На підставі вищенаведеного виконавчого листа, 14.07.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП 44024811 про відкриття виконавчого провадження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що примусове виконання стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, яке є державним органом, починаючи з 01.01.2013 р., повинне здійснюватись Державною казначейською службою України, а в державного виконавця відсутні правові підстави для виконання такого виконавчого документа.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, до яких зокрема відноситься наявність передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року, яка набрала чинності 06.02.2013 року, внесено зміни до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі - Порядок № 845). Зазначений порядок прийнятий відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п.2 Порядку № 845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно п.3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

У виконавчому листі, виданому Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №464/6748/13-а від 23.06.2014 року, боржником зазначено управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, яке є бюджетною установою.

Тобто, рішення суду про стягнення коштів з УПФУ має виконуватися на підставі виконавчих документів органами Казначейства.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку зазначеним обставинам, а тому дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій державного виконавця та безпідставність позовних вимог.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що приймаючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови немає.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 26 серпня 2014 року у справі № 464/8336/14-а - без змін.

Стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області в користь державного бюджету судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов