Ухвала суду № 45114481, 13.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2015 року

справа № 1170/2а-4268/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі № 1170/2а-4268/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма Інгуша» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма Інгуша» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0001032310 від 17 жовтня 2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 року по 30.06.11 рік (акт №96/23-1/13769653 від 29.09.11.), якою установлено заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 20558 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості послуг мобільного зв’язку. Позивач, не погодився з такими висновками, стверджуючи, що підприємством до складу валових витрат включалася вартість послуг мобільного зв'язку, які придбавалися з метою їх використання у господарській діяльності, а понесені витрати підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково; скасоване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0001032310 від 17 жовтня 2011 року в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на 11 920,74 грн. В частині зменшення позивачу розміру від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 8 637,26 грн. оскаржуване податкове повідомлення рішення суд визнав правомірним.

Не погодившись із судовим рішенням, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в ході планової перевірки позивача встановлено завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 20558 грн. за 2 квартал 2011 року, яке виникло у зв’язку з тим, що позивачем у вказаний період завищено адміністративні витрати на суму 20558 грн. внаслідок включення до їх складу вартості послуг мобільного зв’язку, придбаних у ПрАТ "МТС Україна", факт використання яких у господарській діяльності документально не підтверджений.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Приватне підприємство "Фірма "Інгуша" з 16.11.1993 року зареєстроване як юридична особа (а.с.92, 93), перебуває на обліку платників податків. У період з 02 вересня 2011 року по 15 вересня 2011 року Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ППФ "Інгуша" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом №96/23-1/13769563 від 29.09.11 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем зокрема пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 20558 грн. за 2 квартал 2011 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "П" №0001032310 від 17.10.11, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України за порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зменшено розмір від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на суму 20558 грн. за 2 квартал 2011 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди податкового органу з висновками суду першої інстанції щодо правомірного врахування позивачем при обчисленні об’єкта оподаткування у складі адміністративних витрат вартості витрат, здійснених на придбання послуг мобільного зв’язку.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Так, склад витрат та порядок їх визнання унормований статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

На підставі пп. "ґ" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються зокрема адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судом першої інстанції, ППФ "Інгуша" здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, алкогольними та безалкогольними напоями, продуктами харчування. Господарська діяльність проводиться у кіосках та у відокремлених підрозділах підприємства, зв’язок між якими здійснюється за допомогою засобів мобільного зв’язку. Мобільні телефони закріплені за працівниками підприємства наказом №6 від 10.09.10 "Про закріплення мобільних телефонів за працівниками підприємства" та використовуються ними виключно для виробничих потреб, зокрема для оперативного прийняття рішень з адміністративних питань, для ефективного, раціонального та своєчасного вирішення питань з підприємствами-постачальниками, клієнтами, працівниками підприємства.

З акту перевірки №96/23-1/13769653 від 29.09.2011 року вбачається, що ППФ "Інгуша" має 4 відокремлені відділення, які знаходяться у м. Олександрія, м. Світловодськ, м. Знам’янка Кіровоградської області, а також у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. ППФ "Інгуша" здійснює торгівельну діяльність через створену ним мережу, до якої входять 2 магазини, міні-маркет та 43 кіоски, яким видано торгові патенти та відповідні ліцензії.

Виходячи з вищезазначеного, позивач в умовах сучасних ринкових правил, займаючись господарською діяльністю з метою отримання прибутку, для підвищення ефективності роботи підприємства та розширення зони обслуговування (залучення до співпраці нових контрагентів), швидкого прийняття управлінських рішень повинен мати налагоджений оперативний спосіб обміну інформацією, що обумовлює необхідність використання ним у господарській діяльності мобільного зв’язку.

Крім того, на підтвердження понесених витрат у сумі 20 558 грн. позивач послався на наявність у нього відповідних первинних документів, а саме:

- договори про надання послуг мобільного (стільникового) зв’язку та про надання телекомунікаційних послуг, укладені між ЗАТ "Український мобільний зв’язок", його правонаступником ПрАТ "МТС Україна", як операторами, та ППФ "Інгуша", як абонентом, які діяли у 1 кварталі 2011 року. (а.с.169 - 189);

- рахунки за надані телекомунікаційні послуги ПрАТ "МТС Україна" від 30.04.11 за квітень 2011 року на суму 8998, 83 грн., від 31.05.11 за травень 2011 року на суму 9491, 15 грн., від 30.06.11 за червень 2011 року на суму 5892, 65 грн., усього на суму 24 382, 63 грн., з яких: 19 123, 59 грн. – вартість наданих послуг; 1434, 26 грн. – збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку; 3 824,78 грн. – ПДВ (а.с. 133 - 135);

- податкові накладні ПрАТ "МТС Україна" про поставку послуг від 30.04.11, 31.05.11, 30.06.11 на загальну суму 22 948, 37 грн., у т.ч. ПДВ – 3 824, 78 грн. (а.с. 164-166);

- платіжні доручення про перерахування на користь ПрАТ "МТС Україна" 24 382, 63 грн.: №973 від 23.05.11 на суму 8998, 83 грн., №1081 від 22.06.11 на суму 5000 грн., №1139 від 04.07.11 на суму 4491, 15 грн., №1246 від 19.07.11 на суму 1000 грн., №1283 від 28.07.11 на суму 4892, 65 грн. (а.с. 137 – 142).

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції і щодо часткового зменшення суми від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на 11 920, 74 грн., з огляду на те, що у 2 кварталі 2011 року позивачем оплачено рахунок ПрАТ "МТС Україна" за квітень 2011 року на суму 8998, 83 грн. та частково оплачено рахунок ПрАТ "МТС Україна" за травень 2011 року на суму 5000 грн. (а.с. 167, 168). Проте, решта коштів у сумі 10 383, 80 грн. за послуги, надані за травень-червень 2011 року, перераховані позивачем у липні 2011 року, тому відповідно до п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України понесені витрати у розмірі 8637, 26 грн. (10383, 80 грн. – 1746, 54 грн. ПДВ) не можуть враховуватися при обчисленні об'єкта оподаткування у 2 кварталі 2011 року, оскільки здійснені позивачем у 3 кварталі 2011 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що вартість витрат, здійснених на придбання послуг мобільного зв’язку (з урахуванням збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку), правомірно врахована позивачем при обчисленні об'єкта оподаткування у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, відповідно до пп."ґ" пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі № 1170/2а-4268/11 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай