Постанова № 45113897, 16.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/3689/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача 1- Мостепанюк В.І. ( довір. №148/03 від 05.06.15);

Від відповідача 2- не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015р.

у справі №910/3689/15-г (суддя Сівакова В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

2. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. у справі №910/3689/15-г позов задоволено повністю. Визнано припиненими зобов'язання за договором застави № 20/1П від 26.12.2007 та договором застави № 20/3П від 18.12.2008, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк". Зобов'язано Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєструвати відомості про припинення обтяження за реєстраційним номером 14107173, контрольна сума Б7Д30031ВА та реєстраційним номером 14107173, контрольна сума 00А405ВА87. Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код ЄДРПОУ 33750826). Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія" 4 872 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що після припинення правовідносин за договорами застави від 20/1П від 26.12.2007 та № 20/3П від 18.12.2008, укладених між позивачем та банком, останній в порушення власних зобов'язань не здійснив дій щодо державної реєстрації припинення обтяження на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", накладеного відповідно до зазначених договорів застави.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що за період користування кредитними коштами позичальником, що і є заставодавцем в одній особі було неодноразово порушено умови, як кредитних договорів, так і договорів застави, а саме порушено строки сплати процентів, порушено зобов'язання щодо надання документів для здійснення перевірки цільового використання кредиту, не застраховано предмет застави на його повну вартість. Жодних заперечень, щодо неналежного виконання передбачених кредитними договорами та договорами застави умов, а також жодних доказів, які спростовують доводи відповідача позивачем не надано, позивач надав лише виписку по рахунку, з якої випливає лише те, що погашено тіло кредитів та процентів за їх користування. Доказів саме належного виконання умов договорів, не було надано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2015р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 16.06.2015р. не з'явились представники позивача та відповідача-2 .

Враховуючи те, що представники сторін про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача та відповідача 2.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судовою колегією відхиляється, оскільки на підтвердження його обґрунтування, доказів позивачем не надано.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача 1, судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", як позичальником, та Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" 05.12.2007 укладено кредитний договір № 20-07П відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відкличної поновлювальної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 274 970 000,00 грн. (ст. 1 кредитного договору № 20-07П, в редакції додаткової угоди № 31 від 04.12.2013 до кредитного договору № 20-07П).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", як позичальником, та Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" укладено кредитний договір № 05-08П від 26.03.2008 відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 442 000 000,00грн. (ст.1 кредитного договору № 05-08П в редакції додаткової угоди № 6 від 25.03.2011 до кредитного договору № 05-08П).

У відповідності до вимог ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

За приписами ст.2.1.1 кредитних договорів в якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісії, можливої неустойки, а також інших витрат позивач зобов'язується оформити заставу.

Між акціонерним банком "Брокбізнесбанк", як заставодержателем, та позивачем, як заставодавцем, 26.12.2007 укладено договір застави № 20/1П, відповідно до умов якого даним договором забезпечується виконання заставодавцем зобов'язань по поверненню заставодержателеві кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають з кредитного договору № 20-07П від 05.12.2007 (п. 1.1, 1.3 договору застави № 20/1П).

Відповідно до п.1.4 зазначеного договору застави в забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби та інші необоротні активи (в тому числі Свердловина № 22 та Свердловина № 23) згідно з додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Вказаним додатком №1 до договору застави № 20/1П сторони погодили перелік основних засобів та інших необоротних активів, які передані під заставу, їх назву, кількість та суму.

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 48003318,00 грн. (п. 1.6 договору застави № 20/1П).

Також між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", як заставодержателем, та позивачем, як заставодавцем, укладено договір застави № 20/3П від 18.12.2008, відповідно до умов якого даним договором забезпечується виконання заставодавцем зобов'язань по поверненню заставодержателеві кредитів, сплати процентів за користування ними, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають з кредитних договорів № 05-08П від 26.03.2008 та № 20-07П від 05.12.2007 (п. 1.1, 1.3 договору застави № 20/3П).

Відповідно до п.1.4 зазначеного договору застави в забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належні йому на праві власності основні засоби та інші необоротні активи ( в тому числі Свердловина № 22 та Свердловина № 23) згідно з додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Вказаним додатком № 1 до договору застави № 20/3П сторони погодили перелік основних засобів та інших необоротних активів, які передані під заставу, їх найменування, інвентарний № та вартість.

Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 1979166,00 грн. (п. 1.6 договору застави № 20/3П).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч. 3, 4 ст. 577 Цивільного кодексу України).

31.12.2013 відповідачем-2 на підставі договору застави № 20/3П від 18.12.2008 зареєстровано за № 14107173 заставу рухомого майна загальною заставною вартістю 33 669 965,00 грн.

13.01.2014 відповідачем-2 на підставі договору застави № 20/1П від 26.12.2007 зареєстровано за №14119097 заставу рухомого майна загальною заставною вартістю 48 003 318,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 28 Закону України "Про заставу" право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Додатковою угодою № 9 від 16.01.2014 до кредитного договору № 05-08П від 16.01.2014 сторони домовились про припинення дії кредитного договору № 05-08П від 26.03.2008, у зв'язку з повним виконанням зобов'язань по ньому.

Згідно з банківською випискою по особовому рахунку № 20639043819800 за 04.02.2014 підтверджується повернення тіла кредиту та сплата процентів за користування грошовими коштами за кредитним договором № 20-07П від 05.12.2007.

Відповідно до п. 4.1 договорів застави № 20/1П та № 20/3П договір застави набуває дії з моменту його укладення і діє до повного виконання заставодавцем основного зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять доказів наявності у позивача заборгованості за кредитними договорами після 04.02.2014 та відповідачем-1 протилежного не доведено, тому відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання позивача по цим договорам є припиненими виконанням проведеним належним чином.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача про визнання припиненими зобов'язання за договорами застави № 20/3П від 18.12.2008 та № 20/1П від 26.12.2007, укладеними між позивачем та відповідачем-1, підлягає задоволенню.

Доводи відповідача 1 в апеляційній скарзі про те, що за період користування кредитними коштами позичальником, що і є заставодавцем в одній особі було неодноразово порушено умови, як кредитних договорів, так і договорів застави, а саме порушено строки сплати процентів, порушено зобов'язання щодо надання документів для здійснення перевірки цільового використання кредиту, не застраховано предмет застави на його повну вартість, внаслідок чого банком нараховано позивачу пеню та 3% річних, штраф, які позивачем не сплачені,отже правовідносини за договорами застави, укладеними між позивачем та банком не є припиненими, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 9 від 16.01.2014 до кредитного договору № 05-08П від 16.01.2014 згідно якого сторони домовились про припинення дії кредитного договору № 05-08П від 26.03.2008, у зв'язку з повним виконанням зобов'язань по ньому, а також відповідно до банківської виписки по особовому рахунку № 20639043819800 за 04.02.2014, якою підтверджується повернення тіла кредиту та сплата процентів за користування грошовими коштами за кредитним договором № 20-07П від 05.12.2007, зобов'язання позивача, обумовлені кредитними договорами щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами є виконаними та прийняті банком.

Відповідачем 1 не надано належних та допустимих доказів звернення до позивача з вимогами, зокрема, претензіями чи позовними заявами щодо сплати сум пені та 3%, нарахованих банком за порушення позивачем строків сплати процентів за користування грошовими коштами, сум штрафів, нарахованих за порушення умов кредитних договорів щодо надання фінансової звітності та дострокового погашення кредиту.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Положеннями ст. 44 зазначеного Закону України передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

З огляду на те, що позивачем виконано власні зобов'язання за кредитними договорами, виконання яких забезпечені договорами застави, позивач звернувся до банку з листом № 1/3/12 від 03.12.2014, яким просив вчинити дії щодо державної реєстрації припинення обтяження на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", накладене відповідно до договорів застави № 20/1П від 26.12.2007 та № 20/3П від 18.12.2008, укладених між позивачем та банком. Зазначений лист отриманий банком 03.12.2014 за вх. № 15258, про що свідчить штамп банку на зазначеному листі, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповіді банк не надав, дій щодо державної реєстрації припинення обтяження на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", накладеного відповідно до договорів застави, банк не вчинив, у зв'язку з чим в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване обтяження застави рухомого майна за договорами застави № 20/1П від 26.12.2007 та № 20/3П від 18.12.2008, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 06.02.2015 № 46294821 та № 46294769, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 05.07.2004 № 830, Міністерство юстиції є держателем Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором.

Згідно п.1 Наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" № 57/5 від 07.07.2006 визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Положеннями ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно п.п. 25, 26 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу. У разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв" №73/5 від 29.07.2004, перед унесенням змін до запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Реєстрі обтяжень та відображаються у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки після припинення правовідносин за договорами застави від 20/1П від 26.12.2007 та № 20/3П від 18.12.2008, укладених між позивачем та банком, банк, в порушення власних зобов'язань не здійснив дій щодо державної реєстрації припинення обтяження на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурова компанія", накладеного відповідно до зазначених договорів застави, а також те, що державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача-2 зареєструвати відомості про припинення обтяжень за реєстраційним номером 14107173, контрольна сума Б7Д30031ВА та реєстраційним номером 14107173, контрольна сума 00А405ВА87 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015р. у справі №910/3689/15-г залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3689/15-г.

Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна