Постанова № 45113896, 15.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 911/2017/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Рудченка С.Г.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича

на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р.

у справі №911/2017/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»

до Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича

про стягнення 63 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича про стягнення вартості неповернутого обладнання в розмірі 42 000,00 грн., штрафу в розмірі 21 000,00 грн., а також про стягнення з відповідача судового збору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі, стягнуто з Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» 42 000,00 грн. вартості неповернутого обладнання, 21 000,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Негоденко Я.В. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2017/14 від 29.07.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги той факт, що жоден документ, на який посилається позивач, не містить особистого підпису Негоденка Я.В., тобто належить інший особі. Скаржник вказує також, що не уповноважував жодного працівника, з яким має трудові відносини, підписувати від свого імені первинні бухгалтерські документи, у тому числі господарські договори чи акти, а також стверджує, що не знав про існування та не підписував Договір оренди обладнання №04310111 від 31.01.2011р. та акти прийому-передачі №03180211 від 18.02.2011р. на суму 25 000,00 грн., №СРЦ-003244 від 04.07.2011р. на суму 15 000,00 грн. Разом з тим він підтверджує факт отримання обладнання від позивача, що зазначене в акті №СРЦ-003244 від 04.07.2011р., на суму 15 000,00 грн., а також обладнання на суму 2 000,00 грн., яке, як він вказує, повернув позивачеві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик», надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014р. без змін з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича та призначено розгляд справи на 06.10.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, з огляду на неявку в судове засідання представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 27.10.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №911/2017/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. призначено у справі №911/2017/14 судово-почеркознавчу експертизу, апеляційне провадження у справі зупинено до надання висновку експертом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014р. провадження у справі №911/2017/14 поновлено, у зв'язку з надходженням від експерта клопотання про надання додаткових документів для проведення дослідження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014р. клопотання експертів про надання письмових документів та доказів оплати задоволено, провадження у справі №911/2017/14 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2014р. поновлено провадження у справі №911/2017/14, оскільки від інституту судових експертиз надійшло клопотання про неможливість проведення судової експертизи, розгляд справи призначено на 26.01.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. призначено у справі №911/2017/14 судово-почеркознавчу експертизу, апеляційне провадження зупинено до надання висновку експертом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. поновлено провадження у справі №911/2017/14, у зв'язку з надходженням висновку судової експертизи, розгляд справи призначено на 25.05.2015р.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 25.05.2015р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення вартості неповернутого обладнання в розмірі 42 000,00 грн. та штрафу в розмірі 21 000,00 грн. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на п. 4.3., 5.3., підпункт 9.3.5., п. 9.4. Договору №04310111 суборенди обладнання (габаритні тентові конструкції, дерев'яні меблі, тентові намети та парасолі, барні холодильні вітрини, зовнішні та внутрішні світлові рекламні вивіски, обладнання для розливу пива) від 31.01.2011р., акт прийому-передачі №03180211 від 18.02.2011р., акт прийому-передачі №СРЦ-003244 від 04.07.2011р., акт прийому-передачі №СРЦ-002630 від 30.04.2011р.

Відповідач вказує про те, що не знав про існування та не підписував Договір оренди обладнання №04310111 від 31.01.2011р. та акти прийому-передачі №03180211 від 18.02.2011р. на суму 25 000,00 грн., №СРЦ-003244 від 04.07.2011р. на суму 15 000,00 грн. При цьому він зазначає про те, що отримував від позивача обладнання на суму 15 000,00 грн. та на суму 2 000,00 грн. Обладнання на суму 2 000,00 грн., як вказує відповідач, він повернув позивачеві.

Так, до матеріалів справи позивачем наданий Договір №04310111 суборенди обладнання (габаритні тентові конструкції, дерев'яні меблі, тентові намети та парасолі, барні холодильні вітрини, зовнішні та внутрішні світлові рекламні вивіски, обладнання для розливу пива) від 31.01.2011р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик», як орендар, та Фізична особа -підприємець Негоденко Ярослав Васильович, як суборендар. В Договорі зазначено, що орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату обладнання, що є об'єктом суборенди за цим Договором. Склад, перелік, найменування, кількість і заставна вартість з урахуванням індексації обладнання узгоджена сторонами та наведена в акті прийому-передачі, оформленому у відповідно до п. 2.1. цього Договору.

В п. 1.2. Договору вказано, що обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.3. Договору обладнання належить Публічному акціонерному товариству «САН ІнБев Україна» на праві власності.

Згідно з п. 1.5. Договору обладнання передається суборендареві у користування виключно для зберігання та реалізації продукції, яка поставляється орендарем суборендареві. Суборендарю забороняється використовувати обладнання для інших цілей.

У відповідності до пунктів 2.1. - 2.3. Договору обладнання повинно бути передано орендарем та прийнято суборендарем після підписання сторонами цього Договору. Факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна кількість та перелік переданого за цим Договором обладнання визначається шляхом додавання кількості відповідного обладнання усіх актів прийому-передачі з урахуванням повернення обладнання орендарю, якщо таке відбувалося.

Статтею 3 Договору встановлено, що орендна плата за користування обладнання узгоджена сторонами, зазначається в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальний розмір суборендної плати за цим Договором визначається шляхом підсумовуванням суборендної плати за всіма комплектами обладнання, що передані в суборенду, за весь період суборенди. Орендна плата сплачується суборендарем за користування обладнанням за кожен календарний місяць з моменту підписання Договору суборенди.

Згідно з п. 9.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.12.2011р.

Згідно з п. 9.7. Договору якщо жодна з сторін не направить іншій стороні повідомлення про розірвання Договору до закінчення строку, вказаного в п. 9.1. Договору, строк дії Договору подовжується на тих же умовах на один календарний рік.

Апеляційний господарський суд відмічає, що повідомлень, які направлялися сторонами Договору і про які йде мова в п 9.7. Договору, в матеріалах справи немає, що є свідченням того, що дія Договору подовжувалась.

Разом з тим відповідачем заперечується факт підписання ним цього Договору. Також відповідач стверджує, що він не знав про його існування.

З метою встановлення факту підписання Договору або непідписання Договору відповідачем у даній справі апеляційним господарським судом призначалась почеркознавча експертиза.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 06.04.2015р. №2622/2623/15-32 підписи від імені Негоденка Ярослава Васильовича у Договору №04310111 суборенди обладнання (габаритні тентові конструкції, дерев'яні меблі, тентові намети та парасолі, барні холодильні вітрини, зовнішні та внутрішні світлові рекламні вивіски, обладнання для розливу пива) від 31.01.2011р. виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Встановити, чи виконано підписи від імені Негоденка Ярослава Васильовича, що містяться у графі «Суборендар» у Договорі №04310111 суборенди обладнання (габаритні тентові конструкції, дерев'яні меблі, тентові намети та парасолі, барні холодильні вітрини, зовнішні та внутрішні світлові рекламні вивіски, обладнання для розливу пива) від 31.01.2011р. Негоденком Ярославом Васильовичем або іншою особою не виявилося можливим.

В п. 2 дослідницької частини висновку експерти зазначили, що оцінити походження розбіжностей у досліджувальних висновках, чи вони є варіантами підпису Негоденка Я.В., які не проявились у наданих зразках, чи з'явилися вони внаслідок зміни Негоденком Я.В. ознак власного почерку, або ж викликані виконанням досліджувального підпису не Негоденком Я.В., а іншою особою, експерт не змін, у зв'язку з варіаційністю наданого порівняльного матеріалу, малий обсяг графічного матеріалу у даний досліджувальних підписах та простою будови їх елементів. Що ж стосується збіжностей, то вони не утворюють індивідуальної сукупності та за наявності вказаних вище розбіжностей, не є достатніми не тільки для категоричного, але й навіть для ймовірного висновку про тотожність.

При цьому статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, з огляду на відсутність судового рішення про визнання недійсним Договору, а також у зв'язку з тим, що недійсність Договору прямо не встановлена законом, суд відмічає про виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків на підставі цього Договору.

Отже, за умовами Договору позивач зобов'язався передати у строкове платне користування за плату обладнання відповідачеві, а відповідач зобов'язався прийняте це обладнання та здійснити оплату за його користування в порядку та строки, визначені Договором.

Укладений між сторонами Договір є договором піднайму (суборенди), до якого згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України застосовуються положення про договір найму, за якими наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження факту передачі обладнання за Договором позивачем надані в матеріали справи Акт прийому-передачі №03180211 від 18.02.2011р. про передачу комплекту меблів в кількості 10 шт. (1 стіл + 4 стільця) заставною вартістю 2 500,0 грн., загальною заставною вартістю 25 000,00 грн., суборендною платою 50,00 грн. на місяць; Акт прийому-передачі №СРЦ-003244 від 04.07.2011р. про передачу комплекту меблів в кількості 6 шт. (1 стіл + 4 стільця) заставною вартістю 2 500,00 грн., загальною заставною вартістю 15 000,00 грн., суборендною платою 1 грн. на місяць; Акт прийому-передачі №СРЦ-002630 від 30.04.2011р. про передачу шатра в кількості 1 шт., заставною вартістю 2 000,00 грн., загальною заставною вартістю 2 000,00 грн., суборендною платою 4,00 грн. на місяць. Всього за цими актами обладнання на загальну заставну вартість в 42 000,00 грн.

Як встановлено вище, відповідач за умовами Договору мав сплачувати платежі за оренду обладнання щомісяця.

Оскільки відповідачем не здійснювались орендні платежі, позивач 11.04.2014р. на підставі підпункту 9.3.5. Договору направив йому повідомлення про розірвання Договору.

Так, банківською довідкою №390 від 05.06.2014р. підтверджується, що в період з 01.03.2013р. по 28.03.2014р. грошові кошти від відповідача на рахунок позивача по сплаті орендної плати не надходили.

У відповідності до підпункту 9.3.5. пункту 9.3. Договору орендар має право достроково розірвати цей Договір в разі, якщо суборендар прострочив сплату орендної плати понад трьох місяців.

Відповідно до п. 9.4. Договору про дострокове розірвання цього Договору орендар повідомляє суборендаря письмовим повідомленням з зазначенням підстави дострокового розірвання за 10 календарних днів до дати розірвання.

Отже, враховуючи те, що позивач повідомив відповідача про розірвання Договору 11.04.2014р., то даний Договір є розірваний з 22.04.2014р.

Згідно з п. 4.2. Договору суборендар зобов'язався по закінченні терміну дії цього Договору або його достроковому розірванні повернути орендареві обладнання у справному стані протягом 5 календарних днів з моменту розірвання даного Договору.

Отже, виходячи з п. 4.2. Договору отримане відповідачем за цим Договором обладнання повинно було повернуто ним позивачеві у строк до 28.04.2014р. включно.

Судовою колегією встановлено, що обладнання, яке було отримане відповідачем від позивача за Актом прийому-передачі №СРЦ-002630 від 30.04.2011р., було повернуто відповідачем позивачеві 07.09.2012р., що підтверджується Актом повернення №839.

Обладнання, отримане по Акту прийому-передачі №03180211 від 18.02.2011р., було доставлене за адресою в м. Миронівка на вул. Комсомольська, 71-а, фізичній особі - підприємцю Харченко В.Г., який частково повернув його позивачеві згідно Акту повернення №548 від 02.12.2013р., а саме він повернув 29 стільців та 8 столів. Залишились неповернутими станом на 28.04.2014р. по Акту №03180211 від 18.02.2011р. 11 стільців та 2 столи.

Також станом на 28.04.2014р. неповернутим позивачеві було обладнання, отримане відповідачем по Акту прийому-передачі №СРЦ-003244 від 04.07.2011р., в кількості 6 шт. комплектів, заставною вартістю 15 000,00 грн.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що в разі неповернення обладнання в строк, зазначений в п. 4.2. даного Договору, обладнання вважається втраченим. У випадку втрати або повернення орендареві пошкодженого обладнання, суборендар сплачує орендареві його заставну вартість, зазначену в акті прийому-передачі в повному обсязі, та штраф у розмірі 50% заставної вартості обладнання.

В ході розгляду даної справи позивач та відповідач надали до матеріалів справи Акт №1995 від 08.06.2015р., за яким, як вбачається, відповідачем було передано позивачеві, в тому числі 33 комплекти меблів (1 стіл + 4 стільці) загальною вартістю 82 500,00 грн.

Таким чином, матеріали справи підтверджують повернення обладнання відповідачем позивачеві у повному обсязі, а також те, що це обладнання не було втрачене відповідачем. З огляду на це, а також враховуючи відсутність доказів того, що майно, яке повернуто відповідачем, було пошкоджено, підстав для стягнення штрафу згідно п. 5.3. Договору немає.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем не доведено належними засобами доказування обставини, викладені в позові. За таких умов судова колегія відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі та скасовує рішення суду першої інстанції від 29.07.2014р.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Негоденка Ярослава Васильовича задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі №911/2017/14 скасувати .

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» відмовити повністю.

4. Справу №911/2017/14 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

С.Г. Рудченко