Рішення № 45110061, 15.06.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Справа № 915/739/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Інпроектсервіс", 54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 67

про стягнення 114000 грн. боргу, 44551,93 грн. інфляційних втрат, 2450,58 грн. 3% річних , 35230,31 грн. пені.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дяченко В.С. дов. від 03.06.2015р.

Від відповідача: Кузовлєв В.В., довіреність від 19.05.2015р., Кузовлєва С.М. дов. від 04.02.2013р.

ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2089 від 01.11.2012р. в сумі 249000,00 - основна заборгованість, 35230,31 грн. пеня, 44551,93 грн. - інфляційні, 2450,58- 3% річних.

Заявою від 15.06.2015р. вхід. № 10819/15 позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 114000 грн. боргу, 44551,93 грн. інфляційних втрат, 2450,58 грн. 3% річних , 35230,31 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.05.2015р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 2089 від 01.11.2012 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

На підставі вищевказаного договору позивач в період з 28.10.2014 по 13.03.2015 поставив відповідачу теплову енергію на суму 455151,91 грн.

Враховуючи, що відповідачем оплата за спожиту теплову енергію здійснена частково позивач просить стягнути залишок боргу у розмірі 114000,00 в судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з останнього 2450,58 грн. - 3% річних, 44551,93 грн. інфляційних, 35230,31 грн. - пені.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвали господарського суду від 02.03.2015р. та від 16.03.2015р. були направлені на юридичну адресу відповідача. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідач проти позову заперечує частково, борг в сумі 114000,00 грн. визнає, заявив клопотання про зменшення пені та про розстрочення виконання рішення суду на 2 місяці рівними частками до 15.07.2015р.та до 15.08.2015р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

01.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Інпроектсервіс» (далі - Відповідач) було укладено договір №2089 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 6 сторони визначили порядок розрахунків. Так, у відповідності до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. (п.6.2, п.6.3)

Згідно з п. 6.6 договору, відповідачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою додатка № 4 до Договору) за попередній місяць. Відповідач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один примірник направити на адресу позивача. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного примірника позивачу, акт приймання-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим відповідачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною за розрахунками позивача.

На виконання умов договору, позивач в період з 28.10.2014р. по 13.03.2015р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 455151,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії, нарядами на включення та відключення системи опалення, актами прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді та розрахунком суми основного боргу.

Оскільки, відповідач не надавав позивачу обґрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі теплової енергії, акти приймання-передачі є прийнятими ним та, відповідно, обсяги спожитої теплової енергії є узгодженими.

На оплату спожитої теплової енергії споживачем на адресу відповідача були надіслані щомісячні рахунки. Проте відповідачем спожита теплова енергія оплачена була частково у розмірі 206151,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. (а.с.75-84).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В період з 26.05.2015р. по 10.06.2015р. відповідач сплатив в рахунок виконання зобов'язань за договором 135000,00 грн.(а.с.104, 107,110).

Оскільки Приватним акціонерним товариством "Інпроектсервіс" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором № 2089 від 01.11.2012 про постачання теплової енергії в гарячій воді, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 114000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач зобов'язаний сплатити пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення за період з 12.10.2014 по 15.04.2015 пені в сумі 35230,31 грн., за період з 12.10.2014 по 15.04.2015 3% річних в сумі 2 450,58 грн. та інфляційних втрат за період з листопада 2014 по березень 2015 у розмірі 44 551,93 грн.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Разом з тим, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення пені підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги, що відповідач в період розгляду спору сплатив 135000,00 грн., тобто більше 50 % від суми боргу, зважаючи на те, що підприємство здійснювало все можливе для погашення заборгованості, суд вважає за необхідне зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та стягнути з відповідача пеню в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 3924,66 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 83, 121 Господарського процесуального кодексу України суд має право надати розстрочку виконання рішення суду.

Приймаючі до уваги ступінь виконання грошового зобов'язання за договором від 01.11.2012р., суд вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення суду на 2 місяці до 15.07.2015р. та 15.08.2015р. рівними частками по 87463,59 грн.(включаючи судові витрати).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інпроектсервіс" (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 67, код 14307506) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966) основний борг в сумі 114000,00грн., 2450,58грн. - 3% річних, 44551,93грн. - інфляційних, 10000,00грн. пені, 3924,66 грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення на 2 місяці рівними частками по 87463,59 грн. до 15 липня 2015р. та до 15 серпня 2015р.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06. 2015р.

Суддя Л.I. Васильєва