Рішення № 45106154, 08.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15269/14-ц Провадження № 22-ц/773/643/15 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 43 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Матвійчук Л. В., Мудренко Л. І.,

при секретарі Концевич Я. О.,

за участю позивача Вишнивецької Л. Г.,

прокурора Тарасюк Т. В.,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи Лабінської Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа Луцька міська рада до Волинського технікуму Національного університету харчових технологій, про визнання незаконним виселення, усунення перешкод у користуванні та зобовязання вселити в житлове приміщення, за апеляційною скаргою відповідача Волинського технікуму Національного університету харчових технологій на рішення Луцького міськрайонного суду від 05 березня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року прокурор міста Луцька звернувся в суд із зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 Покликався на те, що зазначені особи тривалий час проживали в гуртожитку Волинського технікуму Національного університету харчових технологій по АДРЕСА_1 в м. Луцьку, Волинської області. Їх поселення у гуртожиток відбулося у 1982 році із дозволу попереднього керівництва даного навчального закладу, так як позивач ОСОБА_2 працювала у відповідача і 13.05.1989 року була звільнена з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України у звязку зі станом здоровя.

Крім того позивач зазначав, що ОСОБА_2, ОСОБА_6 з 2013 року знаходяться у психіатричній лікарні, а ., ОСОБА_5 була примусово госпіталізована до психіатричного закладу за рішенням суду від 18 листопада 2013 року. За таких обставин, без попереднього рішення суду, відповідач фактично виселив сімю ОСОБА_5 з гуртожитку, звільнивши 8 листопада 2013 року від речей позивачів кімнату в якій вони проживали та позбавив їх доступу до житла, провівши відповідні ремонтні роботи.

У звязку з цим прокурор просив суд визнати протиправними такі дії адміністрації відповідача, зобовязати його не чинити перешкод позивачам у користуванні вказаним житлом, вселити ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 у гуртожиток.

Під час розгляду справи в суді позивачі збільшили позовні вимоги та просили також суд розблокувати вхід у спірне жиле приміщення та зареєструвати їх за даною адресою. 26 грудня 2014 року на підставі ухвали суду до участі у справі залучено на стороні відповідача третю особу Луцьку міську раду.

5 березня 2015 року рішенням Луцького міськрайонного суду позов прокурора м. Луцька задоволено частково, визнано протиправними дії адміністрації Волинського технікуму Національного університету харчових технологій по виселенню ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, зобовязано відповідача не чинити перешкоди позивачам у користуванні кімнатою в гуртожитку та вселити їх в дане житло.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача в дохід держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач Волинський технікум Національного університету харчових технологій просить його скасувати як незаконне, прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_5, ОСОБА_6 більше двадцяти років проживали в кімнаті АДРЕСА_1 в м. Луцьку, Волинської області, який обслуговується відповідачем Волинським технікумом Національного університету харчових технологій (а. с. 15). Поселення у вказане жиле приміщення позивачів відбулося зі згоди адміністрації даного навчального закладу, так як ОСОБА_2 перебувала з 17.10.1979 року по 13.05.1989 року у трудових відносинах з відповідачем та була звільнена з роботи за станом здоровя п. 2 ст. 40 КЗпП України (а. с. 3-4, 8-9, 75-76). ОСОБА_2, ОСОБА_6 згідно витягів із актів огляду у МСЕК є відповідно інвалідами другої та першої групи від загального захворювання, а позивач ОСОБА_5 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 18.11.2013 року, що набрало законної сили, госпіталізована у примусовому порядку до психіатричного закладу (а. с. 5-7, 13-14).

В листопаді 2013 року, після поміщення позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_6 до психіатричної лікарні та примусової госпіталізації до психіатричного закладу ОСОБА_5, кімната у гуртожитку, де вони проживали, адміністрацією відповідача була звільнена від речей позивачів та переобладнана у жиле приміщення для проживання студентів технікуму (а. с. 11-12, 85-86, 116-118).

Крім того, з наявних у матеріалах справи: свідоцтва про право власності від 22.11.2007 року, п. 1.4 Положення про Волинський технікум Національного університету харчових технологій, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що навчально-побутовий комплекс, який знаходиться в АДРЕСА_1. знаходиться в державній власності і належить Національному університету харчових технологій. Балансоутримувачем зазначеного приміщення є структурний підрозділ університету Волинський технікум НУХТ, що не являється самостійною юридичною особою (а. с. 74, 107, 179).

Наведені обставини дають підстави для висновку, що власником спірного жилого приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1, в м. Луцьку, Волинської області, право на користування яким було позбавлено позивачів ОСОБА_5, є Національний університет харчових технологій, який не залучався до участі у справі як відповідач чи співвідповідач.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як розяснив пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» предявлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої предявлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Оскільки судом першої інстанції не було залучено до участі у справі дійсного власника гуртожитку Національний університет харчових технологій, а спір вирішено щодо неналежного відповідача Волинського технікуму НУХТ, то прийняте судом рішення в частині задоволення позовних вимог не можна вважати законним і обґрунтованим.

Тому, в силу вимог п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 308 ЦПК України дане рішення суду в оскарженій його частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В решті рішення суду першої інстанції сторонами спору не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Волинського технікуму Національного університету харчових технологій задоволити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 05 березня 2015 року в даній справі скасувати.

В позові прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа Луцька міська рада до Волинського технікуму Національного університету харчових технологій, про визнання незаконним виселення, усунення перешкод у користуванні та зобовязання вселити в житлове приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді