Постанова № 45105614, 17.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 червня 2015 р. № 820/4556/15 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: скасувати вимогу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна податкова вимога винесена всупереч вимогам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно письмових заперечень, відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивачем також подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, який в порядку ст. 102 КАС України підлягає поновленню, наведені причини з цього приводу судом визнано поважними.

У судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, суд розглядає дану справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшла передбачену законом процедуру державної реєстрації та з 30.07.2014 року набула статусу фізичної особи підприємця ( а.с.6).

Позивач перебуває на податковому обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та, подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за 3 групою.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу ( а.с.7), позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з 30.07.2014 року, тобто з дня державної реєстрації.

Підставою виникнення спірних правовідносин стало те, що на думку позивача сплата єдиного податку повинна розпочатись не з дати реєстрації, а з 01.08.2015 року, тобто з наступного місяця. Позивач вважає, що сплата податку за липень не повинна нараховуватись та сплачуватись.

Згідно письмових заперечень, відповідач вважає, що реєстрація підприємницької діяльності відбулась в липні, а саме згідно виписки з ЄДР- 30.07.2014 року, тому нарахування податків за липень обовязкове.

Контролюючим органом, на підставі п. 4.6. розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, донараховано єдиний внесок за липень.

Так за 3 квартал 2014 року, по строку сплати 20.10.2014 р. 1267,95 грн., за 4 квартал 2014 року, по строку сплати 20.01.2015р. 1267,95 грн. Тобто загальна сума зобовязань у субєкта господарювання складала 2535,9 грн.

Згідно з п.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ( наділі Закон) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками ЄСВ є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч.2 ст.6 Закону визначено, що платник ЄСВ зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 6.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, яка була чинна на момент спірних правовідносин ( надалі інструкція), передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Позивачем, за період з 30.07.2014 року по 02.02.2015 року було сплачено ЄСВ у загальному розмірі 2113,25 грн.

Залишок несплаченої суми склав 422,65 грн.

За наявності решти несплаченої суми ЄСВ, контролюючим органом було винесено вимогу про сплату боргу ( недоїмки) форми «Ф» від 02.02.2015 року за № 12114,25 ( а.с.8).

Позивач вважає, що без отримання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вона не мала права здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідний витяг нею був отриманий 01.08.2015 року, і починаючи з цієї дати всі фінансові зобовязання перед контролюючим органом були нею виконані. На думку позивача спірна сума заборгованості є безпідставною, так як повинна бути нарахована не з липня, а з 01.08.2015 року.

Абз.2 п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України встановлено, що зареєстровані в установленому законом порядку субєкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Отже, зазначена норма закону визначає, що новостворені особи вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

При цьому мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця ( п.5 ч.1 ст. 1 Закону).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, але не менше за розмір мінімального страхового внеску та для позивача, як платника на спрощеній системі оподаткування, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску, що унормовано ч.3 ст.7 та ч.11 ст.8 Закону.

Частиною 8 ст.9 Закону та п. 4.6 розділу ІV Інструкції в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що платники, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють суму єдиного внеску, яка не може бути меншою мінімального страхового внеску на місяць, а також сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у періоді виникнення спірних правовідносин, складає 1218 грн.

Отже,мінімальний страховий внесок для позивача становить 422,65 грн. При цьому позивачу, як платнику відповідного внеску, необхідно сплачувати щоквартально 1267,95 грн.

Системно аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що платник ЄСВ обтяжений обовязком вчасної та повної сплати відповідних зобовязань у встановленому розмірі, але не менше розміру страхового внеску на місяць.

Посилання позивача про необхідність нарахування внеску за один день липня, а не за місяць, суд вважає безпідставними.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, що нарахування єдиного внеску за липень 2014 року не повинно нараховуватись, нарахування в повному обсязі відбувається після дня державної реєстрації, тобто з 01.08.2014 року.

Оскільки позивач зареєстрований як ФОП 30.07.2014 року, то згідно приписів абз.2 п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, вважається платником єдиного податку з дня державної реєстрації. Під час розгляду справи було встановлено, що за липень 2014 року позивач не виконав свого обовязку зі сплати ЄСВ, отже за ним рахується борг у розмірі мінімального страхового внеску, на суму якого контролюючим органом виставлено вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 94, ст. 158 - 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування вимоги відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, 61096, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) судовий збір у розмірі 1644,3 грн. ( одну тисячу шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Сагайдак В.В.