Постанова № 45100518, 20.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 р. Справа № 804/17753/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1 «Про застосування фінансових санкцій».

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що у магазині «Харчі», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 7, у якому позивач провадить свою підприємницьку діяльність, співробітниками відповідача начебто виявлено факт продажу громадянкою ОСОБА_6 тютюнових виробів неповнолітній особі. Зазначений факт став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 13.06.2014 ДН № 112283, у відношенні ОСОБА_6, та в подальшому прийняття оскаржуваного рішення від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1 «Про застосування фінансових санкцій», на підставі якого до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 застосовані фінансові санкції у розмірі 6800,00 грн., згідно з абз. 9 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Із винесеним рішенням позивач категорично не погоджується та зазначає, що громадянка ОСОБА_6, яка на думку податкового органу допустила правопорушення, що в подальшому стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення Адміністративної комісії Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 25.07.2014 № 120, відповідно до якої на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Крім того, позивач зазначив, що у відповідача відсутні докази, на підтвердження того, що тютюнові вироби були придбані саме в магазині позивачки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 відкрито провадження по справі № 804/17753/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що 13.06.2014 його співробітниками у магазині «Харчі», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 7, виявлено факт продажу громадянкою ОСОБА_6 тютюнових виробів неповнолітньому. Такий факт підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2014 ДН № 112283, складеного у відношенні ОСОБА_6; повідомленням Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради про притягнення винної особи ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності від 28.07.2014; поясненням продавця ОСОБА_6; поясненням неповнолітного ОСОБА_7 Більш того, відповідач зазначив, що позовна заява ОСОБА_6, подана до суду, не встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення позивача чи інші обставини, що мають значення для справи. З урахуванням наведеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити його повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у адміністративному позові, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 13.06.2014 співробітниками СКМСД Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області складено адміністративний протокол від 13.06.2014 ДН № 112283 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому зазначено, що 13.06.2014, близько 13 год. 45 хв. громадянка ОСОБА_6, працюючи продавцем магазину «Харчі», за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 7, порушила правила роздрібної торгівлі, продавши неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 тютюнові вироби пачку цигарок «Бонд синій», вартістю 11 грн. 50 коп.

Як зазначив відповідач, факт продажу позивачем тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2014 ДН № 112283, складеним за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_6; повідомленням Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради про притягнення винної особи ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності від 28.07.2014, письмовими поясненнями громадянки ОСОБА_6 щодо продажу тютюнових виробів, поясненням неповнолітного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо придбання тютюнових виробів.

Пунктом 2 частини 1 статті 15 - 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Так, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

На підставі вказаного адміністративного матеріалу, відповідачем винесено рішення про застосування фінсових санкцій від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1, відповідно до якого на фізичну особу підприємця ОСОБА_5, що провадить свою господарську діяльність в магазині «Харчі» за вказаною вище адресою, накладений штраф у розмірі 6800,00 грн., згідно з абз. 9 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення ст. 15 вищевказаного Закону, а саме: продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Судом встановлено, що на підставі адміністративного протоколу від 13.06.2014 ДН № 112283 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення Адміністративної комісії Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 25.07.2014 № 120, відповідно до якої на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Не погодившись із означеною постановою, ОСОБА_6 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення Адміністративної комісії Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 25.07.2014 № 120, відповідно до якої на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/6453/14 (провадження № 2а/183/266/14) позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення Адміністративної комісії Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 25.07.2014 № 120, відповідно до якої на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Вказана постанова суду набрала законної сили 22.01.2015.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені. (Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12).

У вказаній постанові Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 у справі № 183/6453/14 (провадження № 2а/183/266/14) судом встановлено наступне.

ОСОБА_6 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення в тому, що 13 червня 2014 року о 13- 45 вона, працюючи продавцем, перебуваючи в приміщенні магазину «Харчі», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська 7, порушила правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, обмеження передбачені ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продала пачку цигарок «Бонд» (тютюновий виріб) неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3

Під час розгляду зазначеної справи, суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення є безпідставним, оскільки ні посадовою особою, якою складений протокол про адміністративне правопорушення, ні адміністративною комісією не зазначені докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, суду також не було надано доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 у справі № 183/6453/14 вбачається, що згідно наданих матеріалів, судом встановлено, що в магазині «Харчі», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 7, підприємницьку діяльність здійснює фізична особа - підприємець ОСОБА_5. Як зазначалося вище, в постанові про адміністративне правопорушення зазначається, що ОСОБА_6 є продавцем у магазині «Харчі», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Комсомольська, 7. Незважаючи на те, що сама ОСОБА_6 заперечує проти того, що вона працювала продавцем, адміністративною комісією зазначені посилання не перевірені, не встановлено, чи укладався між ОСОБА_6 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 трудовий договір, якщо не укладався, чи виконувала ОСОБА_6 обов'язки продавця, якщо так, то на яких підставах. Крім того, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не долучені інші докази, які могли свідчити про скоєння адміністративного правопорушення, а саме: фіскальний чек, на підтвердження факту продажу, також, не були вилучені тютюнові вироби (цигарки) та не долучені як доказ, не виявлені та не допитані свідки, які могли підтвердити факт скоєння адміністративного правопорушення.

Вказані обставини стали підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення Адміністративної комісії виконавчого комітету Новомосковської ради Дніпропетровської області № 120 від 25.07.2014, відповідно до якої на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, до предмету доказування у адміністративній справі, предметом позову у якій є вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі, відносяться обставини щодо: віку особи, яка придбала алкогольний напій, факту продажу алкогольного напою неповнолітній особі та здійснення продажу саме особою, яку притягнуто до відповідальності або її працівником.

Судом встановлено, що вік особи, яка вказана у протоколі від 13.06.2014 ДН № 112283 в якості покупця тютюнових виробів - ОСОБА_7, станом на 13.06.2014 становив 17 років. Вказаний факт відображений у постанові Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 у справі № 183/6453/14.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продажем (реалізацією) товарів є будь - які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі -продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі - продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий або товарний чек) або у разі відсутності такого документу визнання позивачем факту продажу тютюнових виробів.

Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19.06.2012 року по справі № 2а/2570/5566/11 (номер судового рішення в ЄДРСР № 24894404).

При цьому, судом встановлено, що розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу тютюнового виробу неповнолітній особі ОСОБА_7 відсутній, самі тютюнові вироби під час складання адміністративного протоколу не вилучалися.

Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду належних та беззаперечних доказів продажу цигарок, з огляду на те, що обставини щодо вчинення працівником позивача адміністративного правопорушення, на які посилався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, спростовані постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 у справі № 183/6453/14, яка набрала законної сили, а також те, що позивач та його працівник не підтвердили у суді факт продажу тютюнового виробу, суд вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.10.2014 № 000010/04-08-22/НОМЕР_1.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 25 лютого 2015 року.

Суддя ОСОБА_1