Ухвала суду № 45094540, 28.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3409/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.

при секретарі Павлючук Ю.В.

у відкритому судовому засіданні у відсутності сторін,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2

на заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15.09.2014р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на дитину в твердій грошовій сумі до її повноліття, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до відповідача з вказаним позовом 28.04.2014р.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, на теперішній час шлюб між ними розірвано.

19 липня 2002р. в сімї народилася дитина, ОСОБА_4, яка проживає з матірю, знаходиться на утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, позивач просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини, ОСОБА_4, 19 липня 2002р., аліменти в твердій грошовій сумі 1000грн. щомісячно до повноліття дитини.

Справа розглянута в порядку заочного провадження.

Заочним рішенням місцевого суду від 15.09.2014р. позов ОСОБА_5 задоволено.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини 19 липня 2002р., аліменти в твердій грошовій сумі 1000грн. щомісячно, з часу звернення позивача до суду з вказаними вимогами до повноліття дитини, до 19.07.2020р. (а.с.30).

Ухвалою місцевого суду від 04.02.2015р. в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення місцевого суду від 15.09.2014р. відмовлено(а.с.74).

В апеляційній скарзі апелянт, відповідач, просить заочне рішення місцевого суду змінити, стягнути з нього на користь позивача на утримання дитини аліменти в розмірі 500,00грн. щомісячно, посилаючись на те, що за своїм матеріальним становищем він не в змозі сплачувати аліменти в більшому розмірі.

До апеляційного суду сторони не зявилися, про день і час розгляду справи сповіщені.

Позивач подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого суду законним.

У відповідності з вимогами ст.305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, яка доповіла доводи скарги і зміст заперечень позивача, судова колегія дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ст.ст.180,182,184 СК України.

Задовольнивши позовні вимоги позивача, суд 1 інстанції виходив з того, що сторони по справі колишні подружжя, в сімї народилося двоє дітей, донька ОСОБА_6, 22.11.1995р.н., донька ОСОБА_4, 19.07.2002р.н. Діти проживають з матірю, що підтверджується довідкою №196 від 28.04.2014р. , яка видана КП «Жилсервіс». Батьки дитини зобовязані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності з вимогами ст. 180 СК України на батьків покладено обовязок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обовязок утримувати дитину є рівною мірою обовязок як матері так і батька. По матеріалам справи встановлено, що батьки дитини шлюб розірвали, стосунки між ними ускладнені, сторони разом не проживають, після розірвання шлюбу між батьками, неповнолітня ОСОБА_4, 2002р.н. залишилася проживати разом із матірю, позивачем по справі, разом з ними проживає старша дитина сторін, ОСОБА_6, 1995р.н.

Статтею 181 СК України встановлені способи виконання батьками обовязку утримувати дитину. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. При зверненні до суду позивач посилалася на те, що вона утримує неповнолітню дитину самостійно.

Відповідач ОСОБА_2 в суді 1 інстанції не надав доказів тому, що він грошима, або в натуральній формі надає допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

При визначенні розміру аліментів в твердій грошовій сумі 1000грн. суд виходів з того, що неповнолітня дитина, ОСОБА_4 проживає разом з матірю, перебуває на її повному утриманні, враховано вік, стать дитини, її потреби в їжі, одязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що справа розглянута без його участі, він позбавлений можливості надати докази щодо свого матеріального стану. Колегія проаналізувала вказані доводи і звернула увагу на наступне.

В ході розгляду справи в суді 1 інстанції відповідач неодноразово викликався в судові засідання, але за викликом суду не зявлявся, допустимих доказів тому, що він матеріально або в натуральній формі допомагає виховувати дитину не надав. Також відповідачем не представлено доказів про те, що він не в змозі допомагати дитині.

При подачі заяви про перегляд заочного рішення суду 1 інстанції від 15.09.2014р. відповідач приєднав до своєї заяви лише копію трудової книжки де міститься інформація про його звільнення з роботи за власним бажанням з 07.04.2014р. (а.с.53). В подальшому відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на заочне рішення від 15.09.2014р. В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги відповідач не надав жодного доказу.

Про день і час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач був також повідомлений, зворотне повідомлення приєднано до матеріалів справи, між тим, до апеляційного суду відповідач також не зявився, доводи своєї апеляційної скарги не обґрунтував, допустимих доказів не представив, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 137 ЦПК України не заявляв.

Колегія враховує, що відповідач 1971р.н. є дорослою , працездатною людиною, на яку за законом покладено обовязок утримувати неповнолітню дитину, яка потребує допомоги матері і батька.

При відсутності належних доказів про те, що стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів не дозволяє сплачувати відповідачу аліменти в розмірі 1000грн. на неповнолітню дитину щомісячно, колегія погоджується з висновком місцевого суду, тому апеляційна скарга відповідача відхиляється, рішення місцевого суду залишається без змін.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України суд стягнув з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60грн., враховуючи, що позивач на підставі Закону України « Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.303,307ч1п1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15.09.2014р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі до повноліття залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.

ОСОБА_7

ОСОБА_8