Рішення № 45094506, 12.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2983/15

Головуючий у першій інстанції:

Домусчі Л.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Решетник М.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», який згодом було уточнено та остаточно просив стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 49 138,73 грн., пеню у розмірі 7 858,79 грн., суму інфляції у розмірі 7 960,48 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., та судові витрати у розмірі 565,98 грн. та 243,60 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19.05.2013 року о 10 год. 40 хв. в м. Одесі по вул. Успенській відбулася ДТП за участю автомобіля «Деу Ланос», д./з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, автомобіля «Деу», д./н. НОМЕР_4, який перебував під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого був здійснений наїзд на належний йому стоячий автомобіль «Хонда Легенд», д.н. НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень автомобілей.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18.07.2013 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні зазначеної ДТП та притягнуто до відповідальності.

Звітом ТОВ «Палє» вартість відновленого ремонту його автомобіля встановлена у розмірі 46 236,50 грн., а з урахуванням втрати товарного вигляду становить 49 138,73 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «УТСК». Позивач повідомив страхову компанію про настання страхового випадку та надав всі необхідні для виплати документи. Страховик надіслав йому листа, що погоджується сплатити на його користь суму страхового відшкодування, але так цього не зробив. Враховуючи те, що виплату страховик повинен був здійснити до 31.12.2013 року, на виплату була нарахована пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Враховуючи індекс інфляції за час не виконаних страховиком обовязків, сума інфляції склала 7 960,48 грн. У звязку з невиконанням страховиком своїх зобовязань йому була нанесена моральна шкода, яка виразилася у порушенні звичного укладу життя, зміні повсякденного розкладу, тощо.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року частково задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 64768,89, з яких: сума страхового відшкодування 49138,73 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязання 7669,68 грн., сума інфляції 7960,48 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2 в сумі 39508,80 грн.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 19.05.2013 року о 10 год. 40 хв. в м. Одесі по вул. Успенській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу Ланос», д./з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Деу», д./н. НОМЕР_4, який перебував під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого автомобіль «Деу Ланос», д./з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 після зіткнення з автомобілем «Деу», д./н. НОМЕР_4, який перебував під керуванням ОСОБА_4 здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Хонда Легенд», д.н. НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.15) належить ОСОБА_2 (надалі позивач), що призвело до механічних пошкоджень вказаних авто.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18.07.2013 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні зазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України (а.с.4).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 04.09.2013 року зазначена вище постанова в частині визнання винним ОСОБА_3 була залишена без змін та у мотивувальній частині доповнена подіями щодо наїзду на стоячий автомобіль «Хонда Легенд», д.н. НОМЕР_1 (а.с.5).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

21.05.2013 року з боку позивача страховику було надано повідомлення про настання страхового випадку, яке страховиком було зареєстровано за № 555 (а.с.36).

31.05.2013 року на підставі заяви позивача, оцінювачем субєкта оціночної діяльності ТОВ МП «Пале» (сертифікат № 14587/13 від 16.04.13) - ОСОБА_5, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 30-А від 27.04.2001 року (оборот а.с.13) та посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 003-ПК від 25.01.2013 року (а.с.13) було складено Звіт № 05-017 щодо встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю позивача, висновком якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хонда Легенд», д.н. НОМЕР_1, який був пошкоджений внаслідок вказаної вище ДТП, складає 46 236,50 грн., а розмір матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля з урахуванням втрати товарної вартості у розмірі 2 902,23 грн., що наступила в результаті пошкодження автомобіля, становить 49 138,73 грн. (а.с.6- 8). Вказаний збиток був визначений на підставі протоколу огляду пошкодженого автомобіля позивача № 05-017 від 24.05.2013 року, фототаблиці та ремонтної калькуляції (а.с.9- оборот а.с.12).

Зазначений висновок страховиком не оспорювався та не був визнаний у встановленому порядку недійсним.

22.10.2013 року позивач надав страховику заяву на виплату страхового відшкодування, яка страховиком зареєстрована за № 555-13 (а.с.37). В заяві позивач також зазначив свої банківські реквізити та паспортні дані.

Судом встановлено, що відповідач визнав страховим випадком ДТП, яке сталося 19.05.2013 року, склав страховий акт за № 555-13 та прийняв рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування, що підтверджується листом відповідача від 30.01.2014 року за Вих. № 57-у, але не зазначивши конкретну суму виплати (а.с.14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги предявлені до належної особи, в межах ліміту відповідальності, і невиплата страхового відшкодування своєчасно є підставою для її стягнення в судовому порядку з врахуванням пені та індексу інфляції.

Такий висновок суду ґрунтується на законі, відповідає правилам ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.526,610,625,979 ЦК України, судом вірно встановлені фактичні обставини справи.

Разом із тим, судом допущене порушення норм матеріального права в частині визначення розміру страхового відшкодування, зокрема включення до нього втрати товарної вартості автомобіля, в той час як згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 ( зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395).

Крім того, згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги уваги не звернув, прийшов до помилкового висновку про необхідність стягнення страхового відшкодування з врахуванням зазначеної суми, яка склала 2902,23 грн.

Зважаючи на викладене, рішення суду підлягає зміні в частині розміру страхового відшкодування, яке відповідно змінює розмір пені та інфляційних виплат, виходячи з того, що інша сума є підставою для розрахунку.

Так, без врахування втрати товарної вартості розмір шкоди складає 46236,50 грн. (а.с.6-9).

Відповідно пеня за невиплату страхового відшкодування своєчасно за період з 20.01.2014 року по 06.11.2014 року на підставі розрахунку складає 7255,87 грн. (46236,50 х0,036%х85дн.+46236.50 х0,052%х93 дн.+ 46236.50х0,069%х113 дн.=7255,87).

При цьому не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що термін прострочення виплати страхового відшкодування має відліковуватися з 24.05.2014 року, через порушення позивачем строку подачі документів для видачі відшкодування, оскільки обєктивних відомостей про вплив строку подання документів на можливість здійснення виплати не надано.

Відповідно до п.35.1. ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках передбачених ст. 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно абзацу 5 п.36.2 ст. 36 вказаного Закону, у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Відповідно до абзацу 1 п.36.2 ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобовязаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав страховику повідомлення про ДТП 21.05.2013 року, а заяву про страхове відшкодування 22.10.2013 року, тому з врахуванням викладеного, за відсутності обєктивних перешкод для здійснення виплати зобовязаний був прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування в межах 90-денного строку, який у даному випадку обчислюється з 22.10.2013 року, у строк до 19.01.2014 року включно, і правильність висновку в цій частині не спростована.

Враховуючи зміну суми страхового відшкодування, іншим є розмір інфляційних збитків, який відповідно до розрахунку складає 8646 грн. (46236,50х1,187-46236 = 8646), проте рішення суду ухвалене в межах позовних вимог в сумі 7960,68 грн., що є меншим, аніж сума до стягнення за розрахунком, тому в цій частині рішення суду залишається без змін, оскільки суд апеляційної інстанції так само не має право виходу за межі позовних вимог відповідно до ст.303 ЦПК України.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що із суми страхового відшкодування має бути виключена сума податку на додану вартість, оскільки надані докази на підтвердження здійснення фактичного ремонту особою платником ПДВ у вигляді акту виконаних робіт, а також квитанція про їх вартість, тому правові підстави для їх неврахування відсутні.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи зміну рішення, зміні підлягає розмір судових витрат, які підлягають стягненню, стягненню підлягають 711,16 грн. (61453,05х809,59/69958).

Керуючись ст.ст.304,п.3ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) 61453 грн.05 коп., з яких сума страхового відшкодування 46236 грн.50 коп., пеня 7255 грн.87 коп., а також судові витрати в розмірі 711 грн.16 коп., в решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: