Ухвала суду № 45092334, 15.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1112/15 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 22-ц/783/3559/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гірник Т.А.

суддів Берези В.І., Левика Я.А.

секретар Глинський О.А.

. з участю представника заявника ПАТ «Львівгаз» - Залоги Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2015 року у справі за заявою ПАТ «Львівгаз» про видачу судового наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2015 року у прийнятті заяви ПАТ «Львівгаз» про видачу судового наказу відмовлено.

Ухвалу оскаржив представник ПАТ «Львівгаз» - Залога Н.В. В обґрунтування вимог посилається на те, що суд необґрунтовано не взяв до уваги довідку ЛКП №500, як доказ, що власник квартири за адресою утворення заборгованості є ОСОБА_3, не виконав вимоги ч.6 ст. 100 ЦПК України та порушив процесуальні норми закону, не зясувавши обставин справи, тому поспішно виніс оскаржувану ухвалу.

За наведених обставин просить ухвалу скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При розгляді справи представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники в судове засідання не з»явились, належним чином повідомлені про розгляд справи за апеляційною скаргою. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явились, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що заявник 04.03.2015 року звернувся в суд з даною заявою, в якій просив видати наказ про стягнення з ОСОБА_3 905 грн. 71 коп. основного боргу за спожитий газ та 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що із отриманої від Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Львівській області інформації про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_3, остання не числиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1, а тому з урахуванням ч.6 ст. 100 ЦПК України дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Проте з обґрунтованістю такого висновку колегія суддів не погоджується та вважає його передчасним з огляду на наступне.

Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ передбачені ст. 96 ЦПК України.

Випадки відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу регламентовано ч. 3 ст. 100 ЦПК України. Крім того, за змістом абзацу четвертого ч.6 цієї ж норми у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання /перебування/ фізичної особи-боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу .

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції керувався ч. 6 ст. 100 ЦПК України та мотивував своє рішення тим, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання /перебування/ фізичної особи-боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що із наданої Адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України у Львівській області інформації про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_3, дані останньої були подані неповні, що позбавило Адресно-довідковий підрозділ надати більш детальну інформацію про зареєстроване місце проживання боржника.

Приймаючи рішення про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд не врахував наступного.

Ст. 98 ЦПК України вказує на вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу. Згідно з п.2 ч.2 цієї норми - у заяві повинно бути зазначено ім»я /найменування/ заявника та боржника, а також ім»я /найменування/ представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно вимог ч. 6 цієї статті до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Зазначення у заяві про видачу судового наказу даних про боржника «ОСОБА_3» не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 2 ч.2 ст. 98 ЦПК України, оскільки в тому числі позбавляє можливості суд виконати вимоги ч.3 ст. 122 ЦПК України та отримати відповідну інформацію з органу реєстрації місця перебування особи, що підтверджено відповіддю на відповідний запит суду з реєструючого органу про неповні дані про запитувану особу. / а.с. 8/ .

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом передчасно постановлено оскаржувану ухвалу. Встановивши невідповідність заяви про видачу судового наказу формі та змісту, передбаченої ст. 98 ЦПК України, суд першої інстанції повинен був застосувати положення ч.6 цієї статті та залишити заяву про видачу без руху і за наслідками її виконання заявником приймати відповідне рішення.

Інші доводи апеляційної колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі не підтверджують та не спростовують висновки суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2015 року постановлена з порушенням вимог процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення її прийняття.

Керуючись ст.303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» задоволити частково.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 24 березня 2015 року скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання щодо прийняття заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді