Ухвала суду № 45077170, 16.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №638/7746/15-ц Головуючий 1 інст. Аркатова К.В.

Провадження № 22ц/790/4711/15 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А., Кіся П.В.,

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, -

встановила:

12.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 19 листопада 2014 року він та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклали договір-заяву № 300131/134263/3-14 на розміщення вкладу. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2620.8.278117.002 у сумі 450000,00 доларів США. Згідно довідки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вих. № 9-371100/1232 від 09 квітня 2015 року залишок на рахунку № 2620.8.278117.002 450000,00 доларів США. 19 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» з письмовою заявою, в якій просив повернути йому банківський вклад у сумі 450000 доларів США. Як зазначив позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» умови договору-заяви не виконав, а внесені на депозит кошти не повернув. Посилаючись на вказані обставини та ст. ст.610,629,1066,1068,1075 ЦК України, ст. ст.4,10 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь заборгованість у розмірі 450000,00 доларів США.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача та стягнення заборгованості за договором банківського вкладу та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом правил підсудності при відкритті провадження у справі, просить скасувати ухвалу судді першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою повернути позовну заяву позивачеві для подання до належного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч. 1ст. 312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що ОСОБА_2 заявлено позов про захист прав споживачів, який може також пред'являтися за місцем проживання споживача, тобто до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Такий висновок судді відповідає нормам процесуального права.

Згідно ч. 2ст. 109 ЦПК Українипозови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5ст. 110 ЦПК Українипозови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виник спір з приводу виконання умов договору-заяви № 300131/134263/3-14 від 19 листопада 2014 року на розміщення вкладу в частині повернення внесених на депозит коштів позивачу.

Позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за адміністративно-територіальним розподілом віднесена до обслуговування Дзержинського районного суду м. Харкова.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»,Законом України «Про захист прав споживачів»не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої «слабкої сторони», як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що указаним Законом регулюються відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Визначення понять фінансова установа й фінансова послуга містяться в ст. ст.1,4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані уЗаконах України «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів про надання фінансово-кредитних послуг, договорів страхування, тощо підпадають під діюЗакону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з преамбулоюЗакону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Відповідно до ч. 1ст. 1 зазначеного Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до п. 2 договору-заяви № 300131/134263/3-14 від 19 листопада 2014 року за час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного п. 1 цього договору Банк нараховує і виплачує Вкладникові проценти за ставкою 12,50 % річних.

З огляду на викладене, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», підпадають під діюЗакону України «Про захист прав споживачів»та правомірно відкрив провадження у справі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_1 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року.

Керуючись 303, 304, 307, 311, 312, 315, 317Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню, згідно ст. 324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий

Судді: -