Справа №489/3430/14-ц 18.05.2015 18.05.2015 18.05.2015
Провадження №22-ц/784/1185/15
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
категорія 59 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
У Х В А Л А
Іменем України
18 травня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Лисенка П.П.
ОСОБА_3
із секретарем
судового засідання ОСОБА_4
з участю:
відповідача - ОСОБА_5
представника
позивача - ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09. 12. 2014 р. за
позовом
Управління пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Ленінському районі м.Миколаєва до ОСОБА_5 про стягнення надміру виплаченої пенсії,
встановила:
12 травня 2014 р. УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва звернулося з позовом до ОСОБА_5 про стягнення надміру виплаченої пенсії.
Позивач зазначав, що при призначенні відповідачу пенсії по інвалідності, останній не повідомив Управління про його реєстрацію як підприємця, в звязку з чим йому безпідставно виплачувалась надбавка на неповнолітніх утриманців за період з 21.12. 2005 р. по 31.08. 2011 р., залишок якої на момент звернення до суду складає 7850 грн.49 коп.
Посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно повертати кошти, позивач просив суд стягнути з відповідача вказаний розмір надміру виплаченої пенсії.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.12 2014 р. позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва 7850 грн. 49 коп. надміру отриманої пенсії та 243 грн.60 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, або відмовити в задоволенні позову.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058- IV ( далі Закон № 1058) визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання ( в тому числі, каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, який для осіб 32 років і старше має складати не менше5 років.
Згідно ст. 33 Закону № 1058 залежно від групи інвалідності пенсія по інвалідності призначається інвалідам третьої групи у розмірі 50% пенсії за віком.
Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV встановлено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII ( далі - Закон № 1788-XII)
Статтею 21 зазначеного Закону встановлено надбавки до пенсії за віком непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних;
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» ( далі Постанова КМ України №1) такі надбавки виплачувалися у розмірі 19 грн. 91 коп. на кожного непрацездатного члена сімї.
Відповідно до п. 3 ч. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» ( далі Постанова КМ України № 654) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утримання дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, яка передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2008 р. виплачувалася у розмірі 150 грн. на кожну дитину.
Згідно зі ст. 78 Закону № 1788-XII у тих випадках, коли після призначення пенсії пенсіонер у звязку зі змінами в сімейному стані, влаштуванням на роботу або її припиненням набуває або втрачає право на надбавку на непрацездатних членів сімї або розмір цієї надбавки підлягає зміні, провадиться відповідний перерахунок пенсії
За вимогами наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 224/30 «Про затвердження Порядку подання на оформлення документів для призначення( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, постанови правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення для призначення( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсіонер зобовязується повідомляти орган, що призначає та виплачує пенсію про прийняття на роботу, реєстрацію як субєкта підприємницької діяльності, звільнення з роботи, зміни у складі сімї, зміну місця проживання та інші обставини, які можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України № 1058-ІV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Повноваження щодо звернення до суду з позовом про повернення надміру виплачених пенсій здійснюють управління Пенсійного фонду України, які є його територіальними органами, згідно з підп. 16 пункту 2.2 розділу II Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі Положення).
З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2005 р. ОСОБА_5, як інваліду III групи, який працює, призначена пенсія у розмірі 50 відсотків пенсії за віком.
З 21.12.2005 р. за його заявою йому була призначена пенсія як непрацюючому інваліду третьої групи у розмірі 100 відсотків пенсії за віком.
Для призначення повної пенсії він надав трудову знижку з відміткою про звільнення з посади за скороченням штатів.
При цьому, в заяві від 16.02.2006 р. ( а. с. 10) він зазначив, що не зареєстрований у податковому органі, як підприємець та зобовязався завчасно повідомити пенсійний орган про зміни у складі сімї та можливе працевлаштування.
З 01.04 2007 р. ОСОБА_5 нараховувалася надбавка до пенсії на двох дітей віком до 18 років у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1, а з 01.11.2008 р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 654.
При проведенні перевірки пенсійним органом у червні 2011 р. було зясовано, що всупереч наданому ОСОБА_5 повідомленню, він в дійсності був зареєстрований як підприємець.
Тобто в період з 21.10.1998 р. по 08.06.2011 р. був особою, яка за законом не вважається непрацюючою ( а.с. 39.).
Встановлене свідчить про те, що внаслідок порушення ОСОБА_5 зобовязання щодо повідомлення пенсійного органу про реєстрацію як субєкта підприємницької діяльності, він в цей період неправомірно отримував повну пенсію за віком та надбавки до пенсії на непрацездатних осіб.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи дав належну юридичну оцінку наданим доказам та прийшов правильного висновку про те, що внаслідок зловживання з боку відповідача йому надміру виплачено 8421 грн.69 коп. в якості пенсії.
Частина переплаченої суми утримана пенсійним органом, а залишок у розмірі 7850 грн. 49 коп. підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України № 1058-ІV.
В засіданні суду апеляційної інстанції апелянт не наполягав на доводах апеляційної скарги щодо адміністративної юрисдикції справи та посилався лише на факт припинення його підприємницької діяльності за рішенням суду від 05.10.2006 р., який на його думку доводить неправомірність вимог пенсійного органу щодо надміру виплачених коштів за період починаючи з часу набрання цим рішенням законної сили.
Зазначені доводи не підлягають врахуванню, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. №755-IV ( далі Закон №755-IV) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Постанова господарського суду від 05.10.2006 р. на яку посилається апелянт надійшла до реєстратора 23.10.2006 р. ( а.с.95).
Діюча на той час редакція ст. 49 Закону № 755-IV передбачала процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за участі особи, діяльність якої припиняється, а з часу запровадження спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, передбаченої ст. 49-1 Закону України № 2390- VI від 01.07.2010 р. запис до реєстру державним реєстратором було здійснено за спрощеною процедурою без участі відповідача 08.06.2011 р.
Саме з цього юридичного факту правильно виходив суд, вирішуючи питання про дійсний правовий статус пенсіонера за період отримання пенсії та щодо правової оцінки його дій як зловживання.
Доводи щодо несвоєчасного внесення до реєстру запису про припинення підприємницької діяльності також не можуть бути враховані, оскільки такі дії відповідачем не оскаржувалися в установленому законом порядку.
Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.12. 2014 р. залишити без зміни
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: П.П. Лисенко
ОСОБА_3
Судове рішення № 45058445, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 18.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/3430/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: