Ухвала суду № 45048408, 12.06.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6602/15-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Романюк В.Ф., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості», Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут «Укрзахідпроектреставрація» про визнання недійсним та скасування ухвали ЛМР, -

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись в суд з адміністративним позовом до відповідача, з участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості», Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут «Укрзахідпроектреставрація» про визнання недійсним та скасування ухвали ЛМР, з підстав, викладених у позовній заяві.

Як вбачається із матеріалів справи позивачі просять скасувати і визнати недійсним із моменту постановлення Ухвалу 18 Сесії 5-го скликання ЛМР від 9.09.2010 р. №3919 «Про погодження ТзОВ «Розвиток нерухомості» місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є. Озаркевича, 4-А»; Ухвалу 11 Сесії 6-го скликання ЛМР від 30.05.2013 р. №2377 (зі змінами від 27.06.2013 р. №2497) «Про затвердження ТзОВ «Розвиток нерухомості» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Є. Озеркевича, 4-А»; Наказ Департаменту містобудування ЛМР від 24.10.2013 р. №380 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) ділянки на вул. Є. Озаркевича, 4-А зі знесенням існуючих споруд». Крім цього, позивачі просять зобовязати ЛМР відновити попереднє становище , яке існувало станом на момент постановлення зазначених Рішень щодо Комплексу споруд Памятки історії, архітектури, містобудування «Український шпиталь Народної лічниці ім. Митрополита Андрея Шептицького XVIII ст., 1938 р. на вул. Є. Озаркевича, 4 у м. Львові Комплекс». Відновлення попереднього становища провести шляхом проведення реставрації Комплексу споруд (в частині споруди XVIII ст.), за проектом, розробленим спеціалізованим Державним підприємством «Український регіональний спеціалізований науково розвідувальний інститут «Укрзахідпроектреставрація», пл. Соборна, 3-А м.Львів.

Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України,адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно абз.1 ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порядок вирішення питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до адміністративного суду із позовом визначено статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії та визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст.101 КАС України).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із клопотання про поновлення строку на додання позову, позивачам оскаржувані рішенні стали відомі у процесі розгляду цивільної справи №461/251/14-ц у Галицькому районному суді м.Львова.

Таким чином, відлік строку звернення до суду із даним адміністративним позовом починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушене право.

Разом з тим, із позовної заяви встановлено, що позивачі звернулися із вищевказаним адміністративним позовом до суду лише 11.06.2015 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Отже, позивачами, на переконання судді, пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з вищевказаними позовними вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

У даному випадку, позовна заява та долучені до неї матеріали не містять жодних обґрунтувань причин пропуску строку на звернення до суду із даним адміністративним позовом, що унеможливлює вирішення питання про поважність причин такого пропуску.

За наявності поважних причин пропуску позивачами шестимісячного строку звернення до суду із вищевказаним позовом, слід навести ці причини у позовній заяві або в клопотанні про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та долучити підтверджуючі документи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.2 ст.100 КАС України,оскільки позивачами, зокрема, не надано доказів щодо причини пропуску строку звернення до суду, а також підстав для визнання їх поважними.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Керуючись ст.ст. 99, 100, 107, 155 КАС України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості», Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут «Укрзахідпроектреставрація» про визнання недійсним та скасування ухвали ЛМР - залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір згідно в розмірі 138,00 грн., згідно квитанції №159 від 10.06.2015 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали або в порядку ч.3 ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя В.Ф. Романюк