Рішення № 45039121, 11.06.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2015 Справа № 920/698/15

За позовом: прокурора Сумського району в інтересах держави в особі Сумської районної ради, м. Суми,

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, м. Суми,

третя особа: фінансове управління Сумської районної державної адміністрації Сумської області, м. Суми,

про розірвання договору оренди та зобовязанн вчинити дії, стягнення 15786 грн. 11 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Тертишний М.І., довіреність б/н від 25.03.2015 року,

від відповідача: ОСОБА_1,

ОСОБА_3, довіреність б/н від 14.05.2015 року,

від прокуратури: Циганенко Б.М., Бохонько С.М.,

від третьої особи: не зявився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання А.І. Сидорук.

В судовому засіданні 04.06.2015 року було оголошено перерву до 11.06.2015 року.

Суть спору: Прокурор, з урахуванням доповнень до позовної заяви, просить суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна від 26.05.2010 року, зобовязати відповідача повернути орендоване майно позивачу, стягнути з відповідача 10023 грн. 49 коп. заборгованості з орендної плати, 4793 грн. 29 коп. штрафу, 563 грн. 96 коп. пені, 405 грн. 57 коп. 3% річних.

Позивач подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій проводить перерахунок пені та 3% річних по кожному періоду заборгованості, збільшує період нарахування штрафних санкцій, а тому просить суд стягнути з відповідача 10023 грн. 49 коп. заборгованості з орендної плати, 4793 грн. 29 коп. штрафу, 453 грн. 3% річних, 154 грн. 67 коп. пені.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Представник позивача пояснив, що підтримує заяву подану прокурором.

Прокурором в судовому засіданні було надано копію вищезазначеної заяви представнику відповідача.

Представник відповідача пояснив, що стосовно порядку розрахунків штрафних санкцій заперечення відсутні.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Суд розцінив заяву, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, а тому приймає таку заяву до розгляду, оскільки право на подання такої заяви передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.05.2015 року та відзиві від 15.05.2015 року заперечує проти позову, оскільки орендна плата відповідачем сплачувалась у відповідності до договору оренди, а про необхідність самостійного перерахування розміру орендної плати позивачем відповідача не було повідомлено.

Відповідач в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Крім того, 04.06.2015 року відповідач подав клопотання про витребування доказів у позивача, а саме копії документів бухгалтерського обліку, в яких відображено розмір нарахованого грошового зобовязання з орендної плати ОСОБА_1 за 2011 - 2014 роки.

Представник позивача в засіданні 04.06.2015 року усно пояснив, що картки нарахування і документи, які просить витребувати відповідач, у позивача відсутні, оскільки вони не передбачені законодавством, яке застосовується при веденні бухгалтерського обліку в бюджетній сфері.

Суд визнав клопотання неправомірним, необґрунтованим та відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки, як зазначив сам позивач, такі докази не існують взагалі та в судовому засіданні представником третьої особи було надано інформацію про надходження до районного бюджету коштів за оренду спірного нерухомого майна і відповідач усно пояснив, що погоджується з сумами зазначеними у поясненнях третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 26.05.2010 року було укладено договір оренди нерухомого майна (надалі Договір).

Крім того, до Договору був укладений додаток № 1 (розрахунок).

З матеріалів справи вбачається, що Договір та додаток №1 недійсними або неукладеними сторонами в судовому порядку не визнавались.

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю (їдальню під літ. «А-І», цегляна) площею 337,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (надалі обєкт оренди).

Позивач передав відповідачу обєкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.05.2010 року.

До обовязків відповідача (орендаря) відповідно до пунку 5 Договору входить необхідність використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов Договору, своєчасна та й у повному обсязі сплата орендної плати, страхування майна, тощо.

Згідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад району, затвердженої рішенням районної ради двадцять пятого скликання від 07.10.2009 року (зі змінами) (надалі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за перший місяць оренди травень 2010 року 199 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 4 Методики розрахунку орендна ставка визначається за результатами проведення конкурсу.

Протоколом № 1 від 18.05.2009 року засідання конкурсної комісії районної ради встановлено, що розрахунок вартості орендованого майна буде проводитись згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна»

Додатком № 2 до вищезазначеної Методики передбачені ставки від 1 до 100% в залежності від цільового призначення використання орендованого майна.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25 березня 2009 року «Деякі питання оплати державного майна» впроваджено тимчасове (до 01 січня 2011 року) зниження орендних ставок у розмірі 45% встановленого обсягу. Фактична плата за травень місяць складає 199 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач самостійно перераховує орендну плату в розмірі 70% і місцевий бюджет та 30% на рахунок Сумської районної ради.

Проте, згідно до додаткової угоди до Договору, п. 3.2 Договору змінено, а саме зазначено, що орендар самостійно перераховує орендну плату в розмірі 100 % в місцевий бюджет.

Відповідно до п.4 додатку № 1 до Договору вартість обєкту оренди за експертною оцінкою від 30.04.2010 року складає 88000 грн.

Згідно до п. 6 додатку № 1 до Договору річна орендна плата складає 5328 грн. (орендна ставка 6% вартості майна, для розміщення їдальні, п. 20 Методики розрахунку).

Застосування ставки орендної плати у розмірі 6% здійснене позивачем на підставі того, що цільове призначення використання орендованого майна чітко визначене у п. 1.2 Договору та відповідач, відповідно до п. 5.1 Договору, зобовязався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору як їдальню.

Відповідно до п. 7 додатку № 1 до Договору розрахункова орендна плата за травень 2010 року складатиме 444 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата за цим розрахунком нараховується орендарю з моменту укладення договору оренди і повинна сплачуватися не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним на рахунок місцевого бюджету на рахунок спеціального фонду Сумської районної ради.

Отже, як зазначено вище, з 01 січня 2011 року орендна плата за кожний місяць становить 444 грн., яка коригується з урахуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, а орендна плата в розмірі 199 грн. 80 коп. сплачувалась до 01 сіня 2011 року, оскільки тимчасово була знижена дією Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25 березня 2009 року «Деякі питання оплати державного майна», про що зазначено і в самому Договорі.

Відповідно до п.п. 8.1-8.3 Договору відповідач має право: контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим Договором. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору. Здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

19.12.2014 року та 18.03.2015 року комісією Сумської районної ради проведено перевірки додержання відповідачем умов Договору, про що були складені відповідні акти.

Перевіркою було встановлено порушення відповідачем умов Договору, а саме: приміщення використовувалось не за цільовим призначенням, не проведені ремонти передбачені Договором, не укладено договори страхування, існує заборговансть з орендної плати.

19.12.2014 року та 18.03.2015 року позивач звертався до відповідача з претензіями про усунення вищезазначених недоліків.

Однак відповідач, не оскаржуючи дії позивача чи вищезазначені акти, відповів листом, де зазначив, що з 2013 році припинив роботу їдальні (не використовує об'єкт оренди за цільовим призначенням), оскільки збільшилась вартість енергоносіїв, просив позивача надати право на суборенду орендованого майна та зазначив, що кошти від отримання орендної плати за суборенду будуть спрямовані до районного бюджету.

Тому за період (в межах строків позовної давності) з 16.06.2012 року по 15.04.2015 року відповідачу було нараховано борг з орендної плати в сумі 10023 грн. 49 коп., про що зазначалось і у претензіях позивача, однак відповідач заборгованість не погасив.

Так як необхідність подання позову викликано винятково захистом державних інтересів, оскільки порушення відповідачем своїх обовязків по Договору порушує спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ Сумського району в особі Сумської районної ради, як власника майна, призводить до неповного надходження коштів до бюджету Сумського району, то прокурор, відповідно до ст. 121 Конституції України, звернувся до суду за захистом порушеного права позивача та для захисту інтересів держави з даним позовом про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення позивачу обєкту оренди.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно до п. 5.3 Договору орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, на умовах і в строки встановлені Договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не подано суду доказів сплати боргу та не спростовано належним та допустимими доказами позицію позивача.

Суд не може взяти до уваги заперечення відповідача щодо неповідомлення позивачем про зміну розміру орендної плати, так як виконання господарського договору - це двостороння, активна дія обох сторін договору, а самостійність перерахування орендної плати відповідачем передбачена сторонами у Договорі. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 10023 грн. 49 коп. боргу з орендної плати, за період з 16.06.2012 року по 15.04.2015 року.

Крім того, відповідно до п. 1 додаткової угоди до Договору орендар самостійно перераховує орендну плату в розмірі 100 % в місцевий бюджет (р/р 33218871700355, код 23635273, банк: в УДК у Сумській області, МФО 837013, одержувач місцевий бюджет Сумського району).

Тому суд стягує з відповідача вищезазначену суму боргу на рахунок місцевого бюджету, оскільки саме такий порядок перерахування передбачений сторонами в Договорі.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна від 26.05.2010 року.

Суд вважає, що вимога про розірвання Договору підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно до ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови визначені, такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди, строк договору, орендна плата з урахуванням індексаці.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено досудовий порядок розірвання господарських договорів.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням ТОВ «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції (справа про досудове врегулювання спорів) визнано неконституційним положення щодо необхідності застосування досудового врегулювання спорів.

Враховуючи, що відповідач використовував приміщення не за цільовим призначенням, всупереч Договору, а головне не виконував істотні умови Договору не сплачував орендну плату, то позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання Договору.

Отримання орендної плати орендодавцем є основним, на що орендодавець розраховує при укладенні договору оренди.

Орендна плата є істотною умовою договору оренди, а несплата орендної плати орендарем, тим більше понад три місяці, є істотним порушенням орендарем договору та значною мірою позбавляє позивача того, на що позивач розраховував при укладенні договору. Таке використання орендованого майна, без сплати орендної плати, суперечить умовам Договору.

Факт несплати відповідачем орендної плати за період з 16.06.2012 року по 15.04.2015 року встановлений судом.

Враховуючи вищезазначене, суд розриває укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна від 26.05.2010 року.

Крім того, позивач просить суд зобовязати відповідача повернути обєкт оренди, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Суд вважає, що вимога про повернення позивачу обєкта оренди підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до ч.1. ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно до п. 10.9 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем.

Відповідно до п. 10.10 Договору майно вважається поверненим орндодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Враховуючи, що Договір оренди розірваний, то є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про зобовязання відповідача повернути, шляхом підписання акту приймання-передачі, нежитлову будівлю (їдальню під літ. «А-І», цегляна) площею 337,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Сумській районній раді.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 154 грн. 67 коп. пені, за загальний період з 16.06.2014 року по 11.06.2015 року, яка була нарахована окремо по кожному факту порушення грошового зобовязання.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4793 грн. 29 коп. штрафу.

Згідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується позивачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.7 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не меньше ніж три місяці, відповідач сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобовязання, пеня встановлена сторонами у Договорі, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 154 грн. 67 коп. пені (за загальний період з 16.06.2014 року по 11.06.2015 року) є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи факт порушення відповідачем строків сплати орендної плати понад 3 місяці, то підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача 4793 грн. 29 коп. штрафу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 453 грн., за загальний період з 16.06.2012 року по 11.06.2015 року, які були нараховані окремо по кожному факту порушення грошового зобовязання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобовязань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 453 грн., за загальний період з 16.06.2012 року по 11.06.2015 року є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та згідно ст. ст. 44, 49 ГПК судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 26.05.2010, укладений Сумською районною радою та субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського районного ноторіального округу Степаненко Т.І. 26.05.2010 за реєстровим № 805, зареєстрований КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 04.01.2011, номер витягу 28580488.

3. Зобовязати субєкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 повернути, шляхом підписання акту приймання-передачі, нежитлову будівлю (їдальню під літ. «А-І», цегляна) площею 337,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Сумській районній раді.

4. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Сумського району (р/р 33218871700355 в УДК у Сумській області, код 23635273, МФО 837013, одержувач місцевий бюджет Сумського району) 10023 грн. 49 коп. боргу, 453 грн. 3% річних, 4793 грн. 29 коп. штрафу, 154 грн. 67 коп. пені.

5. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 3045 грн. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2015 року.

Суддя О.Ю. Резніченко