Рішення № 45034583, 14.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15р. Справа № 904/1449/15

За позовом Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 1 138 грн. 27 коп.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - свідоцтво з ЄДР серії ВОО №328089, НОМЕР_1 виданий ОСОБА_2 УМВС України в Дніпропетровській області

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати, яка з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.03.2015 року складає 1711,03 грн. та пені в розмірі 125,68 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2015 року провадження по справі припинено на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року ухвалу господарського суду від 16.03.2015 року скасовано, справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

13.05.2015 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1449/15 визначено суддю Мартинюка С.В.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2015 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №409-ДКП/13 від 03.12.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач у судовому засіданні 08.06.2015 року позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №409-ДКП/13 від 03.12.2013 року (надалі договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 року №41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно частину підземного переходу загальною площею 12,96 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, станція метро "Вокзальна", кіоск №11, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 71 066 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради, для розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Цей договір діє з 03.12.2013 року до 20.11.2016 року включно (п.10.1 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування обєктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі обєкта оренди (п.2.2 договору). Актом приймання-передачі від 03.12.2013 року підтверджується передача обєкта оренди позивачем відповідачу.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невідємною частиною договору, становить 1 070 грн. 26 коп. без ПДВ (базова за жовтень місяць 2013 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з листопада 2013 року. У платіжному дорученні обовязково зазначається номер договору оренди, дату його укладання та назва орендаря ( п.3.2 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря; орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди включно. З метою автоматизації процесу контролю за надходженням орендної плати по договору розділ "Призначення платежу" платіжного доручення слід заповнювати в наступному порядку: *;101; ; *22080401 *2772015903 *№409ДКП/13* 03.12.13.*25973910*Х* (де Х - це вид платежу: 1 - орендна плата; 2 - пеня).

Згідно п.3.3 договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує в наступному порядку: 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів в районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у розмірі 535 грн. 13 коп.; 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 535 грн. 13 коп. на рахунок балансоутримувача обєкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4 договору).

На виконання умов договору, позивач передав в оренду відповідач вбудоване нежитлове приміщення, обумовлене договором від 03.12.2013 року, що підтверджується актом приймання - передачі від 03.12.2013 року (а.с.15).

За період з листопада 2014 по січень 2015 року відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 1711,03 грн.

Як вбачається з поданих відповідачем квитанцій ПАТ КБ "ПриватБанк" за листопад 2014 року ним сплачена 26.12.2014 року сума 648 грн. 76 коп.; за грудень 2014 року 16.02.2015 року сума 668 грн. 22 коп.; за січень 2015 року 05.03.2015 року сума 688 грн. 93 коп.

Таким чином, відповідачем за листопад 2014 року сплачена сума орендних платежів до порушення провадження у справі (25.02.2015 року) із простроченням у 11 днів; за грудень 2014 року до порушення провадження у справі із простроченням у 32 дні; за січень 2015 року після порушення провадження у справі із простроченням у 18 днів.

Отже, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за листопад та грудень 2014 року в позові слід відмовити, оскільки відповідачем сплачені такі платежі до порушення провадження у справі; в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за січень 2015 року провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 693,76грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В частині стягнення основного боргу в розмірі 1017,27 грн. слід відмовити.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єднання оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми несплаченої орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3. договору.

За несвоєчасну оплату орендних платежів відповідачу нарахована пеня у розмірі 125,68 грн. за період з 16.01.2014 року по 12.01.2015 року.

Зважаючи на те, що відповідачем було допущено прострочення платежів, господарським судом здійснено перерахунок пені, та встановлено, що пеня за період прострочення з 16.12.2014 року по 26.12.2014 року складає 5,41 грн., з 16.01.2015 року по 16.02.2015 року складає 21,70 грн., з 16.02.2015 року по 05.03.2015 року складає 13,72 грн. Отже загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 40,83 грн.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49125, м. Дніпропетровськ, вул. Червоного Козацтва, б. 23, кв. 185, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 75, код ЄДРПОУ 37454258) до міського бюджету пеню в розмірі 40,83 грн. та судовий збір в розмірі 730,70 грн.

Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 693,76грн. - припинити.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 1017,27 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2015 року.

Суддя ОСОБА_3