Ухвала суду № 45034582, 15.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.15р. Справа № 904/3533/15

За позовом Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (м. Дніпропетровськ)

до Комунального закладу "Дніпропетровський наркологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 4 708 грн. 65 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровський наркологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) заборгованість за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 4 708 грн. 65 коп.

Ціна позову складається суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з теплопостачання, електропостачання та водопостачання протягом 2012-2014 років. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 12.05.2015.

Представник позивача у судове засідання 12.05.2015 з'явився, але вимоги ухвали суду від 27.04.2015 у повному обсязі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2015 не з'явився, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не надав.

Так, ухвалою суду від 12.05.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 15.06.2015, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази, повторно викликати представників позивача та відповідача у судове засідання.

В ухвалі суду від 12.05.2015 судом було наголошено, що для забезпечення правильного вирішення спору позивачу необхідно надати господарському суду наступні документи:

- додаткові пояснення щодо правовідносин з відповідачем щодо відшкодування витрат на утримання орендованого майна (на підставі якого договору);

- акти наданих послуг з 01.01.2012 по 31.12.2014 по теплопостачанню, водопостачанню, електропостачанню;

- оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Так, із заявою від 12.05.2015 (вх. суду 29438/15 від 14.05.2015) позивачем було надано поштові документи про направлення відповідачу акту звірки, а також власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. Інші витребувані судом документи, станом на 15.06.2015 позивачем не надані.

Отже, позивачем вимоги вказаної ухвали були виконані лише частково, витребувані судом документи у повному обсязі надані не були.

При цьому, від позивача 12.06.2015 надійшла позовна заява (уточнена), в якій позивач просить суд:

- поновити строк на звернення до суду, пропущений з поважних причин;

- стягнути з відповідача на користь позивача 4 708 грн. 65 коп. - заборгованості за використані енергоносії, а також витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн. 00 коп.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку з тим, що представник позивача знаходиться у відпустці з 15.06.2015 по 02.07.2015.

Так вказане клопотання не може бути задоволено судом з огляду на наступне.

Строк вирішення спору у даній справі, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України закінчується 23.06.2015, а отже суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що за 7 днів сторони не зможуть бути належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи, крім того, у клопотання позивач посилається на те, що його представник буде знаходитися у відпустці до 02.07.2015.

Крім того, відповідач, як юридична особа, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника відповідачем не доведена.

Крім того, суд звертає увагу, що у судовому засіданні 12.05.2015, в якому приймав участь представник позивача, судом було зауважено про необхідність надання додаткових доказів, що в подальшому були витребувані у позивача ухвалою суду від 12.05.2015, однак позивач протягом місяця витребувані судом документи так і не подав.

Від відповідача 11.06.2015 надійшов відзив на позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Відповідач зазначає, що у позовній заяві містяться протиріччя, зокрема, незрозумілим відповідачу здається те, як передача в оренду приміщення відбулась за договором і актом прийому-передачі 12.07.2012,а відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг зі сторони відповідача просить стягнути з 01.03.2012. Так, відповідач посилається на нікчемність вказаного договору, оскільки реальне користування орендованим приміщенням розпочалось лише з 12.07.2012.

Крім того, відповідач у відзиві на позов наголошує, що він взагалі не є стороною, що укладала цей договір № 263-дкп/12 від 12.07.2012 про оренду нерухомого майна з позивачем, а тим більш і договору № 263/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Цей факт підтверджується представленими позивачем до позовної заяви копіями договорів № 263/ДКП/12 від 12.07.2012 та № 263/1 від 01.03.2012.

Таким чином, відповідач зазначає, що фінансова заборгованість за оплатою комунальних платежів перед позивачем за період 2012-2013 років виникла з боку КЗ Дніпропетровська поліклініка № 5, тому КЗ ДНД ДОР до цього не має ніякого відношення.

Відповідач відзначає, що позивачем, у позові зазначено, що він направляв на адресу відповідача КЗ ДНД ДОР у 2013 році неодноразово листи з проханням відшкодування заборгованостей (перелік листів викладено у позовній заяві аркуш 2), які виникли між ним та КЗ Дніпропетровська міська поліклініка № 5. Відповідач заявляє, що відповідач КЗ ДНД ДОР не отримував даних листів і взагалі не має права як бюджетна організація сплачувати заборгованість іншої юридичної особи - КЗ Дніпропетровська міська поліклініка № 5, не перебуваючи з позивачем у договірних відносинах, з відповідним укладенням письмових договорів про надання комунальних послуг. Крім того, у позовних матеріалах наданих суду немає відомостей про отримання КЗ ДНД ДОР письмових вимог про сплату комунальних послуг позивача.

Так, відповідач відзначає, що належний відповідач - Комунальний заклад Дніпропетровська міська поліклініка № 5 перебуває в стадії ліквідації, але на теперішній час з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключена, а отже, позивач, на думку відповідача, повинен був перед зверненням до суду надати свої майнові вимоги до ліквідаційної комісії, а в разі відмови у їх задоволенні звертатись з позовними вимогами до суду, де стороною процесу повинна бути ліквідаційна комісія.

Підсумовуючи, відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем договір щодо сплати комунальних платежів було укладено лише 25.03.2014. Як зазначає відповідач, вказані платежі з його боку сплачено, бо мають на це правову підставу - договір. При цьому, належного розрахунку заборгованості відповідача з 25.03.2014 до 01.01.2015 перед позивачем в матеріалах справи немає. За цих обставин, визнати частину позовних вимог за період дії договору з оплати комунальних послуг за період з 25.03.2014 по 01.01.2015 між позивачем та відповідачем немає можливості.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровський наркологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради заборгованість за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 4 708 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з теплопостачання, електропостачання та водопостачання протягом 2012-2014 років. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

При цьому, до матеріалів справи додана копія вказаного договору не підписана зі сторони орендаря - Комунального закладу "Дніпропетровська міська поліклініка № 5" ДОР".

Доказів надання послуг в період з 01.01.2012 по 31.12.2014 по теплопостачанню, водопостачанню, електропостачанню протягом розгляду справи позивачем суду не надано.

Так, з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ухвалою від 12.05.2015 зобов'язав позивача надати наступні докази:

- додаткові пояснення щодо правовідносин з відповідачем щодо відшкодування витрат на утримання орендованого майна (на підставі якого договору);

- акти наданих послуг з 01.01.2012 по 31.12.2014 по теплопостачанню, водопостачанню, електропостачанню;

- оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Так, із заявою від 12.05.2015 (вх. суду 29438/15 від 14.05.2015) позивачем було надано поштові документи про направлення відповідачу акту звірки, а також власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Інші витребувані судом документи, станом на 15.06.2015 позивачем не надані.

Отже, позивачем вимоги вказаної ухвали були виконані лише частково, витребувані судом документи у повному обсязі надані не були.

При цьому, з урахуванням викладених у відзиві на позов обставин, у суду відсутні будь-які докази, які б дозволяли розглянути справу по суті.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи у повному обсязі не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пунктів 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав у повному обсязі витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, а закінчення строку вирішення спору у даній справі унеможливлює задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою надання позивачу часу для виконання вимог ухвали суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України..

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжного доручення № 6 від 17.02.2015 на суму 1 827 грн. 00 коп. підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Комунального закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" до Комунального закладу "Дніпропетровський наркологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості за договором № 263/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у загальному розмірі 4 708 грн. 65 коп. - без розгляду.

Повернути Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31; ідентифікаційний код 37899736) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., перерахований відповідно до платіжного доручення № 6 від 17.02.2015, оригінал якої повернути Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6".

Роз'яснити Комунальному закладу "Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко